Розмитий сезон

Останніх кілька років більшість вітчизняних телеканалів, оновлюючи свій контент, не дотримується чіткої сезонності. Нові телепроекти тепер починають «крутити» і серед літа. Втім кiнець серпня — початок вересня так і залишається певним рубежем, коли можна узагальнювати, як змінився телеефір.

Рокіровка облич

Як не крути, основою телебачення лишається візуалізація, і тому більшість проектів глядач сприймає за обличчями. Упродовж останнього року найпомітніші кадрові перестановки — після зміни власника і менеджменту — відбулися на каналі «Інтер». П’ятнична програма Савіка Шустера «Шустер LIVE» (за словами відповідального за інформаційно–аналітичне мовлення каналу Євгенія Кисельова — «найпопулярніший політичний формат ток–шоу в країні»; а за оцінками експертів — часто–густо маніпулятивний проект) у терміновому порядку з «Першого Національного» перемістилася на «Інтер» ще у лютому. Згодом команду новинарів, за рекламним слоганом, «головного каналу» поповнила відзначена статуеткою «Телетріумф» як кращий репортер–2011 Ольга Червакова з СТБ. Російська телеведуча Анфіса Чехова, яка донедавна підпрацьовувала на СТБ — «жіночому» каналі медіа–групи Віктора Пінчука, зовсім недавно стала на «Інтері» ведучою–свахою проекту «Давай одружимося», у назві якого приклеївся додаток «в Україні». (Програма «Давай одружимося» з Оксаною Байрак виходила на СТБ, «1+1», К1).

Серед найпомітніших зов­сім нових облич «Інтера» — білорус Сергій Дорофєєв, який уже встиг в його ефірі засвітитися у ролі ведучого документального фільму «Хрещення», відзнятого каналом до 1025–річчя Хрещення Київської Русі, разом iз Ганною Гомонай провести телемарафон у День Незалежності України і записати з командою перші випуски ток–шоу «Стосується кожного». Із жовтня 2011–го до кінця квітня нинішнього року телевізійник вів на «5–му каналі» програму «Портрети із Сергієм Дорофєєвим». До цього працював у Мінську на каналі ОНТ ведучим ток–шоу «Вибір». Після ефіру 19 грудня 2010–го — у передвиборчий період у Білорусі — «бацька» Олександр Лукашенко назвав Дорофєєва «молодим журналістом, якого потрібно поставити на місце», тому Сергію довелося підшуковувати нову роботу. І знайшов він її в Україні. На досить об’єктивному в порівнянні з іншими малобютжетному «5–му каналі» харизматичному російськомовному журналістові, який навіть обіцяв вивчити українську, вдавалося бути принциповим. На «Інтері» Сергій Дорофєєв перетворився на звичайного заробітчанина, в якого достатньо амбіцій, але ще малувато досвіду.

Тим часом з «Інтера» зникла Юлія Литвиненко — досвідчена телевізійниця, яку масовий глядач пам’ятає як ведучу портретного проекту «Позаочі», двох варіантів ток–шоу «Розбір польотів» та пісенного «Місце зустрічі». Ще весною, після скандально–рейдерської зміни власника кабельного каналу ТВі, коли журналісти відмовилися виходити в ефір до з’ясування обставин, Юлія Литвиненко несподівано для загалу сіла у крісло ведучої новин перед телекамерами операторів, яких довелося залучати з іншого каналу (свої страйкували). Тепер, трохи попрацювавши співведучою Єгора Чечеринди у щоденному проекті «Сьогодні. Про головне», яку збираються закривати, Юлія на ТВі готує авторську щотижневу програму.

Частина за власним бажанням звільнених з ТВі журналістів–протестувальників улаштувалася на роботу на «5–й канал». Першими в ефірі з’явилися «Дорогі депутати» з Юлією Банковою та Андрієм Сайчуком. Новини так званого «першого інформаційного» тепер веде, зокрема, і Віталій Гайдукевич, Вікторія Сюмар стала співведучою ток–шоу «Час. Підсумки дня». Скоро з’являться в ефірі Сергій Андрушко (до ТВі працював на СТБ) і Мустафа Найєм.

Із «Голосу Америки», що виходив на «5–му каналі», в новиннєві випуски ТВі перемістився після 7 років роботи у США Андрій Годованець. Тепер він у студії за одним столом із Наталкою Лятуринською, яка раніше працювала на ТБ у Запоріжжі і на вже неіснуючому каналі «Сіті».

Ще одну кадрову рокіровку, яка деякий час буде дезорієнтувати глядачів і переманювати їх від конкурентів, зробив Новий канал. Адже розпочинаються зйомки реаліті–шоу «Війна світів. Ревізор проти шефа», ведучим якого поряд зі «своєю» Ольгою Фреймут буде Арам Мнацаканов, який кілька сезонів поспіль на «1+1» був «Гордоном Рамзі» — шеф–кухарем трьох сезонів «Пекельної кухні» і проекту «На ножах».

Печемо–варимо, співаємо–танцюємо і подорожуємо

Великі вітчизнянi телеканали за своєю суттю продовжують залишатися здебільшого розважальними. Тому на «Інтері» з’явилися «Літня кухня з Дмитром Шепелєвим», «Шалене весілля» і «Все для мами», готується вокальне шоу для всієї родини. На «Плюсах» уже у розпалі «Великий пекарський турнір»; продюсери Костянтин Меладзе, Алан Бадоєв та Володимир Зеленський відбирають учасниць для нової «ВІА Гри» (крім каналу «1+1», шоу одночасно показуватимуть в ефірі російського НТВ, казахського НТК та білоруського ОНТ); скоро розпочнеться «Битва хорів». А канал СТБ показує «енні» сезони «Х–фактора», «Танцюють всі», «МастерШефа» і «Куба».

Канал «Україна» продовжує шукати для своїх глядачів най­вдаліший кулінарний формат. У попередніх «домашніх» програмах показували у ролі ведучих почергово добре відомих Ольгу Герасим’юк і Максима Неліпу. Днями презентують «Світ на смак» із Володимиром Оселедчиком — продюсером, який понад десятилiття опікувався ерудит–шоу для школярів «Найрозумніший», утім на екранах практично не з’являвся.

Незважаючи на показову аполітичність більшості проектів, у новинках телеефіру можна знайти навіть пропагандистські підтексти. Йдеться, зокрема, про тревел–шоу «Орел і решка» («Інтер»). Слоган його нинішнього, сьомого, сезону — «Назад в СРСР». Ці слова, звичайно, привертають увагу і є вдалими для промо–компанії проекту, який показує міста–столиці колишніх республік уже неіснуючого Союзу . Втім заклик нав’язливо продовжує звучати у випусках. Тому сприймається як усвідомлене «промивання мізків». «Орел і решка» — проект, який знімають для українського та російського глядача. І останній його дивиться краще. Мабуть, і з тієї причини, що сценаристи більшою мірою орієнтуються не на українську аудиторію. Інакше — чому б не сказати про Тараса Шевченка у Вільнюсі або про те, що у столиці Литви є (нехай і невідреставрована) українська Свято–Троїцька церква!? Взагалі, зі салоганом «Назад в СРСР» поєднуються кадри про пару дикорослих стеблин коноплі у богемно–мистецькому вільнюському районі, але не згадують один із найстаріших університетів Європи і те, що біля президентської резиденції у Вільнюсі немає ні парканів, ні охорони.

Соціально–розважальні сльози, гаджети і ями на дорогах

Соціальні теми телеканали вже традиційно накладають також на розважальну матрицю. Цього сезону «1+1» реальне життя простих українців показує, зробивши такими перед камерами на кілька днів зйомок не найбагатших, але мільйонерів–співвітчизників у проекті «Мільйонер. Життя спочатку». Перший випуск розповідав про пригоди у Чернігові небідного українського автогонщика Вадима Нестерчука, який загинув два місяці тому в пустелі під час підготовки до ралі. Також перевтілюватися у «бідняків» на екрані будуть народний депутат Оксана Калетник, голова наглядової ради будівельної корпорації Артур Мхітарян та ресторатор Дмитро Борисов. Показ першого випуску проекту пройшов успішно: прем’єра стала лідером слоту на українському телебаченні. (Частка програми склала 19,6% глядачів віком від 18 до 54 років усієї України. Рейтинг 4,5%. У містах із населенням понад 50 тис. чоловік частка програми склала 16,4% глядачів від 18 до 54 років, рейтинг 3,6%).

Нове «інтерівське» соціальне ток–шоу «Стосується кожного» поки що не може похвалитися високими рейтинговими показниками. Напевно, й тому що команда проекту вирішила його робити зовсім аполітичним. Наприклад, у студії обговорюють історії жінок, які наважилися народити дітей, всупереч попередженням лікарів, що немовлята можуть з’явитися на світ хворими. Одні прогнози, на щастя, не справдились, інші стали реальністю. Ведучий з гостями намагається з’ясувати мотиви, якими керувалися майбутні мами; обговорити поведінку чоловіків–батьків, які зазвичай зникають, дізнавшись, що мають дітей із синдромом Дауна; затаврувати суспільство, яке відвертається від дітей з особливими потребами. І майже жодного слова — про відповідальність за ситуацію держави з її численними інституціями, які утримуються за рахунок податків працюючих громадян. Звичайно, виховувати у телеглядачів відповідальність за свої рішення і дії потрібно, але будь–яка програма, де йдеться про соціальні проблеми, не може бути стерильно аполітичною.

Не надто вдалий старт у «Головної програми» на ICTV, яку канал позиціонує як інформаційно–розважальне шоу. Її ведучим став Максим Драбок, який очолював корпункт «Інтера» в США, а до того працював журналістом і ведучим програми «Точка зору» на «Першому Національному». У першому випуску, зокрема, були сюжети про універсальний гаджет — окуляри «Гугл–глаз», екстремальні захоплення молодих, про кримських «чорних» археологів, ями на дорогах. Кожен окремий сюжет якісний, поданий нетрадиційно. Але всі разом вони не тримаються купи, не мають об’єднуючого стержня, не зовсім зрозуміло, якій аудиторії адресовані. Зовсім скоро на ICTV з’явиться соціальне реаліті «Четверта вежа», в якому обіцяють показувати журналістські розслідування.

P.S. Багато хто ще пам’ятає радянський фільм «Москва сльозам не вірить», який став у колишньому Союзі лідером прокату 1980 року, і слова героя–телевізійника про те, що через кілька десятків років буде лише одне видовищне мистецтво — телебачення. На щастя, ці пророцтва не справдилися. Навряд чи збудуться і прогнози скептиків, які передбачають смерть ТБ: домашній телеекран залишатиметься переважно розвагою, трохи джерелом інформації і просто звуковим фоном ще довго з багатьох причин. Усе меншим ставатиме число тих, хто витрачатиме свій час на перегляд нехай і технічно досконалих, але тематично не цікавих програм, з яких вихолощено суть.