Сильне повернення тіней Параджанова

06.09.2013
Сильне повернення тіней Параджанова

Під час зйомок фільму «Параджанов» режисерів Олени Фетисової та Сержа Аведикяна. (з сайта armenpress.am.)

Як відомо, прокатну долю дистриб’ютори формують, багато в чому спираючись на особливості сезону. Скажімо, літо — пора ненав’язливого кіно. Саме через це останні три місяці афіша українського прокату пістрявіла комедіями та героїчними блокбастерами, в основному з далекого Заходу. Або ж у випадку із зимовим сезоном: коли «оскарівська» гарячка набирає розгін, на великих екранах демонструють драми, трагікомедії та епічне кіно (улюблений жанр Американської кіно­академії), серед яких більшість — номінанти на «Оскар». Восени ж прокат заповнюється фестивальними хітами, що прогриміли в період із травня по серпень на таких кінофорумах, як Каннський і Венеціанський фестивалі, Берлінале, Локарно, Карлові Вари, кінофестиваль у Торонто тощо.
Однак осінь цього року в Україні ризикує посунути першість фестивального кіно. Адже в найближчі три місяці в прокаті стартують як мінімум п’ять українських стрічок, на появу яких, хоч би як не відгукувалися про «наше» кіно, все ж чекають. Справа тут не лише в бажанні піти подивитись на «своє». Більшість фільмів інтригують уже самим синопсисом, чи то біографія всесвітньо відомого режисера, чи довгоочікуваний український фільм жахів.

«Вічне повернення»

Улюблениця не лише на батьківщині, а й в усій Європі, Кіра Муратова на своєму талантові виростила не одне покоління кіноманів. Однак за останні 20 років в українському прокаті Муратова відзначилась лише раз — у 2007 році у столичних кінотеатрах демонстрували трагікомедію «Два в одному» з Богданом Ступкою у головній ролі. Цієї осені Кіра Георгіївна нарешті­ повернеться на великий екран. Остання робота Муратової «Вічне повернення» — це історія чоловіка та жінки, розіграна кількома акторами в таких собі кінопробах. Діалоги ті самі, однак кожен iз виконавців проживає персонажа по–своєму. Вони — колишні одногрупники, що не бачились багато років. Чоловік просить поради в жінки: як поділити себе між коханкою та дружиною, адже кохає він обох, а обрати потрібно одну. Жінка не в змозі допомогти другові, обмежуючись банальними порадами. Той зі злості грюкне дверима, але зрештою знову повернеться за порадою.

У своєму фільмі Кіра Муратова задіяла своїх улюбленців, а між тим — зірок російського та українського кіно: Ренату Литвинову, Олега Табакова, Сергія Маковецького, Віталія Лінецького, Наталю Бузько.

Світова прем’єра фільму відбулася майже рік тому, в листопаді на Римському кінофестивалі. Згодом картина ввійшла в окрему секцію ретроспективи Муратової на кінофестивалі в Роттердамі (січень 2013–го). До України стрічка дісталася влітку. Квитки на позаконкурсний показ у рамках Одеського кінофестивалю розкупили задовго до старту кінофоруму. У широкий український прокат фільм виходить 3 жовтня.­

«Тіні незабутих предків»

Саме таку назву дав своєму фільмові український режисер Любомир Левицький. Здається, назва з’явилася навіть раніше за сюжет, адже натяки на Коцюбинського та паралелі з параджановськими «Тінями» — напрочуд влучний піар. Утім Левицький зізнається, що ніяких паралелей ні з книгою, ні з фільмом він не закладав, натомість зняв сучасний «жахливчик» із молодими акторами, надихаючись історіями про карпатських мольфарів.

Сюжет картини ґрунтується на давній українській легенді про втрачену зґарду (гуцульська релігійна прикраса) та Книгу тіней. Як і в попередній повнометражній пробі Левицького — «Штольні», компанія студентів шукатиме істину та рятуватиметься від містичної загрози.

Зйомки фільму почалися навесні. З того часу потужна розкрутка фільму та нещодавно представлений тізер дали зрозуміти, що до зйомок режисер підійшов у рази серйозніше, ніж це було зі «Штольнею». Скажімо, в операторське крісло Любомир запросив Марка Еберлі — оператора «Сутінкової саги».

Попри те, що під час зйомок актори говорили українською, фільм повторно продублювали, відшліфувавши вимову.

Прем’єру вже кілька разів відкладали, пояснюючи тим, що кіно потрібно вдосконалити. «Після перегляду робочої версії картини вся команда прийшла до спільної думки, що варто більше уваги приділити комп’ютерним спецефектам, відточити музичний супровід і довести продукт до якості, яку чекають глядачі», — пояснює Левицький.

Наразі прокат стрічки заплановано на листопад.

«Параджанов»

Кіношної біографії улюбленого українцями вірменського режисера Сергія Параджанова чекали давно. Тому коли з відповідним проектом до Держкіно звернулася режисер Олена Фетисова, голова агентства Катерина Копилова без вагань дала згоду, аби долучитись до спільного з Францією, Грузією та Вірменією фінансування, що складало понад 1 млн. євро. Загальний процес створення фільму разом із розробкою сценарію та підготовкою до зйомок розтягнувся на довгі п’ять років. Непростою була й фестивальна доля фільму — картина не зуміла потрапити ні до Каннського, ні до Венеціанського кінофестивалю, однак побувала в Карлових Варах та на Одеському міжнародному.

Творці фільму, Олена Фетисова та Серж Аведикян (а він за сумісництвом утілив на екрані образ великого режисера), вважають «Параджанова» драматичною замальовкою, та аж ніяк не байопіком (біографічною картиною). За словами авторів, вони хотіли показати, як великий митець намагався вибороти право на свободу творчості. При цьому, зазначають співрежисери, фільм не критикує існуючу систему, не є антирадянським.

Стрічка змагатиметься за право представляти Україну в «оскарівській» номінації на кращий іноземний фільм. Результат відбору на «Оскара» стане відомий вже 12 вересня, а на великі екрани в Україні картина вийде 3 жовтня.

«Іван Сила»

Перше повнометражне дитяче кіно незалежної України — так анонсують фільм Віктора Андрієнка «Іван Сила». Казкова історія (а між тим заснована на реальних подіях) про закарпатського силача Івана Фірцака потішила публіку ще в 2007 році у вигляді книги Олександра Гавроша, тоді — регіонального кореспондента «України молодої». Не перенести на екран захопливе та яскраве життя важкоатлета, боксера, борця і циркача Фірцака–Кротона було би неправильно, і Віктор Андрієнко, відомий на всю Україну як «довгоносик», вирішив зняти фільм, чого б це не коштувало. Утім про кошти хвилюватися не довелося — Держкіно забезпечило повне фінансування стрічки у розмірі 16 млн. грн.

Тож глядач дізнається, що вихiдця з села Білки Івана Фірцака у 1928 році було визнано найсильнішою людиною світу. Помандрувавши світом у складі паризького цирку, Іван усе ж повернувся на батьківщину, знехтувавши світовою популярністю. Автор книги, що лягла в основу сценарію, саме Івана Фірцака називає чи не найяскравішим українським героєм, на якого мала б рівнятися молодь, не шукаючи кумирів у сучасних блокбастерах. Знаменитого закарпатського силача зіграв донеччанин Дмитро Халаджі — український чемпіон iз пауерліфтингу. В акторському складі також засвітилися інший відомий «стронгмен» — Василь Вірастюк, а також сам актор і режисер Віктор Андрієнко, Ольга Сумська, Богдан Бенюк, Володимир Комаров, Борис Барський, Ігор Письменний та ін.

Допрем’єрний показ стрічки відбудеться 19 вересня в Запоріжжі у рамках XV кінофестивалю вітчизняного кіно «Запорізька синерама», а на всеукраїнському екрані картину можна буде побачити вже на початку жовтня.

«Ломбард»

Пригодницький трилер у стилі Гая Річі — такого в українському прокаті хоч греблю гати, однак лише «Ломбард» — фільм вітчизняного виробництва. Фільм розповість про двох братів, благородного бандита та інтелектуала. Одного дня вони дізнаються, що отримали спадок у вигляді старого ломбарду. Однак забрати своє, виявляється, не так просто, особливо коли теперішній хазяїн, рідний дядько Фелікс, — ще той міцний горішок.

Молодий режисер Любомир Левицький, якого вище згадували як автора «Тіней незабутих предків», раніше знімав лише на свої гроші — скажімо, у «Штольню» вклав власні 50 тисяч доларів. У випадку з «Ломбардом» частину бюджету в 3 млн. доларів покрило Держкіно.

«На пострадянській території якісних фільмів у цьому жанрі немає. Це кримінальна комедія з російськими акторами в головних ролях (Денис Никифоров, виконавець головної ролі в фільмі «Бій з тінню», та Павло Піскун. — Авт.). Я не був продюсером, але виставив свої умови як режисер, дуже намагався все контролювати», — розповідає Левицький. І хоча фільм був готовий ще рік тому, до великого екрана бойовик дістається лише зараз, а точніше — з 19 вересня.

НА ДОДАЧУ

Як мінімум ще трійка українських фільмів залишається з прогнозом початку прокату восени, однак остаточної інформації дистриб’ютори поки не надають.

«Поводир, або Квіти мають очі» — стрічка Олеся Саніна про період 30–х років УРСР. В основу сюжету фільму покладено мандри Радянською Україною американського хлопчика та українського сліпого кобзаря.

«Креденс» — нова стрічка автора «Звичайної справи» Валентина Васяновича. Це різдвяна казка, схожа на страшний сон. Головний герой, львівський музикант, мусить обрати, за яким кредо йому варто жити і як миритися з важкою дійсністю.

«Синевир» — картина братів Олександра та В’ячеслава Альошечкіних. Перший український фільм жахів у 3D розповість містичну історію, що сталася на озері Синевир у Карпатах у далекі 70–ті, коли очевидці стверджували, що вночі лісами ходить так званий песиголовець.