«Учора розпочала роботу третя сесія Верховної Ради України сьомого скликання», — радісно констатував Микола Азаров, натякаючи на величезну соціальну несправедливість: його кабінет працює, поборюючи спеку під державними кондиціонерами, а нардепи у цей час користуються іншими, мальоркськими або сардинськими, охолоджувачами повітря. Головне ж завдання для двосторонньої роботи, яка тепер вже стане спільною, — ухвалити закони, на яких наголошував Брюсель. «Зовсім короткий час відділяє нас від саміту у Вільнюсі, тому нічого не може бути відкладене, тим більше — потонути у безплідних дискусіях», — пояснив присутнім Микола Азаров.
Документів, які зазвичай у списку Михайла Чечетова помічені галочками, що означає їх абсолютну пріоритетність для голосування, — досить багато. «Невідкладними є законопроекти, пов’язані з удосконаленням виборчого законодавства, реформуванням виборчої системи, правосуддя та правоохоронних органів, а також законопроекти, спрямовані на боротьбу з корупцією та поліпшення бізнес–клімату в нашій країні, — пояснив Прем’єр–міністр і водночас як професійний менеджер поставив чіткі часові рамки для їх виконання. — Частина таких законопроектів уже узгоджена з відповідними європейськими інституціями, і, після остаточного опрацювання, буде внесена до Верховної Ради та, переконаний, буде ухвалена парламентом у вересні–жовтні».
Утiм щодо останнього європейського бар’єру Микола Янович надзвичайно оптимістичний. «Хочу наголосити, що всі політичні сили, які складають більшість у парламенті, заявили про готовність виконати план з підготовки Угоди про асоціацію. Це їх історична відповідальність перед народом України», — так пафосно очільник уряду змалював дуже просту картину: за відповідні документи голосуватимуть і праві політики, оскільки вони самі по собі орієнтовані на Європу, і провладні. Адже у цьому випадку Європа слугуватиме для них місцем втечі від надто міцних і по–братерськи нещадних обіймів Москви.
Із бюджетом ситуація значно складніша. «Нам необхідно прийняти реалістичний, збалансований бюджет держави на 2014 рік, — поставив своє надзавдання Прем’єр. — Цей бюджет повинен забезпечити підтримку вітчизняного виробництва і на основі цього зростання соціальних стандартів». Того, що завдання, м’яко кажучи, складне, Микола Азаров вирішив не приховувати. «За прогнозами провідних експертів, ми не можемо впевнено покладатись на зростання зовнішніх ринків», — пояснив причину наш Прем’єр і постановив: Україна має спиратися лише на власні сили.
Чучхе по–українськи, за словами Азарова, має лежати на двох китах: повна реалізація інвестиційних проектів, спрямованих на імпортозаміщення, і енергоефективність. «Уряд подав на розгляд до Верховної Ради майже 200 законопроектів», — похвалився Прем’єр і порадив рівно засмаглим депутатам звертати увагу не тільки на «брюссельську» папку, а й на підтримку вітчизняного виробництва і стимулювання економічної активності. До переліку документів, які отримали статус невідкладних, Микола Азаров відніс ті, які стимулюють підприємницьку діяльність.
Ну а скептикам, котрі звикли казати, що папір, тим паче у нашій країні, традиційно все стерпить, Прем’єр відповів лаконічно — закликав своїх підопічних таки виконувати чинне законодавство хоча б у сфері бізнес–клімату. Відповідальний — міністр економічного розвитку Ігор Прасолов.
Що ж стосується східного, тобто російського вектора нашої політики, то у цьому питанні Микола Азаров не менш категоричний. Треба нам гармонії, і все тут! І не менше, мовляв, ніж хороших стосунків з Європою. «Насправді ринки України і Митного союзу однаково важливі один для одного. Достатньо нагадати, що 60% українського експорту в Російську Федерацію є продукцією кінцевого споживання», — дуже м’яко, інтелігентно, але цілком зрозуміло натякнув наш Микола Янович на просту істину: закриють, мовляв, росіяни свої кордони для українського товару — і самі ж постраждають. У сенсі, що продуктів кінцевого споживання у їхніх магазинах не буде.
Аби не вводити народ стратегічного партнера у таку халепу, український Прем’єр вирішив тиснути на Москву через СОТ. «Митний союз також декларує відповідність нормам СОТ. Із цього ми і повинні виходити, — головнокомандувач українського експорту зробив геніальний висновок уже за якийсь місяць після початку торговельної війни. І підсумував сказане не менш дієвою тезою: «Протиріччя, які виникають, треба вирішувати на основі загальноприйнятих міжнародних норм і чинних угод».
Але головне ноу–хау від уряду — Україна таки готова приєднатися до Митного союзу. Але без входження до нього! Таку можливість Прем’єру підказали професійні урядові аналітики, як відшукали цікавий документ — «Про усунення технічних бар’єрів у взаємній торгівлі з державами–учасницями СНД, які не є членами Митного союзу». Кажуть, Микола Янович, якому раптом показали таке просте рішення складної проблеми, прямо–таки у кабінеті прийшов у стан ейфорії. Нею ж він і поділився вчора з міністрами. «Митний союз сам передбачив можливість приєднання до технічних регламентів держав, які не є учасницями Митного союзу», — пояснив він для тих, хто на бронепоїзді.
Ну а щоби раз і назавжди відбити росіянам бажання вставляти палиці у колеса нашого експортного воза, Азаров доручив ретельно відслідковувати графік набуття чинності технічних регламентів та інших норм, які поетапно запроваджує Митний союз.
«Наприклад, у 2014 році набувають чинності три технічні регламенти Митного союзу щодо залізничного транспорту. Якщо вчасно не підготуватися — це може значно ускладнити підтвердження відповідності рухомого складу, виробленого в Україні, вимогам Митного союзу. Тому вже зараз Міністерство економічного розвитку і торгівлі разом з Міністерством інфраструктури повинні працювати над цим питанням», — пояснив він схему протидії.
На випадок, аби росіяни, якщо їм раптом знову не сподобається смак «Рошена», колір нашої порцеляни чи вигляд сиро–ковбасних виробів, не мали чим крити. Ну а якщо знову придиратимуться, то все одно нікуди не дінуться від наших зворушливих і роззброююче–миролюбних ініціатив. Адже у будь–якій битві останнє слово завжди залишається за стратегією. А у нас її, як відомо, дуже і дуже багато.
Законопроекти, якими уряд обіцяє полегшити життя підприємцям:
— про встановлення принципу провадження господарської діяльності суб’єктами приватного права без застосування печаток та про здійснення реєстрації та господарської діяльності з використанням електронних засобів зв’язку;
— про забезпечення вільного і безоплатного доступу до інформації із державних реєстрів, що містять відомості про суб’єктів господарювання;
— про спрощення процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб–підприємців;
— про державну допомогу суб’єктам господарювання, щодо прозорості надання та використання державної допомоги;
— про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів.
Поки вирують пристрасті навколо не надто впевненого дозволу Джо Байдена бити по росії ATACMS, міністр оборони України Рустем Умєров зустрівся з вітчизняними зброярами й повідомив давно очікувану новину. >>
Верховна Рада, у вівторок 19 листопада, проголосувала в цілому за проєкт державного бюджету України на 2025 рік – у ньому передбачено 2,23 трлн грн на виробництво та закупівлю зброї. >>
Міноборони України кодифікувало та допустило до використання у підрозділах Сил оборони FPV-комплекс "Вихор", який може наздогнати у русі ворожу бронетехніку чи автомобіль. >>
Необхідну допомогу і підтримку для захисту від російської агресії стільки, скільки буде потрібно продовжуватимуть надавати Україні країни "Групи семи" (G7). >>
Кабінет міністрів України затвердив експериментальний проєкт для навчання і працевлаштування жінок у тих сферах, де вони були традиційно недостатньо представлені. >>
Національна академія наук використовувала земельні ділянки не для розвитку науки, а передавала під забудову для отримання незначної кількості житла та нежитлових приміщень за інвестиційними угодами. >>
