— Пане Руслане, як гадаєте, чи може такий мир і порозуміння в сесійній залі, як сьогодні, поширитися й на наступні місяці третьої сесії ВР?
— От нарешті до нас прийшов Президент, який досі ніяк не міг «спуститися» до рівня Верховної Ради. Щоправда, діалогу, якого ми хотіли, не відбулося — це був монолог. Але зараз мова не про це. Є стратегічні питання, які надзвичайно важливі для держави. Принаймні в перші два місяці роботу третьої сесії буде присвячено передусім стрижневим — євроінтеграційним — законам. І вирішальною стане позиція Партії регіонів. Від того, як вона себе покаже при розгляді цих питань, залежатиме, якою буде сесія.
— А «Свобода» підтримає всі євроінтеграційні законопроекти?
— Звичайно. Є офіційна заява, в якій ми це підтверджуємо.
— І «антидискримінаційний» щодо гомосексуалістів?
— А його не буде [в порядку денному]. Це не основна умова Європейської спільноти. У жодного суб’єкта, який свого часу вступав у Євросоюз, ухвалення такого закону не вимагали. Більше того, в Литві, яка є членом ЄС, нещодавно ухвалили закон про заборону пропаганди гомосексуалізму!
— Але ж у цьому законі не йдеться про пропаганду, а лише про заборону дискримінації за ознакою статевої орієнтації.
— Конституція України гарантує всі права громадянам України. Тому ще якісь додаткові преференції недоцільні... Я б вам рекомендував детальніше на цю тему поспілкуватися з очільниками християнських церков. Ми, як люди традиційних християнських переконань, не маємо права не дослухатися до позиції церкви.
— Отже, бійок найближчим часом у сесійній залі не буде, а будуть переважно злагоджені голосування, і «Свободу» та «Регіони» оцінюватимуть за одними й тими самими позиціями...
— Нас оцінюватимуть за мотивацією. Як у тій притчі про трьох чоловіків, які несли дерево. Першого питають: «Ти навіщо несеш? — Щоб заробити гроші». До другого: «А ти навіщо? — Щоб збудувати храм». А третій каже: «Та не знаю, просто так несу...»
Ми це робимо тому, що це наші цивілізаційні переконання. Якщо вони («Регіони») в даний момент теж обіймають ту саму позицію, що й ми, — чому б і ні?
— Чи буде на тлі тієї ситуативної згоди, що зараз панує у ВР, досягнуто згоди щодо призначення виборів у проблемних округах?
— Це наша вимога, і я тішуся, що наші європейські партнери про це не забувають. Право обирати — це основна демократична засада, і її не було досягнуто 2012 року. Тому цю проблему треба закривати.
Сьогодні стоїть питання про дату виборів. «Регіонали», швидше за все, захочуть виграти якийсь час, щоб можна було взяти ті п’ять чи й усі сім вільних округів собі. Оскільки раніше їх виграла опозиція, тепер «Регіони» будуть намагатися робити все, щоб зняти опозиційних кандидатів з реєстрації, дискредитувати, очорнити...
Тож голосування за призначення виборів у цих округах відбудеться ще до Вільнюського саміту, аби показати ЄС свою готовність, а от самі вибори, швидше за все, будуть призначені вже після саміту.
— На якій стадії перебуває процес щодо визначення дати виборів? Голова ВР Володимир Рибак перед початком сесії обіцяв зібрати нараду лідерів фракцій із цього питання вже на поточному тижні...
— На цей час такої наради ще не було, і, думаю, на цьому тижні вона навряд чи відбудеться. Перший тиждень буде переважно організаційним. Хоча у середу й четвер уже розглядатимемо важливі законопроекти, в тому числі «євроінтеграційні» — передусім що стосується судоустрою, а також про телебачення і радіомовлення.
Щодо закону про прокуратуру, то наразі ми чекаємо висновків Венеціанської комісії, які мають бути до неділі.