«Важчий» початок

Зазвичай план підготовки будь–якого спортсмена–збірника складено так, аби пік форми припав на Олімпійські ігри. Проте в українського дзюдоїста Георгія Зантараї все навпаки. Ставши по черзі — в 2009 та 2011 роках — відповідно, чемпіоном світу та Європи, зберегти переможний хід до головний змагань чотириріччя йому не вдалося. Багаторічний цикл підготовки киянина грузинського походження завершився провалом у Лондоні, коли наша головна медальна надія зазнала поразки вже в першому колі олімпійського турніру. Цікаво, як навчені гіркими поразками наставники Гео спланують підготовку до Ріо–2016? Відповідь на це питання дасть час, однак уже зараз можна сказати, що форму Георгій не форсує.

Новий похід за олімпійськими відзнаками Зантарая почав у іншій категорії, змінивши найлегшу на другу легку вагу — 66 кг. Як це часто буває, перший млинець вийшов глевким — виступаючи на чемпіонаті Європи–2013 з додатковим «тягарем», Зантарая не зміг просунутися далі стартового кола. Однак до світової першості, яка в понеділок стартувала в столиці майбутніх літніх Ігор, Георгій підійшов у всеозброєнні. І нехай він не виграв планетарний титул, як зробив це на старті минулого олімпійського циклу, проте, думається, й «бронза», що стала першим серйозним здобутком у новій категорії, — непогана плата за попередні невдачі.

На ЧС у Ріо–де–Жанейро Зантарая програв лише один поєдинок — у півфіналі український дзюдоїст поступився 22–річному казаху Азамату Муканову. Натомість у малому фіналі проти росіянина Михайла Пуляєва, як і на більш ранніх стадіях, де суперниками Георгія були спортсмени з Монголії, Алжиру, Венесуели та Азербайджану, наш співвітчизник згадав свої переможні традиції.

Відзначимо, що вигравши «бронзовий» поєдинок, Зантарая в такий спосіб помстився росіянинові, який у стартовому поєдинку ЧС переміг другого номера збірної України Геворга Хачатряна. А чемпіоном у вазі до 66 кг вдруге поспіль став японець Масасі Ебінума, який у фіналі переміг Муканова.

Не набагато краще за Хачатряна виступають й інші наші збірники. Так, Марина Черняк, Марина Крот (обидві — вага до 48 кг) та Інна Черняк (до 52 кг) припинили боротьбу вже в другому колі змагань. А Марія Буйок (до 52 кг) взагалі не відчула смаку перемог на «мундіалі».

Чемпіонат, до слова, проходить під куполом «Міні–Маракани». Сучасний 12–тисячний палац спорту розташований неподалік легендарної футбольної арени «Маракана» й на бразильський манер називається «Мараканазіньйо».