Олександр Чумак про ПДВ для ФОПів: Треба бити по схемах, а не по тих, хто працює під обстрілами
Невеликим підприємствам виживати під обстрілами і без електроенергії сьогодні досить непросто. >>
Українськi металурги тримають на своїх плечах долю вiтчизняної економiки.
Якщо ж порівняти липень нинішнього року з червнем, побачимо, що промвиробництво зросло на 5,1%. Нагадаємо, що торік українська промисловість скоротилася на 1,8%, натомість за перше півріччя 2012 — у порівнянні з аналогічним періодом 2011 року — обсяг виробництва зріс на 1,6%.
Експерти пояснюють позитивну динаміку насамперед поліпшенням стану справ у металургії. Збільшення виробництва у цьому секторі зросло на 1,6%. Інші «драйвери» економічного зростання — деревообробка, виробництво паперу і поліграфія, а також фармацевтика. Остання галузь зросла на 3,5%, дві інші — на 2,4 відсотка. Серед видобувних галузей маємо плюс 4,5% у видобування залізної руди. На іншому полюсі перебуває переробна промисловість, яка впала на 7,5%, харчова промисловість (падіння — 8,7%), машинобудування (спад 11%), хімічне виробництво (мінус 18,8%). Також, на жаль, маємо мінуси у видобуванні вугілля, нафти та газу.
Аналітики зазначають: зростання промвиробництва у липні щодо червня 2013 року на 5,1% не можна списати тільки на фактори, пов’язані із поліпшенням кон’юнктури зовнішніх ринків. І хоча ця причина також є однією із складових проблеми, не можна не помітити, що окремі галузі вже почали нарощувати свою потужність. Так, маємо, хоча й не таке стрімке, але динамічне зростання у більшості як добувних, так і переробних галузей. У сировинному секторі воно становить 5,2%, у переробних — 4,3%.
Невеликий, але відчутний у загальному підсумку плюс продемонстрували виробництво продуктів харчування (0,7%), легка промисловість (5,7%), виробництво автотранспортних засобів (5,3%). В Україні більше стали виробляти меблів, а ремонт і монтаж машин та обладнання, наприклад, зріс на цілих 17,3%. Не менш важливий нюанс — зростання виробництва призвело до більшого споживання електроенергії, газу, тепла. Його у липні спожили на 8,9% більше. Подібна ситуація із вантажоперевезеннями. У липні у нашій країні перевезли 65 млн. тонн вантажів, що на 9,9% більше, ніж місяцем раніше. При цьому вантажообіг зріс на 2,1%.
Позитивна динаміка у промисловості — свідчення того, що кроки уряду, спрямовані на підтримку національного виробника, створення сприятливих умов для провадження бізнесу, своєчасне повернення ПДВ, у тому числі в автоматичному режимі, приносять перші реальні плоди. Втім, липневе зростання нині треба підкріпити м’якшою грошово–кредитною політикою. У цьому контексті виправданим виглядає рішення Нацбанку про зниження облікової ставки до 6,5%. Яке позитивно впливає у тому числі на можливе здешевлення банківських кредитів, якого так гостро потребує реальний сектор економіки. На думку експертів, до кінця нинішнього року вони сподіваються на чергове зниження облікової ставки.
Якщо такі кроки матимуть місце, можна сподіватися на подальше поліпшення економічної ситуації вже до кінця нинішнього року. Ситуація ж у найближчій перспективі — стан справ у другому півріччі — залежатиме насамперед від харчової і переробної промисловостей. Високі врожаї зернових і масляних культур, овочів і фруктів (на 10% більші, ніж у дуже врожайному 2012 році) дають підстави сподіватися, що переробники працюватимуть ще активніше. А активізація цього сектору економіки дасть імпульс промисловому виробництву назагал.
Що ж стосується експорту, тобто, напряму, який залежить не тільки від нас, то й тут експерти вбачають підстави для оптимізму. З високою часткою ймовірності нині можна очікувати підвищення попиту на продукцію української металургії, гірничовидобувної та хімічної промисловості. На це вказують щонайменше два фактори: по–перше, традиційне пожвавлення споживачів цих галузей, яке спостерігається зазвичай у вересні–листопаді. І по–друге, це суттєве зниження складських запасів металургійної продукції у США. Запаси, відповідно, поповнюватимуться, і це спровокує підвищення попиту та зростання ціни. Україна на цьому може суттєво заробити. І ще один позитивний нюанс: на осінь заплановано запустити в дію Одеський нафтопереробний завод. Це, звичайно ж, збільшить обсяги переробки нафти — також внесе свій вклад у темпи зростання економіки.
Час скористатися кризою
Нашій країні рекомендують не просто долати негаразди в економіці, а й користуватися можливостями, які дає економічна криза у світі. Адже під час стагнації на світових ринках відбувається «перезавантаження», з’являються нові ніші, які ми цілком можемо зайняти. «Міжнародний інвестор шукає сьогодні привабливі для капіталовкладень місця, — каже економіст Олександр Кендюхов. — Західна Європа, США, азійські країни втрачають інвестиційну привабливість, а Україна може її здобути. Але щоби залучати великі кошти, треба спростити економічну схему, перейти від оподаткування доходів до оподаткування видатків. Також провести дебюрократизацію та запустити інвестиційний механізм». На думку аналітика, треба сконцентрувати свої зусилля на двох–трьох ринках, які швидко розвиваються: інформаційному та біотехнологічному, включаючи фармакологію. «Саме сюди треба інвестувати. Тут — інтелектуальна праця та рентабельність 200—300 відсотків», — каже Кендюхов.
Невеликим підприємствам виживати під обстрілами і без електроенергії сьогодні досить непросто. >>
Перше німецько-українське підприємство, що виробляє дрони для української армії, Президент України Володимир Зеленський відвідав у п’ятницю, 13 лютого. >>
Нову військову допомогу в розмірі 35 млрд доларів - зобов’язалися надати партнери України з Контактної групи з питань оборони. >>
Із мільйона євро, який виділила на посилення українського кіберпростору Італія, близько 900 тисяч підуть на такий захист Тернопільської області. >>
Таке тепличне диво має з’явитися на базі теплиці вищого професійного училища №11 міста Хмельницького, а працюють над втіленням ідеї студенти факультету інформаційних технологій Хмельницького національного університету разом зі своїми викладачами. >>
Після гучного скандалу в ЗМІ Агентство з розшуку та менеджменту активів відмовилося підписувати протокол про продаж земель на закарпатській полонині Боржава. >>