Злоті за навчання

Щороку дедалі більше українських абітурієнтів надають перевагу польським навчальним закладам. За статистикою, лише у минулому навчальному році вищу освіту в Польщі здобуло 6,5 тисячі українців. «Україна молода» вирішила з’ясувати, чому наші молоді співвітчизники їдуть по знання в сусідню країну.

«Навчатися тут не ліпше чи гірше, просто — по–іншому»

Загалом, навчання для іноземців у Польщі є платним, а громадяни цієї країни та власники Карти поляка мають право на безкоштовну освіту в державних вишах, тоді як у приватних закладах навчання є платним для всіх. У середньому платня за місяць навчання складає 440 злотих (1100 гривень), але успішні студенти можуть зменшити платню завдяки стипендії. Таким чином, маючи середній бал 4,0–4,23 (за 5–бальною шкалою) студент отримує лише 100 злотих стипендії, а при середньому балі 4,75 можна отримати 100–відсоткову стипендію, яка покриватиме витрати за навчання.

Навчання в державних закладах Польщі українцям обходиться 1—2 тисячі євро на рік. Дешевшим варіантом є приватний заклад, де навчання коштуватиме від 800 євро. Утiм для тих іноземців, кому такі суми не по кишені, польський уряд пропонує безліч стипендійних програм за різними напрямами в державних університетах. Зокрема, Люблінська міська рада для того, аби привабити якомога більше абітурієнтів, розробила спеціальну програму Study in Lublin, за умовами якої стипендіати звільняються від оплати за навчання. Цього року на стипендійну програму для іноземців лише до Католицького університету Любліна вступило тридцять українців.

Тарас Назарук, який зараз навчається у Вроцлаві, перед тим п’ять років студіював журналістику в Львівському університеті. «Коли мене запитують, чи краще мені навчатися в Польщі, я ніколи не знаю, що відповісти, — зізнається Тарас, який є стипендіатом програми Teraz Wroclaw і отримує вищу освіту безкоштовно. — Бо ж справа не в ліпше–гірше, просто — по–іншому. Хоча університети у Польщі більше відкриті світу, ніж у нас. Це помітно. Скажімо, нещодавно я слухав майстер–клас португальського журналіста про граматику гіпертексту, сьогодні почув кількох польських репортерів, лекцію словацького доктора про медіа Чехії та Словаччини і, на завершення, лекцію польського доктора про структуру людської психіки за Фрейдом. І от на останньому спробую пояснити, як мені тут вчиться. До сьогодні пам’ятаю, як зубрив зі свого конспекту до екзамену з філософії, в чому полягає суть тих усіх Фрейдових «воно–я–над Я». Філософія в університеті Франка дивним чином була в програмі двічі, але до сьогодні я б не зміг пояснити, що ж Фрейд мав на увазі. Після сьогоднішньої лекції можу сказати, що його ідеї настільки ж геніальні, наскільки легкі до зрозуміння».

Усе більше іноземних студентів, які приїжджають на навчання до Любліна, обирають Медичний університет, який уже протягом 16 років практикує навчання англійською мовою. Завдяки цьому щороку дедалі більше студентів приїздить зi США, Канади, Скандинавії та Саудівської Аравії. Загалом, навчання англійською мовою у Любліні вже відбувається на 13 спеціальностях у трьох найбільших університетах міста.

Польські дипломи визнають 27 європейських країн

«Я не обирала навчання в Польщі, я обрала навчання за кордоном, — каже львів’янка Ярина Михайлишин, яка, здобувши ступінь бакалавра в Україні, вступила до Польської академії наук у Варшаві, де навчання здійснюється англійською. — Так сталося, що саме там співвідношення витрат на освіту та її якості було найоптимальнішим. Значний вплив мало й те, що мені вдалося вступити до Польської академії наук, що апріорі гарантувало найкращих викладачів та найцікавіші академічні зустрічі. Щодо самого навчання за кордоном, то, як на мене, це чудова традиція ще з часів байронівських мандрів, коли молода людина має можливість дізнатись більше про життя, про людей, а головне — дізнатися більше про самого себе. Це пошук нових тем, нових напрямів та нових захоплень. І нерідко саме вони визначають наші подальші напрями руху».

«На відміну від України, в Польщі навчання розпочинається в жовтні, — розповідає Євгенія Гучко, яка вступила цьогоріч в університет імені Марії Кюрі–Склодовської у Любліні, де навчання здійснюється польською мовою. — Аби краще призвичаїтися та вивчити місто, я навмисно приїхала сюди ще влітку. Хоч польську знаю, адже вивчала її ще в Україні, все ж трохи хвилююся з цього приводу».

Відмінності у системі освіти між Україною та Польщею не закінчуються на тому, що студенти сідають за парти на місяць пізніше. Українські спудеї вирізняються з–поміж своїх одногрупників перш за все за віком, адже поляки закінчують школу в 18 років, тобто на рік пізніше за українців. Крім того, для здобуття ступеня «бакалавр» у Польщі потрібно провчитись лише три роки. На цьому рівні зупиняється багато студентів, адже його досить, аби знайти хорошу роботу за спеціальністю. А от ті, хто вирішив навчатись далі та здобувати ступінь «магістр», повинні провести в стінах університету ще два роки.

Найвагоміший аргумент щодо вибору місцем навчання Польщі є те, що диплом навчальних закладів цієї країни визнається 27 європейськими країнами.

6–7 годин занять пролітають на одному подиху

Одним із найбільших освітніх центрів Польщі є Люблін. У містечку, що розташоване на сході країни та є останньою великою зупинкою перед східним кордоном Європейського Союзу, мешкає 350 тисяч жителів. Чверть iз них (!) — студенти.

Особисто я, отримавши стипендію від уряду Польщі та можливість протягом трьох тижнів безкоштовно навчатись у Любліні в Школі польської мови та культури в Католицькому університеті Івана Павла II, змогла на власному досвіді відчути, що таке європейська освіта. Цей університет є одним із най­старіших та найшанованіших університетів у Любліні, адже саме в стінах цього вишу навчався, а потім і викладав Папа Іван Павло II перед понтифікатом. Справжнім відкриттям для мене став формат занять, адже незважаючи на те, що кожного дня ми займалися по 6–7 годин, завдяки невимушеності викладачів та ігровому формату «уроків» день пролітав на одному подиху.

У вільний від навчання час спудеї мають нагоду прогулятися історичною частиною міста, що останніми роками приваблює все більше туристів iз Польщі, України, Білорусі та Німеччини. Та це й не дивно, адже саме Люблінське старе місто є найкраще збереженим середньовічним містом Польщі. Майже 450 років тому це східно–польське місто стало свідком однієї вкрай важливої для української та польської історій події — підписання у 1569 році Люблінської унії, внаслідок якої виникла Річ Посполита, найбільша на той час держава на Європейському континенті. Місцевою перлиною є Люблінський замок. Він завмер в оточені невеликого парку і пишається готичною каплицею Святої Трійці з унікальними фресками початку XV століття. Особливістю храму є те, що старовинні розписи виконані згідно з візантійським каноном, хоча каплиця є католицькою. Тривалий час у будівлі замку була в’язниця. Нині під одним дахом iз каплицею знаходиться музей історії. На жаль, від оборонної споруди, збудованої на цьому місці ще в XIV столітті, до наших днів збереглась лише кругла вежа.

На кожному кроці розташовані кав’ярні та ресторани, які запрошують гостей на різний смак та гаманець. Загалом, ціни в Любліні досить помірні, тож студенти з легкістю можуть собі дозволити випити філіжанку кави (5–8 злотих) або гальбу пива (6–12 злотих). Ціни на продукти харчування теж невисокі. Більш заощадливі скуповуються в гіпермаркетах та на ринках. Дорожче обійдуться покупки в невеликих магазинах.

Улюбленим місцем зустрічі прогресивної люблінської молоді є авторський театр Лєшека Мондзіка, який відомий тим, що творить свої вистави без слів, а лише за допомогою композиції світла, тіні, руху та музики. У місті також є невеличка, однак старовинна українська греко–католицька церква, де щонеділі на службі збирається українська спільнота.

Незважаючи на різноманітні (і досить високі) студентські стипендії, жодна з них у Польщі не покриває витрат на житло. Так, за кімнату в гуртожитку студентові доведеться викласти з кишені 220 злотих (550 грн.), а за кімнату у квартирі в спальному районі міста 400–600 злотих (1000–1500 грн.) на місяць. Більшість студентів, аби оплатити дах над головою, витрачають половину своєї стипендії. А от на проїзд у міському транспорті студенти мають пільги: платять лише половину вартості (повний квиток коштує 2,8 злотого). До речі, зупинки у місті обладнані електронними табло, де можна знайти не лише детальну інформацію про маршрути автобусів, а й точний час їх прибуття. Приємною несподіванкою для мене стало й те, що автобуси курсують містом удень i вночі...