І хліб, і до хліба
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Доларовий прищур на ріллі
21.08.2013
Китайськi технологiї дозволять вирощувати рекорднi врожаї на українських полях.
Український аграрний сектор дуже серйозно націлився на рекорди. З одного боку, ми чекаємо найбільшого у своїй історії врожаю зернових. З другого — вже сьогодні цей сектор демонструє чудову динаміку. За даними Держкомстату, за 7 місяців нинішнього року сільгоспвиробництво у нашій країні зросло на 14,8%, у липні 2013 до липня 2012 — на 14,1%. Цікаво, що найдинамічніше зростання виглядає у сільськогосподарських підприємствах, воно становить 23,1%. У приватному секторі маємо плюс сім відсотків.
За п’ять місяців нинішнього року експорт продуктів харчування перевищив 6,5 млрд. доларів. Передбачається, що до кінця року він зросте на 7% і перевищить 11 млрд. Але найцікавіше, що наша держава має всі можливості, аби збільшити ці цифри одразу в декілька разів. Причому перші кроки на цьому шляху вже зроблено.
Для них ми унікальні
Зростання виробництва досягається у нас, відтак, не лише завдяки зерновим та сприятливим погодним умовам. Хоча 25% зростання, які показують ці культури у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, також чогось варті. При цьому на 10% зросло виробництво картоплі, на 3% — інших ґрунтових культур. Вітчизняна аграрка дала на 9,9% більше м’яса, ніж торік, на 0,8% молока, на 103% яєць. Зростає поголів’я: свиней на 4,6%, птиці на 3,3%, кіз та овець — на 5,2%.
На думку аналітиків, саме аграрний ринок стає головним рушієм розвитку економіки. І це вже сьогодні. А завтра–післязавтра зможе зіграти на ньому домінуючу роль. За різними оцінками, українські чорноземи зможуть забезпечити продуктами харчування 140—150 млн. людей. Оскільки населення на Землі зростає, країни, які зможуть забезпечити суттєвий ріст сільгоспвиробництва, будуть представляти суттєвий інтерес для інвесторів.
Уже сьогодні потенційні охочі вкладати гроші у нашу ріллю відзначають: в Україні дуже висока частка орних земель, у структурі сільськогосподарських угідь вона становить 78%, що значно більше, ніж у європейських державах та США. Серед наших потенційних мінусів, — порівняно невелика частка кормових угідь, менше двадцяти відсотків. Хоча у Європі вона становить 30—40%, а у Великобританії та Америці — близько 60%. Тож головним питанням, яке має розв’язати влада, аби привабити до українського АПК інвесторів, має стати збільшення природного ареалу для поголів’я великої рогатої худоби.
Мільярди з Піднебесної
Серед численних інвесторів, які вже готові вкладати свої матеріальні ресурси у наш аграрний потенціал, виділяється Китай. Нещодавно було підписано черговий меморандум про взаєморозуміння між Україною та Китайською Народною Республікою, який передбачає певну активність у реалізації інвестиційних проектів. Усього ж китайські інвестиції — реальні та плановані — обчислюються мільярдами. Серед них — договір із «Синцьзянською виробничо–будівельною корпорацією» на суму 2,6 млрд. доларів. «Синцьзянська корпорація обробляє близько двох мільйонів гектарів землі, із застосуванням сучасних технологій вирощує пшеницю, кукурудзу, сою, бавовну та інші культури, — сказав голова ради директорів української компанії «КСДЖ–Агро», яка виступила партнером китайських інвесторів, Сергій Касьянов. — Таким чином, ми не тільки отримуємо фінансову і технологічну допомогу, а й надійний ринок збуту».
Черговий проект, реалізація якого стартувала буквально недавно, стосується Севастопольського морського рибного порту та будівництва на його базі припортових заводів. «Меморандум зможе залучити професіоналів високого рівня, — сказав міністр аграрної політики і продовольства України Микола Присяжнюк. — Наше спільне завдання — зробити так, аби проект був вигідним з точки зору географічного розташування Криму».
Міжнародні домовленості, які стосуються гірничодобувної, металургійної, електроенергетичної, машинобудівної, аграрної та фармацевтичної галузей, вважають якісно новим рівнем розвитку економічних взаємин між Україною та Китаєм. Найперший показник — товарообіг між двома країнами планують збільшити удвічі, до 20 млрд. доларів уже у 2015 році. Торік, нагадаємо, ця цифра не перевищувала 10 млрд. доларів.
В аграрному міністерстві вже визначили найперспективніші вектори співпраці з китайськими партнерами. Йдеться насамперед про підписання двосторонніх угод між українськими агрохолдингами та великим китайським бізнесом. Наш уряд вирішив допомогти українським експортерам в організації своєї участі на найбільших китайських виставках, зокрема в Гуанчжоу, Шанхаї, Пекіні. Такий крок створить необхідні умови для презентації української сільськогосподарської техніки на перспективних ринках Південно–Східної Азії.
Китайська сторона дала гарантії українським партнерам, що активно сприятиме розвитку нашого бізнесу у Тихоокеанському регіоні. І ці гарантії ще більше підсилять позиції України на одному з найбільш динамічних ринків світу. За даними МЗС України, саме на цей регіон припадає 38,2% від загального показника зовнішньої торгівлі України. У грошовому еквіваленті це близько 66 млрд. доларів.
ДУМКА ЕКСПЕРТА
Через Росію — транзитом у Китай!
Українські аналітики вважають: торговельні війни, які періодично інспірує Росія, змусять вітчизняних бізнесменів переорієнтуватися на інші ринки збуту. Серед них ідеальним вважають Китай. «Цілком iмовірно, що вже наступного року ми побачимо суттєве зростання українського експорту до країн Азії, Африки і навіть Латинської Америки, — каже президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. — При цьому налагодження дружніх стосунків iз Китаєм дає нам змогу у близькому майбутньому переорієнтуватися на цей ринок і максимально дистанціюватися від Росії».
За словами аналітика, Москва дуже ефективно мотивує українських експортерів шукати нові ринки. «Скільки би не закликали ми наших виробників диференціювати збут, це були просто гасла, — продовжує Охріменко. — Тепер, унаслідок торговельних воєн, вони самі почнуть знаходити ринки, де немає Росії з її методами провадження бізнесу». Причому, на його думку, навіть подолання існуючих нині протиріч та ймовірне підписання «мирової» не припинить цей процес. Адже навіть після укладення ідеальних двосторонніх контрактів між українським та російським бізнесом ніхто не зможе дати гарантію, що складнощі з проходженням митниці у найближчому майбутньому не повторяться.
А ТИМ ЧАСОМ...
«Шкідники» у формі митників
Експерти все ще рахують, якою може бути сума загального збитку внаслідок заборони експорту українських харчів до Російської Федерації. Торік, наприклад, їх експорт до РФ становив 1,99 млрд. доларів. Це близько 11% всього українського експорту. Тож можна сказати, що кожного дня російський кордон перетинає українська продукція на 5,5 млн. доларів.
Найбільші обсяги експорту мали сільськогосподарські товари з високою доданою вартістю: сири, шоколад, хлібобулочні вироби, свинина, плодові та овочеві соки. Саме ці продукти забезпечили понад 1 млрд. доларів виручки. За сім місяців нинішнього року обсяги експорту не зменшилися: станом на останній день липня Україна продала нашим північним сусідам продукції на суму 1 067 млн. доларів.
«Сума збитків при блокуванні імпорту продукції до РФ враховуватиме не тільки саму продукцію, а й також виникнення заборгованості перед замовниками, штрафні санкції, пеню за контрактами та цілий ряд інших втрат, яких зазнають виробники. Вони також будуть змушені скоротити виробництво, відтак зросте рівень безробіття, зменшиться ВВП, сальдо зовнішньої торгівлі та надходження до бюджету», — каже експерт аграрних ринків УКАБ Ігор Остапчук.
