Рівняння на «Богдана!»

Корпорація «Богдан» у липні нинішнього року рвучко, на цілих 33,5%, збільшила випуск автомобільної техніки у порівнянні з минулорічним періодом — до 1147 штук. За даними компанії, приріст забезпечили саме легкові автівки, які виготовляють на заводі корпорації у Черкасах. Минулого місяця з конвеєра зійшли 1055 штук автомашин. Окрім них, на українські дороги вийшли 55 нових «богданівських» автобусів — на 17% більше, ніж було торік.

Країна, а не звалище!

Звичайно, говорити про ренесанс вітчизняного автомобілебудування було би дещо наївно. Адже галузь, яка занепадала упродовж усього часу свого існування, просто неможливо підняти з колін за такий стислий період. За статистикою, корпорація «Богдан» за нинішні півроку випустила 4300 машин, що на 54% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Втім навіть у подібній тенденції таки прослідковується й позитивна динаміка: темпи падіння виробництва легкових авто уповільнилися до 54%.

Причина — запровадження квітневого спецмита на імпорт автівок, який викликав величезну кількість дискусій серед імпортерів та аналітиків. Тож перші результати запровадження цього мита показують: незважаючи на критику, це непросте рішення було правильним. Адже головне завдання — врятувати вітчизняні заводи від нерівної конкуренції з боку великих закордонних виробників та дати роботу тисячам українцям — воно вже виконало. Тим паче, впроваджуючи спецмито, уряд і не стверджував, що воно матиме «довічний статус»: із поліпшенням ситуації у галузі його, безумовно, скасують.

Нині ж, коли економіка України відчуває кризові явища, уряд, що цілком логічно, має підтримувати власного товаровиробника, а не зарубіжного: гроші українців мають працювати на розвиток власної держави, а не інших країн. Нині важливо, аби влада ініціювала чергові кроки у цьому ланцюжку: аби всі підприємства, які послуговуються бюджетними грішми, купували чи брали в оренду тільки автомобілі, які зібрані на вітчизняних підприємствах. Виняток може бути тільки для автівок представницького класу, які просто не збирають в Україні і які використовують керівники центральних органів влади під час прийому іноземних делегацій.

Владнати ситуацію на ринку допоможе й ухвалення закону «Про утилізацію транспортних засобів». Адже наша країна сьогодні зіткнулася із ситуацією, через яку проходили майже всі розвинуті країни: після різкого збільшення кількості транспортних засобів у нас поступово стали збільшуватися звалища старих машин, на утилізацію яких немає необхідних фінансових ресурсів. Тож цілком очевидно, що плата за утилізацію має бути покладена насамперед на імпортера чи внутрішнього виробника автомобілів. Експерти стверджують: для імпортерів ця плата повинна мати конкретне грошове вираження, а внутрішніх споживачів може бути як у грошовій формі, так і у вигляді зобов’язань із створення пунктів збору старих авто і виробництв з їх утилізації. Адже коли країна перетвориться на суцільне автозвалище, вести мову про розвиток вітчизняного авторинку вже буде неможливо.

Треба було щось робити!

Як працює урядова ідея, можна легко побачити, проаналізувавши цифри. Торік вітчизняні автовиробники випустили 76 тис. автомобілів і автобусів, що на 27% менше, ніж у 2011 році. Особливо глибина падіння відчувається, коли дивитися на статистику виробництва «легківок»: їх торік було виготовлено на 28,6% менше, ніж за аналогічний період позаминулого року.

Подібна ситуація зафіксована й у першому півріччі нинішнього року. У січні–червні 2013 року виробництво всіх типів автотранспортних засобів в Україні знизилося у 2,2 раза! Всього у нашій країні виробляли 18,2 тисячi одиниць автотехніки, у той час як тільки один виробник — корпорація «Богдан» — може поставити на колеса до 150 тисяч «легківок», 9 тисяч автобусів і тролейбусів, а також 15 тисяч вантажівок та спеціалізованої техніки.

Згiдно зi статистикою ­«Укравтопрому», найбільший у країні автовиробник — Запорізький автозавод — у першому півріччі скоротив випуск продукції на 57%. Подібна ж ситуація зафіксована на «Еталоні» — падіння удвічі, а Чернігівський автозавод замість 161 автобуса, як торік, виробив тільки 21! Удвічі повільніше працював конвеєр «Єврокару», на 42% менше техніки випустив завод «Черкаський автобус», який працює під маркою «Отаман», на 28% менше техніки випустив єдиний у країні виробник великовантажної техніки «АвтоКрАЗ», досі не працює «Анто Рус» у Херсоні.

Натомість імпорт у нас тільки нарощує оберти. Так, Україна отримує автотехніку із 66 (!) країн загальною вартістю 3,2 млрд. доларів! Причому левова частка припадає на Росію — 37,5 тис. автомобілів iз митною вартістю 333 млн. доларів. На другому місці — Німеччина: 27,2 тис. машин, але загальна вартість — 645 млн. доларів, на третьому — Японія: 24 тис. одиниць техніки ціною 609 млн. доларів.

Мито для підтримки

Аби спрямувати українські гроші в українські ж кишені, міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі, як відомо, запровадила спеціальні мита на імпорт легкових автомобілів з об’ємом двигуна від 1 до 2,2 тис. куб. см. у розмірі від 6,46 до 12,95% від їх вартості. Ініціатива народних обранців щодо утилізації старих машин передбачає базову ставку для легковиків у розмірі 5,5 тис. грн., і вантажівок, автобусів і спецтехніки — 38 тис. грн. Загальна ж сума утилізаційного збору залежатиме від спеціального коефіцієнта. Для нового легкового транспорту він становитиме 86—550% базової ставки (тобто, 4,73—30,2 тис. грн.), для трирічної — 530—3501% (29,1—192,5 тис. грн.). Для нової вантажної техніки він становитиме 50—290% (19—110,2 тис. грн.), для старої — 88—1180% (33,4—448,4 тис. грн.).

Плюсів у цих новаціях декілька. По–перше, доходи держбюджету зростуть на 2,2 млрд. гривень. По–друге, в Україні збудують 10 великих переробних центрів та 150 пунктів прийому авточастин. По–третє: ми позбавимо країну статусу «могильника» вживаної, шкідливої для оточуючих автотехніки. Але найважливіше: ми отримаємо шанс усе–таки стати автомобільною державою. Оскільки ми вже давно заслужили цей статус.

Результати липневих продаж, попри всю глибину скепсису, продемонстрував: ідея спрацювала! Так, статистика липня показала позитивний тренд — плюс 14% до кількості реєстрацій транспорту у червні. Єдиним винятком став автобусний сегмент ринку, продажі на якому знизилися на 5%, або на 20 штук. Утiм це коливання, ясна річ, не могло вплинути на загальний результат.

Статистика ж ринку легковиків iще красномовніша. Реалізація у липні зросла на 20% (!) і сягнула позначки 18,9 тис. одиниць. Продажі комерційних автомобілів у липні нинішнього року зросли до відповідного періоду 2012 на цілих 36%. При цьому частина нового транспорту, зареєстрованого у липні, становила 61%. Щодо легкових машин, то цей показник перевищив 95%.