Ірина Жиленко — авторка 800–сторінкового тому спогадів Homo Feriens (з латини — людина, що святкує) про особливий світ Києва повоєнного, шістдесятницького, про шляхетних друзів молодості — В’ячеслава Чорновола, Євгена Сверстюка, Івана Дзюбу, Валерія Шевчука, Аллу Горську, Опанаса Заливаху, Михайлину Коцюбинську, про свій приватний світ із чоловіком–письменником, хатою, горою і городом у селі Халеп’я, двох дітей.
Химерні вистави ДАХівців впізнавані на столичному театральному майданчику. За майже 20 років існування театр Владислава Троїцького побував на десятках гастролей за кордоном і заклав фундамент, що згодом розрісся у мультикультурний фестиваль Гоголь–fest.
Витонченого італійця Торнаторе можна назвати справжнім кіномисливцем, який не «вистрелює» фільмами щороку, натомість терпляче вичікує потрібний момент. Режисер тримає паузу від двох до шести років аби випустити у широкий прокат нову стрічку, і щоразу — це ювелірне та ретельно створене кіно.
