«Енергетичний детектив» Тимура Міндіча та його команди. Чи заговорить Галущенко?
НАБУ та САП продовжують викривати та оприлюднювати інформацію про тих, хто намагається перетворити Україну на власну Атлантиду, поки народ б’ється на фронті. >>
ЦИТАТИ ТИЖНЯ
09.08.2013
Броніслав Коморовський,
президент Польщі
— про яйце, розчавлене на його плечі хуліганом у Луцьку під час відзначення роковин Волинської трагедії:
— Це був найменший із проколів охорони, які можна було б собі уявити, та й то в гостях, де ти не є господарем. В ім’я політики примирення з українським сусідом можна було ризикнути й дюжиною яєць.
(«Польське радіо»)
Тарас Чорновіл,
екс–нардеп, екс–«регіонал»
— про прийняття рішень Президентом Януковичем:
— Усе залежить від того, хто і що заносить йому в кабінет почитати. Навіть більше: хто й що саме підкреслює йому жовтим маркером у цих матеріалах, тому що тільки такі документи він і читає з того, що потрапляє йому на стіл.
(«Ліга–бізнесінформ»)
Ірина Геращенко,
нардеп від «УДАРу» —
— про дозвіл Вищого адмінсуду,
даний фірмі Азарова–молодшого на забудову стадіону «Старт» у Києві, де футболісти «Динамо» під час війни проводили «матчі смерті» з німецькими окупантами:
— А де ж антифашисти? Вахти пам’яті? Георгіївські стрічки? Чи антифашист антифашисту око не виб’є?
(«Фейсбук»)
Павло Рябікін,
нардеп від «УДАРу»
— про розподіл опозицією шкури невбитого тигра:
— Не можу назвати імен майбутнього спікера або Прем’єра. Але можу припустити, що для досягнення консенсусу всередині опозиційних сил може бути модель, у якій Президентом буде Кличко, Прем’єр–міністром — Арсеній Яценюк, а спікером — Олег Тягнибок. У будь–якому випадку, часу ще достатньо, щоб визначитися.
(«Forbes.ua)
Михайло Саакашвілі,
президент Грузії
— про наслідки війни з Росією, що відбувалася рівно п’ять років тому:
— За час війни ми збили більше 10 російських військових літальних апаратів. Це найбільші втрати Росії після Другої світової війни, крім, звичайно, Афганістану. У нас була в основному українська ППО — «Бук», «Оса». Ми ці системи закупили в Україні. У нас також була ізраїльська ППО, але вона була трохи нижчою за класом, ніж український «Бук». У нас були ці ракети. Їх, щоправда, було дуже мало. Коли пройшли перші російські літаки і їх збили, пілоти відмовилися літати. Тоді їхні командири сіли за штурвал. Невдовзі вони зрозуміли, що в нас більше немає ППО. І тоді вони і пішли, і пішли…
(«Історична правда»)
