А ви чули про «список Фюле»?

Із 11 вимог «списку Фюле» за чотирма критеріями Україна має певний прогрес, за п’ятьма — мінімальне просування, ще за двома — жодного поступу. Це констатував представник аналітичного центру «Відкрита політика» Ігор Жданов під час громадського обговорення дій, необхідних для реалізації європейського курсу України. Нагадаємо, «список Фюле» є умовою Євросоюзу для підписання Угоди про асоціацію з Україною, яке планується на листопад (якщо критерії буде виконано).

Поки політики відпочивають (або залишаються за ґратами, як Юлія Тимошенко), обговоренням євроінтеграційних проблем переймається громадський підрозділ Національного «круглого столу» «Порозуміння заради європейського майбутнього». Його ідею в листі з ув’язнення не так давно подала якраз Тимошенко. Фактично повторюючи шлях Ющенкового «Універсалу національної єдності», екс–Прем’єрка запропонувала владі й опозиції консолідуватися навколо зміни законодавства відповідно до «вимог Фюле» й сідати за стіл переговорів із цього приводу.

Початок політичного етапу НКС — перемовини між Президентом, представниками влади й опозиції щодо реалізації європейського курсу України — наразі очікують 23 серпня. «Прологом» до головного раунду позавчора стало громадське обговорення підготовки «дорожньої карти» європлану. Як повідомив голова наглядової ради НКС, почесний президент Києво–Могилянської академії В’ячеслав Брюховецький, на основі «11 пунктів Фюле» група науковців і громадських діячів розробила проект плану дій, який включає регламент переговорів між владою та опозицією, перелік заходів, законів і політичних рішень влади для отримання асоціації з ЄС.

До підготовки були залучені політологи Олексій Гарань, Тарас Березовець, Віктор Небоженко, Ігор Когут, Костянтин Матвієнко, Остап Кривдик, юрист Сергій Головатий, журналіст Євген Іхельзон, громадський активіст Андрій Левус та інші. Спостерігачами громадського етапу НКС виступили представники посольств США, Великої Британії, Данії, Чехії, інших країн, представництва ЄС, іноземних інститутів та фондів.

Свою підтримку проекту НКС засвідчили в партії «УДАР». «На превеликий жаль, українська влада доводить свою нездатність реалізувати вибір десятків мільйонів українських громадян. В цій ситуації ініціативу на себе змушене брати українське суспільство, — йдеться в заяві, розміщеній учора на сайті партії Віталія Кличка. — Засідання громадського етапу Національного «круглого столу» «Порозуміння заради європейського майбутнього» є саме такою ініціативою, започаткованою громадськими організаціями та рухами».

«На початку цього року було організовано громадський моніторинг, була створена експертна рада моніторингу щодо виконання умов для підписання Угоди про асоціацію. До цієї ради увійшли Чалий, Сушко, Когут, Каліушко, Котляр, Бураковський — усі відомі експерти, в тому числі і я, — розповів «УМ» політолог Ігор Жданов. — Ми провели моніторинг виконання «11 умов Фюле». За нашими оцінками, за двома критеріями — ви­борче законодавство, практика виборів та реформа органів внутрішніх справ — немає жодного прогресу. Мінімальний прогрес у сфері судової, конституційної реформи та реформи прокуратури, а також підготовки до зони вільної торгівлі з ЄС, покращення бізнесового та інвестиційного клімату. За чотирма критеріями у нас наявний певний прогрес — це ви­біркове судочинство, виконання рішень Європейського суду з прав людини, Кримінально–процесуальний кодекс і запобігання тортурам, боротьба з корупцією».

Поступ у «вибірковому правосудді» — це звільнення з тюрми Юрія Луценка та деяке просування до вирішення проблеми Юлії Тимошенко, яка для ЄС є визначальною серед усього «списку Фюле». За даними джерел Інституту світової політики, Брюссель може навіть заплющити очі на невиконання Києвом решти важливих вимог, якщо Тимошенко випустять з ув’язнення. Компромісним варіантом є продовження лікування Леді Ю в Німеччині, і Президент Янукович нібито погоджується на це. Але поки що справа зривається: Янукович буцімто хоче, щоб про такий варіант помилування попросила сама засу­джена або члени її родини, тоді як сторона гордої Тимошенко на це не пристає. Також ідеться про намагання української влади домовитися про якесь обмеження політичних виступів і пересування Тимошенко у ФРН.

КОМЕНТАР З ПРИВОДУ

Вадим Карасьов, політолог:

— Європейський вибір України — це не стільки вибір Президента, який підписує відповідні угоди, — в даному випадку про Асоціацію з ЄС і поглиблену Зону вільної торгівлі, — це — вибір країни, програма дня. І євроінтеграція — це громадянська, суспільна справа. Хоча б тому, що українська еліта давно інтегрована в європейський простір. Але при цьому вона заважає інтеграції суспільства в Європу. Тому потрібно, щоб цей неформальний контракт української еліти з Європою, оформлений протягом останніх 15–20 років, був змінений реальним документом договору для українського суспільства.

Інша справа, що ці громадські «круглі столи» потрібно робити не для піару, а з серйозними прикладними наслідками. Слід тиснути знизу на владу, щоб влада не піддавалася спокусам інших інтеграційних об’єднань, які непотрібні країні, щоб влада йшла чітко до фіналу процесу підписання Угоди про асоціацію відповідно до наших національних інтересів.

Для того щоб створити потужний громадський широкий рух за європейське майбутнє України і досягти успіху на Вільнюському саміті в листопаді, потрібно робити широкі коаліції різних партійних і громадських сил. Тоді й мета буде всеохопна, а не локальна, і дії — результативними.

Суспільство сьогодні все помітніше стає на бік європейської інтеграції. Але загалом суспільство пасивне. Еліта ж активніша, і вона приймає рішення. При цьому, звісно, остаточне значення матиме позиція парламенту і Президента.