«Артист, як і спортсмен, мусить бути в тонусі»

Цьогорічний міжнародний конкурс «Молода Галичина» у двадцять друге зібрав юних виконавців iз шістнадцяти країн, які приїхали до міста Новояворівськ Львівської області помірятися співочими талантами. Для солістки Заслуженого академічного ансамблю пісні і танцю ­Збройних сил України Маргарити Мелешко участь у пісенному фестивалі цього року стала особливою, адже саме її удостоїли гран–прі конкурсу та визнали кращою співачкою «Молодої Галичини».

— На фестиваль я приїжджала і минулого року, — розповідає Маргарита. — Тоді мені присудили другу премію. Звісно, можна було заспокоїтися та зупинитись. Але я не така, і, попрацювавши рік, знову поїхала випробувати свої сили. І як бачите — недарма. За умовами фестивалю, кожен виконавець повинен підготувати три українські пісні. Я підготувала дві українські народні пісні — «Цвіте терен» та «Ніченька» із сучасним аранжуванням. Але головною композицією, яка і принесла мені перемогу, стала пісня 80–х років «Посміхнися, доле», яку спеціально до фестивалю ми з педагогом із вокалу осучаснили, переклавши для фортепіано та скрипки.

— Наскільки багатою є ваша особиста практика участі у фестивалях та конкурсах і чи може перемога на молодіжному фестивалі стати стовідсотковим трампліном для співака, який лише починає набирати обертів?

— За свою нетривалу музичну кар’єру мені вдалося назбирати чимало творчих трофеїв. Минулого року я перемогла на конкурсі «Кришталевий жайвір» у Тернополі, де взяла гран–прі. На «Кримських хвилях» мені присудили першу премію, на «Планеті зірок» у Судаку мене теж удостоїли гран–прі. Третьою премією мене відзначили на чернівецькому конкурсі імені Назарія Яремчука. Хоча перемога на фестивалях — не головне. В журі щороку присутні артисти та продюсери з інших країн, які після завершення фестивалю пропонують переможцям виступити на аналогічних конкурсах у себе в країні. Наприклад, мені уже надійшла пропозиція взяти участь у фестивалях у Туреччині, Литві та Італії.

— Ви вже другий рік працюєте в Ансамблі пісні й танцю Збройних сил України. Чому вирішили долучитися до такого знаного колективу?

— Будь–який виконавець повинен постійно професійно зростати. І одному працювати над собою дуже важко. Тому коли мені запропонували стати солісткою ансамблю — я одразу погодилась. Адже такий досвід, якого я набуваю в ансамблі, знайти непросто. Наприклад, раніше я ніколи не співала з оркестром, та не виступала на великих сценах, два роки тому все це стало реальністю. Тим більше, в ансамблі професійно зростали Тіна Кароль, Злата Огнєвич та інші відомі виконавиці, з яких сьогодні беруть приклад молоді співаки. Тож школа заслуженого академічного вже довела свою ефективність.

— Нині модно брати участь у всіляких талант–шоу, і багато хлопців та дівчат вистоюють довжелезні черги на кастингах. Водночас більшість iз них шукає свій найкоротший шлях до успіху...

— Насправді перемога у популярних сьогодні талант–шоу не дає жодних преференцій, окрім уваги з боку продюсера. Та все одно — можна перемогти, але так і не засвітити свою зірку на небосхилі шоу–бізнесу. Водночас переможець чергової «фабрики зірок» нічим не кращий, аніж випускник музичного вишу. Навіть навпаки, адже якщо в людини немає музичної освіти, це одразу помітно, особливо професіоналам. Тобто завдяки телебаченню можна швидко заявити про себе, але так само швидко про тебе можуть і забути. Шоу–бізнесу відомі випадки, коли перемога у телепроектах дала старт багатьом вокалістам, яких ми сьогодні добре знаємо. Але не варто постійно шукати щастя на телеекрані. А молодим виконавцям варто знати просту істину, що слава помічає лише тих, хто працює над собою. До того ж, переважна більшість переможців шоу у своїх інтерв’ю зізнаються, що перше, що зроблять після перемоги, — подадуть документи до музичного вишу. Без освіти — нікуди. І навіть досягнувши певних вершин, треба постійно підтримувати себе в хорошій вокальній формі. Адже вокал, як спорт, — необхідно постійно тримати себе у тонусі.

Відверто кажучи, свого часу я теж шукала щастя на кастингах, але зрозуміла, що це не для мене, адже вони більше орієнтовані на глядача. Тому продюсери шукають людей зі складною життєвою історією, а не справжнього співака. Такий підхід забезпечує рейтинг, але водночас відвертає увагу від них професійних виконавців.

— Яких виконавців ви ставите собі за приклад?

— Дуже подобається Лара Фабіан, її техніка, пісні. Також захоплююся Уїтні Х’юстон, Селін Діон. З українських співачок імпонує Злата Огнєвич. Вона справжній молодець. На неї рівняюсь, і мені дуже хотілося б повторити всі її творчі досягнення.

— Тобто в перспективі ви підкорюватимете «Євробачення»?

— Дуже на це сподіваюся. Перемога на «Євробаченні» — це велика перемога, адже навіть важко уявити, скільки сил необхідно витратити, аби дійти до фіналу та здобути перше місце.

Максим ХОРОШУНОВ