Прихисток на нiч

08.08.2013
Прихисток на нiч

Літня пора кличе в дорогу і заможних подорожуючих, і бідних студентів. Звичайно, бага­тьох ваблять Канари, Сейшели, Париж і Лондон. Утiм гарні місця і достойні уваги пам’ятки можна знайти у Києві, Львові й інших містах України. А за невелику платню розміститися на нічліг у хостелі.

Якщо не знаєте, перші хостели з’явились трохи більше ста років тому в Німеччині, де невибаг­ливим мандрівникам за малу платню пропонували нічліг на мішках iз соломи. Зараз хостели в усьому світі — це найпопулярніше місце ночівлі серед молоді, адже у своєрідних тимчасових «гуртожитках» можна не лише за за невелику платню заночувати, а й знайти нових друзів. На відміну від готелів, де цінується тиша та спокій, у хостелах завжди гамірно.

«Наші мешканці дуже позитивно сприйняли іні­ц­іативу зробити щось більше, ніж просто хостел, — розповідає Ірина, менеджер одного зi львівських хостелів на центрально–історичній площі Ринок.— Особливо всім подобалося, коли ми влаштовували концерти за участю українських гуртів. Один iз них — від учасників «Один в каное». У Львові, куди приїздить чи не найбільше туристів з України, Польщі та Росії, все частіше навідуються німці, менеджери хостелів пропонують своїм тимчасовим гостям різні родзинки — від поштових листівок на ліжках iз побажанням гарного відпочинку в місті Лева до безплатних екскурсій містом англійською.

У хостелах великих українських міст є номери на будь–який смак i гаманець: від дво– до 12–місних за ціною від 70 до 300 грн. iз людини. Відповідно, чим більше співмешканців, тим нижча ціна за нічліг. Оскільки такого виду готелі — це переважно перероблені квартири, то душ, туалет i кухня спільні для всіх.

«За останні п’ять років я ночувала в 43 хостелах у різних куточках світу, — розповідає Жанет, туристка з Франції, яка зараз мешкає у центрі Києва у чотиримісній кімнаті хостелу на вулиці Саксаганського. — Ціни за нічліг усюди 10—20 євро за добу. Якість i кількість послуг, що входять у платню, суттєво відрізняється». За словами 25–річної дівчини, в країнах СНД, де хостели почали активно відкривати лише з початку 2000–х, часто й чистота у кімнатах гірша, ніж, скажімо, в Амстердамi, і сніданки не пропонують. «Не можу сказати конкретно, чим західно–європейські хостели кращі, вони просто на рівень вищі за якістю. У Києві теж ліжка застеляють білими простирадлами, але в Європі вони білосніжні та випрасувані, а тут наче зі старої бабусиної шафи», — розповідає туристка.

За десятки років існування хостели зазнали значних змін. Ще двадцять років тому вони були лише скромним місцем для ночівлі, сьогодні ж туристам пропонують широкий спектр послуг, такі, як безплатні сніданки, кондиціонери в кімнатах, вільний доступ до інтернету, телефони з міжнародним зв’язком, бібліотека, велика підбірка DVD–фільмів, сейф, чай та кава в необмеженій кількості.

Юлія БУХТОЯРОВА

 

ПОРАДНИК

Оскільки хостелам не присвоюють зірки, як готелям, тож при виборі місця ночівлі варто взяти до уваги кілька порад, аби вберегти себе від зіпсованого відпочинку. Перш за все, якщо плануєте подорож, варто зайти на сайт Міжнародної федерації хостелів (Hosteling International), яка діє під патронатом ЮНЕСКО.­ Ця некомерційна організація розробляє та затверджує стандарти, які є обов’язковими для всіх хостелів i проводить перевірку якості надання послуг. Ці стандарти стосуються не лише чистоти та порядку в номерах, а й культури спілкування з клієнтами, безпеки перебування.

На сьогодні у федерації зареєстровано близько 400 хостелів iз різних країн світу. Для того щоб хостел став членом МФХ, йому обов’язково потрібно пройти процедуру акредитації. Щороку організація випускає два каталоги: «Америка, Азія та Африка» і «Країни тихоокеанського регіону та Європа», в яких зібрано повну інформацію про хостели.

Стосовно українських хостелів варто дізнаватися у знайомих.

  • Не варто їсти пуд солі

    Раніше до солі більшість господинь ставилася взагалі за залишковим принципом: яка потрапить під руку, таку і клали у споживчий кошик. Уже не один рік, як стали придивлятися, йодований мінерал в упаковці чи ні. Інше питання: що криється за написом «йодована», чи насправді сіль є такою? У цьому спробували розібратися експерти Центру незалежних споживчих експертиз «Тест». >>

  • Перекус без сюрпризів

    У назвах можна заплутатися. Є українське слово «накладанець» — зрозуміло: накладені на переважно хлібну основу шматок сала, ковбаси, сиру чи іншої смакоти. Бутерброд — у перекладі з німецької «хліб із маслом». Найпопулярніші в американців бургери-гамбургери — різновиди сендвічів. >>

  • Дати перцю, а не трухи

    Приправляючи борщ чи печеню чорним меленим перцем, ми рідко згадуємо (або не завжди знаємо), з якої рослини ця приправа. Piper nigrum — така загальновідома у світі назва — це напівздерев’яніла вічнозелена ліана завдовжки аж до 15 метрів. Має велике, довгасте, м’ясисте, зверху темно-зелене, знизу зеленувато-сизе листя. >>

  • Повір очам своїм

    У період економічної кризи — це саме зараз, коли зарплати й пенсії застрягли на місці, а ціни на все підскочили у два-три рази, — зрозуміло, більшість людей намагається економити. Просто змушені купувати дешевші продукти. >>

  • І хай розпуститься брунька чайного дерева

    Інколи хочеться уявити себе на урочистій чайній церемонії: японській чи китайській — із правильним заварюванням, спеціальним чашечками і приємною музикою. Домашнє смакування чаєм дуже часто, особливо вранці, відбувається поспіхом. >>

  • Пальма в шоколаді

    Напередодні свят захотілося мені привітати одну хорошу жінку. Подарунок мав бути символічним і бюджетним — якнайкраще в ці рамки вписувалася коробка цукерок. Звичайно, хороших. Похід у найближчий супермаркет і ретельне вивчення етикеток дещо приголомшили. >>