Хоч літо виявилося й не таким спекотним, як прогнозували синоптики, коли стовпчик термометра піднімається вище +20 — пити хочеться нестерпно. І немало людей надають перевагу солодким магазинним напоям, які апріорі не здатні повноцінно втамовувати спрагу. Особливо полюбляють пити щось солоденьке і кольорове діти. Під натиском безперервного «хочу» дорослі часто поступаються забаганкам Марійок, Ганнусь, Денисків та Сергійків. А даремно. Бо разом, скажімо, з виразно зеленим тархуном у дитячий організм потрапляє фарбник тартразин — один із шести, які можуть негативно впливати на активність та увагу дітей.
«УМ» уже писала, що першими про небезпеку фарбників Е–102, Е–104, Е–110, Е–122, Е–124 та Е–129 заговорили вчені Великобританії. Вони встановили, що частина дітей, в організм яких із продуктів і напоїв потрапляли ці речовини, ставали гіперактивними: не могли сконцентруватися, хотіли встигнути зробити все й одразу, але практично нічого не доводили до завершення. На жаль, це не були прояви природної невгамовності. У хворих на гіперактивність дітей, «нашпигованих» хімікатами, можуть бути уражені ділянки мозку, відповідальні за плановість дій та контроль за поведінкою. За кілька років європейські захисники прав споживачів домоглися того, щоб на упакуванні продукції з небезпечними для дітей фарбниками були написи про це. Уже три роки у країнах Європейського Союзу продукцію, «здобрену» небезпечними яскравими кольорами, продають iз попередженням: «Фарбник такий–то (назва чи позначка Е) може спричиняти негативну дію на активність й увагу дітей».
Оберігати своїх дітей від можливих небезпечних впливів харчових фарбників в Україні — справа власне батьків. Бо офіційно ніхто не зобов’язував наших виробників робити відповідні написи на упакуванні. Тому уважно вивчайте усе, яким би дрібним шрифтом не подавали інформацію, якщо купуєте для дітей желе й екстракти для його приготування, зефір, драже, торти, льодяники, кольорові солодкі напої. Стосовно останніх — особливу увагу зверніть на тархуни. Бо саме напої з такою назвою робить яскравим синтетичний фарбник тартразин — Е–102 , англійською tartrazine. Їх нещодавно прискіпливо дослідили спеціалісти Центру незалежних споживчих експертиз «Тест». Під збільшувальним склом їм вдалося знайти написи про присутність фарбників у протестованих зразках тархунів. Утім попередження про небезпеку для дітей — лише в одному випадку з семи, на російського виробництва тархуні «Напитки из Черноголовки» з Московської області: тільки українською мовою, без дублювання російською.
Узагалі написи на упакуванні часто–густо вводять споживачів в оману або плутають їх. На «Напитках из Черноголовки», наприклад, написано: «100% якості на натуральній основі». Це при тому, що у складі вказані два синтетичні фарбники та консервант бензоат натрію.
Інший приклад. Тархун «Корпорация Saamo Эльбрус» (ТОВ «Адам Компані», Чернігівська область) виробники позиціонують як «напій на натуральній смако–ароматичній рослинній сировині». Ще пишуть: «...до його складу входять натуральні цитрусові й трав’яні настоянки, а також інші корисні для здоров’я інгредієнти, зокрема і каркаде». У складі — жодного слова про цитрусові і каркаде. Тархун «Грузинський букет» від цього ж виробника — за етикеткою — «напій виготовлено на основі ексклюзивних і винятково натуральних: фруктових, ягідних, трав’яних настоянок у поєднанні з чистою артезіанською водою і широким спектром вітамінів і мікроелементів». У детальному ж переліку інгредієнтів — ніяких згадувань про фрукти–ягоди та вітаміни–мікроелементи. Проте є загадковий «зелений фарбник» без назви чи вказування номера. В обох зразках цього виробника у складі заявлені тархунова олія та настоянка тархуна. Не вказано ні «Е–102», ні «тартразин». Утім чому вірити, чому ні — прочитавши всі написи, складно розібратися.
Споживачам можна тішити себе хіба що тим, що виробники різних пострадянських країн люблять словесно прикрашати свій товар. Так, експортований із Тбілісі тархун «Зандукелі» супроводжує напис «виготовлено з використанням унікальної грузинської води». Уже дрібним шрифтом набрано склад, у якому зазначено консервант і два синтетичні фарбники з тартразином включно.
Чесним написом спеціалісти «Тесту» назвали інформацію на тархуні вітчизняних торгових марок «Росинка» та «Біола» (Київ): «напій на ароматизаторах». Тархун «Бон Буассон» родом із Черкас. Його супроводжує напис «виготовлено за традиційними рецептами». Але не варто вірити ілюзіям, його не виготовляли за давніми технологіями, без використання «хімії». В усіх трьох напоях є тартразин — фарбник, безпечний для дорослих, який може зашкодити здоров’ю дітей.
Варто зазначити, що тархуни — недешеві напої. Найдорожчим у тесті виявився грузинський «Зандукелі» (у перерахунку, за 23,38 грн. за літр). Лише на 60 копійок дешевший російський тархун «Напитки из Черноголовки». Вітчизняні напої у скляних пляшках «Грузинский букет» и «Корпорация Saamo Эльбрус» — відповідно 19,38 грн. та 19,78 грн. за літр. Тархун у пластику — від 3,38 грн. «Бон Буассон» до 7,29 грн. за літр «Росинки». Пробантам найбільше сподобався смак і запах продукції з Чернігівської області та протестованого тархуну російського виробництва.
«Центр експертиз «Тест» хоче привернути увагу до використання в продуктах і напоях, які часто купують дітям, фарбників, небезпеку яких визнано в Європейському Союзі, — резюмує керівник організації Валентин Безрукий. — Ми продовжуватимемо складати «чорний список» продукції зі шкідливими для дітей Е–добавками, яка продається в Україні. Сподіваємося, проблему врешті–решт помітить держава, безпосередньо Міністерство охорони здоров’я, і почне законодавчо врегульовувати питання».
Е–104 — жовтий хіноліновий, quinoline yellow
Е–110 — жовтий сонячний захід, sunset yellow
Е–122 — азорубін, кармуазин, carmoisine,
Е–124 — пурпуровий понсо 4Р або кошеніловий червоний, ponceau 4R
Е–129 — червоний чарівний АС, allura red
Раніше до солі більшість господинь ставилася взагалі за залишковим принципом: яка потрапить під руку, таку і клали у споживчий кошик. Уже не один рік, як стали придивлятися, йодований мінерал в упаковці чи ні. Інше питання: що криється за написом «йодована», чи насправді сіль є такою? У цьому спробували розібратися експерти Центру незалежних споживчих експертиз «Тест». >>
У назвах можна заплутатися. Є українське слово «накладанець» — зрозуміло: накладені на переважно хлібну основу шматок сала, ковбаси, сиру чи іншої смакоти. Бутерброд — у перекладі з німецької «хліб із маслом». Найпопулярніші в американців бургери-гамбургери — різновиди сендвічів. >>
Приправляючи борщ чи печеню чорним меленим перцем, ми рідко згадуємо (або не завжди знаємо), з якої рослини ця приправа. Piper nigrum — така загальновідома у світі назва — це напівздерев’яніла вічнозелена ліана завдовжки аж до 15 метрів. Має велике, довгасте, м’ясисте, зверху темно-зелене, знизу зеленувато-сизе листя. >>
У період економічної кризи — це саме зараз, коли зарплати й пенсії застрягли на місці, а ціни на все підскочили у два-три рази, — зрозуміло, більшість людей намагається економити. Просто змушені купувати дешевші продукти. >>
Інколи хочеться уявити себе на урочистій чайній церемонії: японській чи китайській — із правильним заварюванням, спеціальним чашечками і приємною музикою. Домашнє смакування чаєм дуже часто, особливо вранці, відбувається поспіхом. >>
Напередодні свят захотілося мені привітати одну хорошу жінку. Подарунок мав бути символічним і бюджетним — якнайкраще в ці рамки вписувалася коробка цукерок. Звичайно, хороших. Похід у найближчий супермаркет і ретельне вивчення етикеток дещо приголомшили. >>
