Через два роки після скандального видворення з України екс–президента Криму Юрія Мєшкова Вищий адміністративний суд визнав його депортацію незаконною.
Нагадаємо, за президентства Мєшкова в середині 90–х років сепаратистські зусилля на півострові досягли свого піку. Зрештою Конституцію АРК було змінено, а Мєшков виїхав на постійне проживання до Москви. У липні 2011–го він повернувся до Криму і на прес–конференції в Сімферополі озвучив низку гасел, спрямованих на порушення територіальної цілісності України. А ще Юрій Мєшков дав геть негативну характеристику тодішньому прем’єр–міністру АРК, головному «регіоналу» автономії Василю Джарти і панівній партії. Нині покійний Джарти відреагував різко: «Найближчим часом він (Мєшков. — Авт.) покине державу Україна, а з приводу його висловлювань, я так думаю, буде порушена кримінальна справа».
Тож правоохоронці взяли під козирок, і рішенням Окружного адміністративного АР Крим була встановлена п’ятирічна заборона російському громадянину Мешкову в’їжджати на територію України. Екс–президента вивезли на службовій машині до Керчі й далі так само примусово переправили поромом на російський берег.
Але днями Вищий адмінсуд України в Києві скасував попередні судові рішення, в тому числі Севастопольського апеляційного суду, і спрямував справу на новий розгляд у суді першої інстанції. ВАСУ посилається на ст. 25 Конституції України, згідно з якою громадянин України (а в Мєшкова, всупереч закону, насправді подвійне — російське та українське — громадянство. — Авт.) не може бути виселений за її межі чи виданий іншій державі, а також на ст. 3 Протоколу 4 Європейської конвенції про захист прав людини й основних свобод, яка затверджує, що ніхто не може бути висланий шляхом індивідуальних чи колективних заходів із території держави, громадянином якої він є.
Хтозна, чи повернеться окрилений такою гуманністю Феміди «збитий льотчик» Мєшков до рідних пенатів, аби знову щось там «ляпнути» на радість тим, у кого за ним ще ностальгія. Либонь, якщо буде серйозна причина чи просто в чоловіка з’являться зайві рублі. Хоча два роки тому, як зізнавався москвич Мєшков, із цим у нього було геть сутужно. Та й уперше з 1995 року навідатись на батьківщину його спонукали лише сороковини трагічної смерті дружини, точніше, її самогубства.