Шанувальники класичної хореографiї, які постiйно вiдвiдують балетнi вистави Київського мунiципального академiчного театру для дiтей та юнацтва, ще рокiв з п’ять тому звернули увагу на молодого артиста балету Микиту Сухорукова. Його яскравий артистизм, емоцiйнiсть, технiчна майстернiсть та широкий дiапазон образiв — вiд принцiв у балетах Чайковського, експресивного Еспадо i веселого Базiля у «Дон–Кiхотi» Мiнкуса, Ганса у «Жiзелi» i мстивого Тiбальда у «Ромео i Джульєттi» Прокоф’єва до темпераментного Золотого Раба у «Шехерезадi» Римського–Корсакова й пiдступного Вожака у «Панночцi та хулiганi» Шостаковича — викликали i нинi викликають щире захоплення у всiх глядачiв.

А якщо додати до цього дивовижну легкiсть у виконаннi найскладнiших технiчних моментiв i впевнене вiдчуття сцени, то стає цiлком зрозумiлим, чому кожний виступ 22–рiчного солiста балету незмiнно користується успiхом у глядачiв. Нинi важко уявити балетнi вистави цього вiдомого у нас i за кордоном театру без його участi. На думку вiдомого київського балетмейстера Алли Рубiної, феномен успiху Микити Сухорукова полягає не тiльки в наполегливостi та великiй працелюбностi, а й в умiннi легко й швидко втiлюватися в конкретнi образи, бути переконливим на сценi, адже за своєю сутнiстю вiн є експресивним романтиком, дуже вимогливим до себе. Нещодавно Сухоруков перемiг на Мiжнародному конкурсi артистiв балету в Москвi, де йому присудили III премiю у старшiй групi (номiнацiя — дуети).