Для Колі Кожушка, як і його п'ятьох братів та сестер, у 1991 році життя перевернулося шкереберть. Хоча й до цього воно у них було не мед. Батьки постійно пиячили, дітям ладу не давали. Зрештою, сталося те, чого слід було очікувати: хронічних алкоголіків за рішенням суду позбавили батьківських прав. Трьох молодших дітей, у тім числі й Колю, відправили до інтернату, а двоє старших, Володя та Руслан, залишилися в своїй оселі у Днiпропетровську. Так тривало до початку 1994 року, коли сталося щось неймовірне. Чотирикімнатна квартира... дарується громадянину Кузнєцову, який і досі мешкає в ній з родиною. Звідки взялася така щедрість у багатодітної родини, хай і неблагополучної? Відповідь на це запитання і спробував знайти Коля, який, закінчивши у 1998 році інтернат, кинувся було до рідної оселі, але там уже жили чужі люди. Отож вирішив провести власне розслідування. Безліч запитань для себе поставив уже у Бабушкінському райвиконкомі Днiпропетровська. Саме там прийняли рішення про відправлення трьох неповнолітніх дітей до інтернату, але «забули», що ніхто не мав права житло ані продавати, ані дарувати. Однак у районній владній інстанції це дозволили, навіть не подумавши звернутися до правоохоронних органів.