Поліція веде заарештованого священика.
Болгарська влада брутально втрутилася у конфлікт, який жевріє всередині Болгарської православної церкви останні 12 років. Репресії розпочалися минулої середи, коли загони поліції здійснили нальоти приблизно на 200 церков, насильно витягували з них священиків та кидали у поліцейські «воронки» на очах приголомшених парафіян. Храми було опломбовано. У наступні дні поліція «завітала» приблизно ще до 50 храмів. Загалом, минулого тижня та на початку цього було призупинено діяльність близько 250 православних церков. Таким чином світська влада намагається придушити схизму (розкол) всередині Болгарської православної церкви (БПЦ).
Репресій зазнали церковна ієрархія та парафіяни тих храмів, які з 1992 року відмовляються визнати зверхництво патріарха БПЦ Максима, який стоїть на чолі церкви з 1971 року, оскільки звинувачують його у співпраці з репресивними органами безпеки у комуністичні часи та піддали сумніву канонічність його обрання на патріарший трон. Хоча формально його обрав синод, але його кандидатуру визначило тодішнє комуністичне керівництво країни. Через кілька років офіційно вдалося покласти кінець схизмі, але на практиці багато парафій до цього часу не визнають Максима і підпорядковуються обраному 1992 року на альтернативному синоді патріарху Інокентію. Минулого тижня болгарська прокуратура визнала, що розкольники тим самим порушують «Закон про релігійні визнання», і в дію вступила поліція.
Грубі дії охоронців порядку викликали ще більший розкол у болгарському суспільстві, ніж схизма в середовищі БПЦ. Прихильники Інокентія стверджують, що БПЦ не зазнавала таких переслідувань навіть у комуністичні часи, бо тепер поліція заарештовує священиків сотнями, на допитах здійснює на них тиск із вимогами перейти під зверхництво Максима. В окремих випадках поліція діяла надміру брутально. Так, собор св. Софії у столиці країни брали штурмом 50 поліцейських. Вони вибили зуб та зламали ніс його настоятелю отцю Хрісто Пісарову, а потім тримали його під арештом 24 години. Духовенство цього зачиненого храму у вихідні встановило перед ним намет та повідомило паству, що буде здійснювати богослужіння, хрещення та шлюбні церемонії на галявині перед собором. Минулих вихідних на площах та у скверах Софії відправляли служби священики інших кільканадцяти зачинених церков. Протестують болгарські захисники прав людини. Болгарський «Гельсінський комітет» у виданій позавчора заяві стверджує, що це найгірший випадок втручання держави у свободу віросповідання з часу падіння комунізму і що у даному випадку держава втручається у церковні справи, відверто підтримує одну з церков і намагається знищити іншу.
Проблема схизми в середовищі БПЦ назрівала роками, а причиною її виникнення, як вважає частина болгарських ЗМІ, стало церковне майно. На початку 90-х років церкві було повернене майно, яке комуністи відібрали у неї з приходом до влади: сільськогосподарські угіддя, будинки, інші землі. Лише в столиці церкві належать територія центральної площі Свята Неділя та всі будинки навколо неї включно з семінарією, готелем «Шератон», бізнес-центром, офісами, банком, магазинами та двома ресторанами, один з яких — «Петро І» — є найпопулярнішим у столиці. Тисяча квадратних метрів площі здається в оренду дрібним підприємцям за ціною чотири долари за метр квадратний, повідомляє газета «Монітор». І це майно з 1997 року належить якраз церкві Інокентія. Тому суперечка йде про майно на сотні мільйонів доларів, а софійська газета «Труд» стверджує, що навіть мільярди доларів. Між патріархом Максимом, якого підтримують дві третини БПЦ, і патріархом Інокентієм, за яким стоїть третина духовенства БПЦ, немає принципових суперечок у питаннях православної віри. Конфлікт уже набрав міжнародного виміру. На бік патріарха Максима стали патріархи Московський — Алексій ІІ та Константинопольський — Варфоломій. Максима також підтримують прем'єр-міністр Болгарії Симеон та більша частина болгарських ЗМІ. Але більшість ЗМІ й засудила дії поліції, називаючи їх то «Варфоломіївським ранком», то «Кришталевою ніччю». Болгарські оглядачі також не сумніваються, що якщо справа потрапить у Європейський суд у Страсбурзі, то буде вирішена на користь «альтернативного синоду». Злагодою всередині БПЦ і не пахне.
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
