ЦИТАТИ ТИЖНЯ

26.07.2013

Олександр Сич,
нардеп ВО «Свобода»
— про негативний вплив казначейських векселів на бізнес–клімат країни:

— Векселі дозволять нажитися на бюджетних коштах визначеному колу осіб. Схема надзвичайно проста: виконавець виконує роботу, однак замість готівки з ним розраховуються векселями. Обміняти ж їх можна буде лише в банківських установах, підконтрольних структурам «сім’ї», до того ж, із дисконтом: утративши 40, 50, а спеціалісти сьогодні стверджують, що і до 70 відсотків. Це мільярдні суми, одержані із повітря ціною всього суспільства!

(ВО «Свобода»)

 

Олексій Хмара,
президент Transparency International Ukraine
— про критичну оцінку виконання державної програми щодо запобігання і протидії корупції на 2011—2015 роки:

— Загальний бал успішності виконання держпрограми становить тільки 2,7 з 5 можливих, що відповідає 54% успішності. Це означає, що було виконано кожне друге з поставлених завдань або кожне, але наполовину. Найменше заходів виконано за напрямами відкриття доступу до публічної інформації, а також реформування правоохоронних органів — МВС і прокуратури.

(gazeta.ua)

 

Костянтин Матвієнко,
політолог
— про приїзд Володимира Путіна до Києва, який не додасть конструктиву російсько–українським відносинам:

— У Росії мало що є нам запропонувати. Вона не може заповнити вже свої газопроводи, які запроектувала, які будує. Плюс у неї внутрішні потреби по газу, плюс виснажуються родовища, а, крім енергетики, Росії більше немає чого запропонувати. Що ще цікавить дуже Україну? Живі гроші, ми на межі технічного дефолту, але їх немає і у Росії. Якщо ми співставимо обсяги золотовалютного резерву Росії з її консолідованим зовнішнім боргом, ми зрозуміємо, що в Росії ситуація не набагато краща, ніж в України. Росія не має вільних грошей, щоб просто купити Україну і таким чином її відвернути від євроінтеграції.

(«Радіо «Свобода»)

 

Віталій Портніков,
журналіст
— про звільнення російського блогера Олексія Навального із СІЗО:

— Якби Навальний не балотувався на посаду мера Москви, ніхто б не став його звільняти. А ось будівництво декорації демократії в одному окремо взятому місті, до того ж найбільш неблагополучному з точки зору ставлення до влади і особисто до Володимира Путіна — справа важлива. Виборів мера Навальний все одно не виграє — і навіть не тому, що їхні результати сфальсифікують, а тому, що ті, хто виходить на мітинги протесту, і ті, хто голосує, — зовсім різні величини, і кількісні, і політичні, і соціальні.

(ТВі)

 

Андрій Садовий,
мер Львова
— про ступiнь революцiйної налаштованостi українського суспiльства:

— Час складний, ступiнь радикалiзму дуже високий. Водночас, на жаль, високий i ступiнь популiзму. Радикалiзм i популiзм — це небезпечна сумiш. Обов’язково потрiбен ще й конструктивiзм.

(«Експрес»)

  • Анатолiй Александров: Чорнобиль приголомшив мене

    У серпнi 1929 року Київська єдина трудова школа №79 готувалася до нового навчального року. Викладачi юрмилися бiля учительської, весело розглядаючи один одного. То була щаслива серпнева пора, коли тривала вiдпустка налила тiло мiцнiстю та здоров’ям, коли буденна рiч, до якої в серединi року поставишся цiлком серйозно, тепер здатна викликати веселий, нiчим, до речi, не обумовлений смiх. >>

  • Атомний феномен забуття

    Трагедія на Чорнобильській станції сталась у ніч iз 25 на 26 квітня 1986 року. У результаті радіоактивними елементами було забруднено 150 тисяч квадратних кілометрів територій, постраждало близько п’яти мільйонів людей... >>

  • Трофеї Кобзаря

    Великий поет Тарас Григорович Шевченко завжди був на боці знедолених. Співчуття до них, нетерпимість до насильства, жорстокості, несправедливості, приниження людської гідності було властивістю його душі. У цьому плані показовим є і ставлення Кобзаря до «братів наших менших». >>

  • Жіночі обличчя Майдану

    Із перших днів Революції гідності жінки поводилися не менш активно, аніж чоловіки: готували на польовій кухні; допомагали пораненим; носили дрова, шини та бруківку; патрулювали райони Києва. Під час протестів жінки ставали на лінію вогню і пліч-о-опліч iз чоловіками виборювали свободу та можливість жити в європейській демократичній країні. >>

  • Незламний спротив

    «Майдан по-звірячому зачистили. Десятки поранених. Десятки затриманих. Такого Україна ще не бачила», — так о п’ятій ранку депутат Андрій Шевченко повідомив про незаконну акцію силовиків проти учасників Євромайдану. >>

  • 94 дні Гідності

    «Зустрічаємось о 22:30 під монументом Незалежності. Вдягайтесь тепло, беріть парасолі, чай, каву, хороший настрій та друзів», — із цього повідомлення журналіста Мустафи Найєма у «Фейсбуці» два роки тому розпочався Євромайдан. Тієї ночі у центрі української столиці зібралося близько тисячі людей, а вже наступного дня подібні акції пройшли чи не в кожному обласному центрі країни. >>