Уряд підтримав постанову про «Про затвердження такс для обчислення розміру збитків від порушень законодавства про природно–заповідний фонд», якою передбачено уп’ятеро підвищити штрафи за нищення диких тварин і птахів, незаконну вирубку дерев та забруднення земель. Відтепер за несанкціонований проїзд територією заповідників доведеться викласти вже не кілька десятків, а кількасот гривень, а саме — 208 грн. за легковий автомобіль (раніше — 40 грн.), а за машину більших габаритів, приміром, автобус — 286 грн. (раніше — 55 грн.).
Зовсім несолодко доведеться і спійманим браконьєрам, якщо їм вистачить нахабства полювати в межах природно–заповідної зони, адже штраф за вбивство представників дикої фауни відтепер обраховується подекуди десятками тисяч гривень. Так, за вбивство лося доведеться заплатити 40 тис. грн., тоді як досі штраф становив лише 2 тис. грн., козулі — 8,8 тис. грн. (860 грн.), лисиці — 2,6 тис. грн. (550 грн.), 938 грн. за зайця та ондатру (180 грн.). Не менша грошова кара буде й за відстріл птахів — штраф за полювання на фазана зі 180 грн. зросте до 939 грн., за дикого гусака — до 938 грн., а за перепілку — 469.
Пеня за незаконний вилов осетрових відтепер становить 4,5 тис. грн/шт. (раніше — 550 грн.), сома — 752 грн. (94 грн), щуки — 903 грн. (55 грн). За молюсків доведеться викласти по 2,5 тис. грн./т. (480 грн). Також накладатиметься штраф за незаконний сінокіс: 18,2 тис. грн. за 1 га (раніше — 3 тис. грн.) та навіть самовільний випас худоби — 273 грн (30 грн). За незаконний грабунок царства грибів стягуватимуться по 27 грн за одиницю (досi 5 грн./шт). Незаконний збір ягід каратиметься штрафом 137 грн. за 1 кг (25 грн./кг). А за самовiльно зрубане в лісі дерево максимальний штраф становитиме понад 6 тис. грн.
Проте якими б високими не були штрафи, експерти все одно до подібних впроваджень ставляться скептично. Еколог та природоохоронець Володимир Борейко пояснює «УМ»: «Постанова стосується тiльки земель природно–заповідного фонду, а це лише 6% від усієї території держави, тоді як мисливські угіддя — це близько 80% земель. До того ж каральний механізм узагалі відсутній, адже не визначено, хто має затримувати порушників і складати на них протоколи. Цим повинні займатися державні екологічні інспектори та служба охорони заповідників і національних парків. Слід розуміти, що служба охорони взагалі не є працездатною, адже займається лише рубкою дерев та заготівлею сіна. Державна екологічна інспекція має лише 2–3 спеціалістів. Тому нововведення не спрацюють, адже з браконьєрством потрібно боротися комплексно».
Ще в 90–тi роки інспекції мали районні відділки, від яких нині нічого не залишилося, бiдкається пан Борейко. Нинішня влада зрубала дерево цієї структури під корінь. «Отже, якщо нема кому складати протоколи, то штрафи можна підняти хоч до мільйонів гривень — все одно браконьєрство це не зупинить», — резюмує еколог.
Сергій РИБЧИНСЬКИЙ
