Пий до дна. Це корисно

26.07.2013
Пий до дна. Це корисно

Добра вода — у привабливій пляшці.

Хоча мешканцям України гріх скаржитися на брак питної води, проте більшість громадян нашої держави таки не відає, що п’є. І не тому, що вони байдужі до свого здоров’я. Просто в культурі споживання Н2О у нас ще не склалися традиції лабораторних досліджень якості води, взятої з криниць власних обійсть, не кажучи вже про аналізи хлорованої «гримучої суміші», що тече поржавілими водогонами на кухні міських квартир. Однак вітчизняні науковці–медики б’ють на сполох: вода стає однією з основних причин зростання захворюваності українців, зокрема зашлакованості кровоносних судин, холециститів, виразок шлунка, вірусного гепатиту А і навіть порушень функцій головного мозку.

Розвинуті країни світу цю загрозливу проблему успішно розв’язують шляхом збільшення видобутку і споживання природної столової води з мінералізацію менше 1,0 г/куб. дм, добутої із надр екологічно чистих територій.

 

Столова вода і «мінералка» — дві великі різниці

Продаж бутильованої води у світі, за оцінками експертів ВООЗ, за останні два десятиліття зріс майже вп’ятеро, сягнувши понад 50 мільярдів пляшок щорічно. Близько чверті цієї кількості випивають громадяни США. Лідерами серед європейців вважаються італійці (кожен iз них у середньому за рік споживає понад 210 літрів бутильованої води).

В українців спостерігається значно скромніший потяг до питної столової води — трохи більше 40 літрів на одну особу. Крім того, за даними дослідження, проведеного міжнародною моніторинговою компанією TNS, майже 40 відсотків українців не розуміють різниці між столовою і мінеральною водами. «У країнах із високим рівнем життя ніхто на власний розсуд, тобто без припису лікаря, просто так не вживає мінеральну воду, яка має різний склад мінералізації. Наша ж столова вода, добута зi свердловини, придатна для щоденного вживання без жодних обмежень, — пояснює директор заводу з розливу питної води бренду «Карпатська долина» Артур Шафранський. — У нас поки що, на жаль, купують, п’ють і запивають тим, що попадеться під рукою».

Європейські стандарти «Карпатської долини»

Стрімку ходу до споживача питна вода торговельної марки «Карпатська долина» розпочала лише кілька місяців тому, з’явившись на полицях загальноукраїнських мереж магазинів «Мегамаркет» та «Фуршет», а віднедавна — й «АТБ». Цю воду із задоволенням уже п’ють у Києві, Львові, Дніпропетровську, Херсоні, Криму та в інших великих містах України.

Монтаж сучасного автоматизованого обладнання для випуску «Карпатської долини» вдалося завершити наприкінці минулого року, і на новорічних столах працівників заводу стояли перші пробні пляшки цієї унікальної води. У лютому тут уже налагодили стабільне виробництво, взявши від самого початку курс на європейські стандарти. Добра вода для щоденного вживання, кажуть тутешні ­фахівці, має бути у скляній тарі, тому й розливати її почали у відповідні півлітрові пляшки зеленого кольору в трьох варіантах — сильногазована, слабогазована і негазована. Для приготування їжі пропонують 6–літрові пластикові ємності.

Ідеальна збалансованість

У чому ж особливості «Карпатської долини» на тлі подібної продукції вітчизняного й імпортного виробництва, якою вдосталь насичені вітчизняні торговельні заклади? «Наша вода має ідеально збалансований для щоденного вживання мінеральний склад — солі кальцію, калію, магнію, натрію, йоду та інші мікроелементи, вкрай необхідні людському організму. Це підтверджено на всіх етапах сертифікації «Карпатської долини». Вона проходить лише доочистку, не контактуючи з людиною на всьому ланцюжку виробництва, тобто потрапляє до споживача в первозданному вигляді, якою вона була впродовж мільйонів років», — підкреслює директор заводу.

Пошуки саме такої води тривали впродовж кількох років поспіль. Компанія «Карпатські джерела» — власник бренду «Карпатська долина», пробурила кілька свердловин, аж поки в урочищі Рудавка натрапила на воду, аналогів якій наразі немає в Україні. Праворуч від виробництва, розташованого в долині, височіє Лиса гора, ліворуч — гора Нягра. Екологічна чистота цієї території — поза будь–яким сумнівом. «Я пройшов берегами Свічі, яка бере початок у Ґорганах, на північних схилах центрального вододілу Східних Карпат, і можу засвідчити, що на всій протяжності річки — від її витоків до урочища Рудавка — відсутні сліди будь–якої людської діяльності, — переконує водій підприємства, мандрівник із багаторічним стажем Степан Турчин. — Довкола — дивної краси ланд­шафти й дика природа. Надибати тут можна хіба що на ведмедів та відчайдух–грибників».

Стовідсотково справжня

Допитливий читач, оцінивши переваги «Карпатської долини», може резонно запитати: «А де гарантія, що в пляшці з такою гарною назвою і привабливою етикеткою виробники не підсунуть воду, добуту не з надр Рудавки, а взяту, в кращому випадку, з гірської річки чи потоку?». Запитання не риторичне, позаяк у світі, в Україні зокрема, підроблених напоїв, навіть елітних, — хоч греблю гати. За висновками фахівців Медичного і моніторингового центру з алкоголю та наркотиків при МОЗ України, приміром, кожна друга пляшка алкоголю у нас може бути джерелом хімічної загрози.

«Мені некоректно говорити про якість продукції інших виробників — це компетенція контролюючих органів та управлінь із захисту прав споживачів, — відповідає Артур Шафранський. — Щодо питної води «Карпатська долина», то даю стовідсоткову гарантію її ідентичності. Ви ж самі бачили, як вода потрапляє для розливу на конвеєр зi свердловини, розташованої поруч із виробництвом. Ми й надалі робитимемо все можливе, аби на кришталево прозору репутацію «Карпатської долини» не впала анi найменша тінь сумніву.

 

Склад «Карпатської долини»

Загальна жорсткість < 3,5 ммоль/куб. дм

Загальна лужність 0,3–0,5 ммоль/куб. дм

Йод < 25 мкг/куб. дм

Калій < 4,0 мг/куб. дм

Кальцій < 30 мг/куб. дм

Магній < 15 мг/куб. дм

Натрій < 75 мг/куб. дм

Фториди < 1,2 мг/куб. дм

Загальна мінералізація 0,20—0,25 мг/куб. дм

 

Із питань реалізації звертатися за телефонами:

(066) 150–14–40

(063) 396–01–22

Електронна пошта: [email protected].

  • Тут не стрiляти!

    Уряд підтримав постанову про «Про затвердження такс для обчислення розміру збитків від порушень законодавства про природно–заповідний фонд», якою передбачено уп’ятеро підвищити штрафи за нищення диких тварин і птахів, незаконну вирубку дерев та забруднення земель. Відтепер за несанкціонований проїзд територією заповідників доведеться викласти вже не кілька десятків, а кількасот гривень, а саме — 208 грн. за легковий автомобіль (раніше — 40 грн.), а за машину більших габаритів, приміром, автобус — 286 грн. (раніше — 55 грн.). >>

  • Великі претензії короткого метра

    Фестиваль короткометражних фільмів Wiz–Art у мистецькому просторі країни дебютував як однойменний фестиваль мистецтв 2008 року. З того часу, дещо переінакшивши назву, Wiz–Art є обов’язковим атрибутом літнього Львова. Цього року шостий фестиваль короткометражок зробив помітний маневр у бік масового глядача, увазі якого була запропонована серія спеціальних сеансів за межами центру Львова. Таким чином львівська периферія стала майданчиком для безкоштовного перегляду кіно від фестивалю Wiz–Art. Глядачі подивилися 20 короткометражних стрічок. Серед яких була і відома «Алкоголічка» Юлії Гонтарук, яка вже заявила про себе на кількох фестивалях, у тому числі — й на «Золотому абрикосі» в Єревані. Публіка «на районах» переглянула дві спеціально сформовані програми — «Вічно молоді» та «Помста підлітків». >>

  • Поле битви

    У Тальнівському районі сільськогосподарське товариство «Урочище Журавське» не може добитися законного права господарювати на орендованiй землі. Бо тими гектарами самовільно користується інше тамтешнє ТОВ «ВП Імпульс Плюс». >>

  • А тоді — «горбатий»!

    «Водії автомобілів «Запорожець» мають право не дотримуватися правил дорожнього руху, не зупинятися на вимогу інспекторів ДАІ, керувати автомобілем у нетверезому стані, не платити за паркову», — такі жартівливі «права» можна прочитати у водійських посвідченнях членів столичного клубу власників «Запорожців». Адже своїх «залізних коней» вони вважають особливими. І небезпідставно. Перша партія цих малолітражок зійшла з конвеєра 22 листопада 1960 року. Відтак деяким «горбатим» уже «стукнуло» по півстоліття. А вони й досі бігають нашими дорогами!

    Перше авто моделі ЗАЗ–965 вийшло з експериментального цеху 18 червня 1959–го, і до кінця року було виготовлено 30 машин. А 18 липня 1960 року два автомобілі було презентовано кремлівським вождям Микиті Хрущову і Леоніду Брежнєву. У серпні п’ять машин ЗАЗ–965 пригнали до Москви для лабораторних випробувань. А вже у жовтні завод «Комунар» розпочав серійний випуск «малюків». >>

  • Вареник–рятівник

    50 видів вареників, млинці з м’ясом, сиром, капустою та ще й традиційні українські «Хріновуха» та «Медовуха» — ось далеко не повний список того, що проїжджі автобаном «Київ—Одеса» могли безкоштовно скуштувати в неділю на 236–му кілометрі траси. Саме там для всіх подорожуючих та відвідувачів мережі ресторанів «Батьківська хата» великий оригінал і народний ресторатор Михайло Поплавський відкрив «Пам’ятник варенику, який переміг кризу 2009 року».

    Оскільки подія припала на переддень посту, то присутні скористались чи не останньою в найближчі сім тижнів можливістю розважитись: хто з пам’ятником фотографувався, хто м’яса наїдався. Проте більшість танцювала, пританцьовувала, а ще підспівувала запальні українські пісні — на честь відкриття пам’ятника варенику вони лунали весь день. >>

  • Людяність зі смаком шоколаду

    Важко собі уявити українця, який ніколи не куш­тував би шоколаду «Корона», кави «Якобз» чи чіпсів «Люкс». Однак далеко не всім споживачам відомо, що виготовляє цю смакоту одна і та ж фірма — «Крафт Фудз Україна». На вітчизняному ринку харчових продуктів ця компанія починала з нуля, а тепер — лідер продажів. Свої провідні позиції «Крафт Фудз Україна» здобула заслужено. І не без зусиль Голови правління Юрія Логуша — сина українських батьків, який майже двадцять років тому покинув у США престижну наукову роботу, успішний бізнес і приїхав до України. Аби тут, очоливши підрозділ потужної міжнародної компанії, стати одним із кращих топ–менеджерів держави і просто небайдужим українцем. «Злі люди не їдять шоколаду, — жартує Юрій Логуш. — А хто з’їсть плитку шоколаду, гарно почувається і хоче допомогти комусь. Шоколад збуджує почуття доброти і благородства». Можливо, тому «шоколадна» компанія «Крафт Фудз» робить так багато добрих справ для нашої держави. >>