«Коли Довибарани взялися відкривати дитячий будинок сімейного типу, то всі в селі вжахнулися»

Конфлікт на рівному місці

Минулої суботи вся Україна почула про село Цибульківка у Царичанському районі на Дніпропетровщині. Саме тут сталася нечувана трагедія — глава дитячого будинку сімейного типу 43–річний Олег Довибаран ні з того ні з сього вбив 14–річну прийомну доньку Емму і 47–річну дружину Наталю, а потім наклав на себе руки. Причому все виникло зненацька — сім’я у цей час немовби готувалася обідати, навіть тарілки з борщем розставили. І раптом у чоловіка стався конфлікт з Еммою. Олегом оволодів настільки нестримний напад люті, що він, схопивши ножа, буквально зрешетив дівчину. На крик доньки прибігла мати, але й вона отримала те саме. Свідками цього стали інші діти, а 4–річний хлопчик заверещав настільки несамовито, що почули сусіди.

Першим кинувся на дитячий крик Микола Дмитрук і отетерів, побачивши Наталю в калюжі крові. Олег, її чоловік, відразу кинувся на незваного гостя: «Не підходь, бо й тебе вб’ю».Чоловік, від біди подалі, повернувся на вулицю і викликав міліцію. Коли правоохоронці прибули, Олег покінчив із собою.

— Спершу ми думали, що глава родини, який скоїв, за словами дітей, це вбивство, втік, — розповів журналістам начальник Головного управління УМВС України у Дніпропетровській області Віктор Бабенко. — Однак слідча група й експерти–криміналісти, які приїхали до будинку на вулиці Леніна, ретельно обстеживши всю садибу, знайшли чоловіка повішеним у сараї. Не було сумнівів, що він поквитався з життям, усвідомивши, що скоїв. Міліція розпочала кримінальне провадження за статтею 115 Кримінального кодексу України (навмисне вбивство), але після завершення розслідування воно, найвірогідніше, буде закрите у зв’язку зі смертю підозрюваного.

Ця родина виховувала 10 дітей, семеро з яких — прийомні, двоє спільних і одна — від першого шлюбу Наталі. Дитячий будинок сімейного типу вони створили не так давно — лише минулого року його узаконили.

— Цей сімейний дитбудинок створено у грудні минулого року, але батьки ще шість років тому взяли першу дитину, добре себе зарекомендували, і ми дозволили їм створити сімейний дитячий будинок, — стверджує заступник глави Дніпропетровської облдержадміністрації Анатолій Крупський. — Олег і Наталя Довибарани зібрали всі необхідні документи для цього, пройшли навчання. Їхню родину регулярно відвідували соціальні працівники, вони теж не побачили у взаєминах батьків з дітьми нічого підозрілого. Зовсім недавно ці батьки самі приїздили до районної соціальної служби — просили рекомендацію для вступу прийомної доньки у педінститут.

«Люди навіть на відео знімали, як діти рабували»

— Коли Олег з Наталею заходилися створювати цей будинок, усі в Цибульківці вжахнулися, — зовсім інше розповів мені місцевий мешканець Олександр Ряборука. — Бо усвідомлюють, наскільки це велика відповідальність. Адже дітям не просто треба дати щось поїсти, а й вивчити їх, дати путівку в доросле життя. У мене своїх троє і я прекрасно усвідомлюю, наскільки це велика відповідальність. А в них ані педагогічної освіти, ані якихось інших підстав. Одна наша односельчанка всі пороги високих районних інстанцій оббила, застерігаючи від такого необачного «благословення». Проте ніхто не реагував.

Люди навіть на відео знімали, як діти рабували. «Одне провиниться — Олег усіх карає, — розповідають. — І їсти міг цілодобово не давати». А ще скаржилися, що глава дитбудинку сімейного типу і дружину бив, і домагався старших прийомних доньок, зокрема, загиблої Емми — про це теж прямим текстом районні інстанції повідомляли. А для «підтримки дисципліни» методи знаходив справді вишукані — зокрема, посипав вихід із двору піском, щоб залишалися дитячі сліди. Таким чином він визначав юних сміливців, які за його відсутності насмілювалися залишити оселю. А коли дітей бив, то немовби гучно вмикав музику, щоб не було чути їхніх криків. Та й дружина Олега Наталя інтелігентністю не вирізнялася — могла залюбки дітей нецензурно лаяти.

Щоправда, ніхто в Цибульківці не може сказати, що Олег Довибаран заглядав до чарки. Про таких зазвичай кажуть: «Вавка в голові». Напади несамовитої люті у нього, кажуть, могли виникнути ні з того ні з сього з самого дитинства зовсім не на ґрунті пияцтва. А потім відійде, перебіситься і начебто нормальний. Та й з жінками у нього було чимало історій — Наталя, кажуть, в Олега не перша і не друга ...

Однак влада ніякого негативу й чути не хотіла. Навіть тепер запевняють, що з цією родиною у них жодних проблем не виникало, навіть фінансових — мовляв, Довибарани отримували на своїх дітей від держави до 20 тисяч гривень щомісячно. Однак люди запевняють, що якраз діти цих грошей і не бачили. А жалітися кудись боялися, бо батько Олег влаштував їм справжній терор. Один хлопчик, пригадали, все ж зміг від них банально втекти до своєї рідної мами, що звільнилася з тюрми.

Отож мешканців Цибульківки не полишає переконаність, що діти цій родині знадобилися тільки тому, щоб завдяки їм мати стабільний дохід від держави.

Нетиповий випадок чи закономірність?

— Безумовно, цибульківська трагедія — це нетиповий випадок: він стався в родині, яка була соціально благополучною, — зазначає глава Дніпропетровської облдержадміністрації Дмитро Колесников. — Тому так важливо сьогодні проаналізувати ситуацію та розробити модель посилення саме психологічного супроводу сімей.

Аналізувати справді є що. Адже Дніпропетровщина ще вчора пишалася своїм всеукраїнським лідерством з опікунства. За регіональною програмою «Родина для дитини» тут поставили за мету домогтися, щоб кожна п’ята дитина виховувалася у дитячому будинку сімейного типу. Отож у гонитві за справною цифрою не надто вникали у зміст. І щодо нетиповості ситуації в Цибульківці навряд чи можна погодитися. Хіба що настільки жахливих розв’язок, щоб сколихнули всю Україну, не було. Але ж було, коли багатодітна мати з Магдалинівського району, затероризована чоловіком, сама себе намагалася спалити і тільки дивом залишилася живою. Чи нині у Васильківці слухається кримінальна справа з обвинувачення чоловіка у розбещенні своєї неповнолітньої прийомної доньки теж із багатодітної родини. І таких випадків, якщо копнути трохи глибше, знайдеться вдосталь. Бо багатодітна родина — це й величезна відповідальність, про що будь–яка нормальна людина подумає насамперед. Отож часто–густо на це йдуть ті, кого вабить досить пристойна грошова допомога від держави на прийомних дітей, а не самі діти. Просто не так часто ця проблема випливає на поверхню.

Отож і трагедія у Цибульківці, швидше, сприймається за щось із серії «диму без вогню не буває». Поки що дев’ятеро дітей з тамтешнього дитбудинку сімейного типу, у тому числі й обоє синів загиблого подружжя, Давид і Річард, відправлені до санаторію «Перлина Придніпров’я», де з ними працюють психологи і оберігають від будь–яких контактів із журналістами. Бо справді те, що вони пережили, залишиться на все життя.

Минулого понеділка мало не вся Цибульківка проводжала в останню дорогу Наталю з її донькою Еммою. А от труну Олега навіть із хати ніхто виносити не хотів, отож його поховали тишком–нишком...

Офіційно

«Прокуратурою Дніпропетровської області контролюється хід досудового розслідування у кримінальному прова­дженні, розпочатому за фактом убивства чоловіком своєї дружини та її неповнолітньої доньки (ч. 2 ст. 115 КК України — навмисне вбивство за обтяжуючих обставин) у с. Цибульківка Царичанського району.

З метою повного дослідження обставин злочину процесуальним керівником прокуратури Царичанського району в ході розслідування надано вказівки щодо проведення певних слідчих дій, призначено низку судових експертиз.

Крім того, за дорученням прокуратури області прокуратурою Царичанського району розпочато перевірку додержання вимог чинного законодавства в діяльності служби у справах дітей Царичанської райдержадміністрації та районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді при створенні будинку сімейного типу на базі вказаної родини, повноти та ефективності його соціального супроводу.

Факти, наведені мешканцями села щодо ймовірного насильства у родині, будуть досліджені під час перевірки та досудового розслідування» (прес–служба прокуратури Дніпропетровської області).