Усі питання, які «Батьківщина», «Свобода» та УДАР обіцяли виборцям, було внесено на розгляд Верховної Ради, як–то скасування тієї ж Пенсійної реформи, закони з боротьби з корупцією, створення нових робочих місць тощо. Але опозиція тому і є опозицією, що не має більшості і достатньої кількості голосів для ухвалення рішень. Для цього треба вибороти перемогу на президентських виборах 2015 року.
Опозиція стала значно активнішою, ніж у попередньому скликанні. Головний здобуток — перехід до системи персонального голосування. Його вибороли спільними зусиллями три опозиційних фракції: «Батьківщина», «Свобода» та УДАР. Розпочинав свого часу цей нелегкий процес, ще будучи головою Верховної Ради, Арсеній Яценюк, який запропонував ще запровадити сенсорну кнопку.
Попри те, що до опозиції входять різні за ідеологією партії, вони демонструють доволі високий ступінь єдності. Яценюк, Кличко i Тягнибок підписали угоду про спільну стратегію на президентських виборах. Якщо Янукович запровадить однотурову систему, опозиція одразу висуне єдиного кандидата. Якщо залишиться чинний закон, то в другому турі вся опозиція як свого власного підтримає того кандидата, який вийде у фінал супроти Януковича.
Люди помітили активізацію опозиції і відгукнулися на заклик взяти участь в акції «Вставай, Україно». З часів Майдану це були наймасовіші виступи. В обласних центрах збиралося від 5 до 20 тисяч людей. На мітинг у Києві зійшлося майже 50000. Люди розуміють, що без їх участі перемогу на президентських виборах вибороти не вдасться, вулиця має сказати своє слово. Свідченням високого протестного потенціалу стали події у Врадіївці, де зневага до людської гідності змусила людей штурмувати міліцію. Дії парламентської опозиції завадили владі зам’яти цей скандал. Арсеній Яценюк з колегами домігся виклику на килим до Ради глави МВС Захарченка. Парламентський контроль та прискіплива увага громадськості й опозиції не дозволили міліції розправитися з людьми.
Люди покладають особливу відповідальність на «Батьківщину» як на найавторитетнішу та найпопулярнішу політичну силу. Згідно з соціологічними дослідженнями (Центр Разумкова та інші), лідером опозиції люди називають Юлію Тимошенко. А її соратника Яценюка вважають справжнім «заводiєм» опозиційної парламентської трійки.
Саме тому головного удару влада завдає по «Батьківщині». Вона не шкодує десятків мільйонів доларів, щоб саме з цієї сили вибивати нардепів і в такий спосіб дискредитувати Юлію та Арсенiя. Хоча левова частка провини за «тушки» лежить на самих продажних депутатах (клялися ж на Біблії не зраджувати!) та на владі, яка погрозами або грошима примушує переходити на бік Януковича.
Загроза з боку Тимошенко та Яценюка для чинного режиму на порядок виросла після червневого об’єднавчого з’їзду «Батьківщини» та «Фронту змін». Остаточно оформився союз Тимошенко та Яценюка як найважливіша складова формули перемоги над Януковичем. Юля і Арсенiй зробили висновки із помилок 2010 року. З’їзд «Батьківщини» проголосив, що підтримуватиме Юлію Тимошенко як кандидата в президенти, але в її зверненні і рішеннях з’їзду відчувається, що Тимошенко розглядає саме Арсенія як резервного кандидата. Про високу довіру Тимошенко до Яценюка свідчать такі її слова: «Я довіряю Арсенію. Бачу, як йому важко. По ньому прямою наводкою б’ють і свої, і чужі. Але він уміє тримати удар, він — боєць і при тому інтелектуальний, сучасний, патріотичний політик. Тобто чотири в одному... Ми з Арсенієм — одна команда, яка має спільні, добре осмислені стратегічні цілі й волю до спільних перемог».
Вибори проводяться не для того, щоб перекарбувати прізвище на кабінеті Президента, а для того, щоб змінити країну, каже Яценюк. Тому він як політик і як фаховий економіст та червонодипломований юрист очолює роботу над програмною стратегією змін. Значною мірою вже готовою програмою європейських перетворень в Україні є проект Угоди про асоціацію з ЄС. Вона передбачає, що понад 300 законів, регламентів та директив ЄС мають стати частиною українського законодавства і змінити кожну сферу нашого життя. Тому боротьба за євроінтеграцію була і буде пріоритетом опозиції. І це єдина тема, в якій вона спільно голосувала з владою за ті закони, ухвалення яких є умовою підписання угоди.
Навіть зважаючи на демографічну катастрофу, виїзд мільйонів українців за кордон і потребу інтеграції нашої діаспори, прийняти легалізацію множинного громадянства, не можна було підтримувати цей законопроєкт у такому вигляді. >>
Унаслідок вибуху в ранці 17 грудня в Москві загинули генерал-лейтенант Ігор Кіріллов та його помічник. Напередодні СБУ заочно повідомила генералу про підозру. >>
Голова Служби безпеки України генерал-лейтенант Василь Малюк запевнив, що СБУ рішуче розбереться з діяльністю політиків-колаборантів. >>
Рада Європейського Союзу в понеділок, 16 грудня, ухвалила 15-й пакет економічних та індивідуальних обмежувальних заходів проти Росії, у який увійшли 54 людини та 30 організацій. >>
У Сирії після падіння режиму експрезидента Башара Асада почалося «полювання» за статками його родини, які та накопичувала десятиліттями. >>
До 15 років увʼязнення в Україні заочно засудили голову Держдуми рф Вʼячеслава Володіна. Його визнали винним у посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України. >>
