Привид дефолту — на полиці з банками

23.07.2013

Головною новиною минулого тижня, за логікою речей, мало стати зниження рейтингів шести українських банків — за твердженням агентства Fitch. Але новина, яка пролунала вслід за значно цікавішою — погіршенням суверенного рейтингу держави Україна, — залишилася практично непоміченою. Утiм клубок проблем, на які вона може вказувати, від цього не стає менш глобальним.

 

Прекрасна шістка. І така ж десятка

Найбільші українські фінансові установи, яким незалежні експерти радять довіряти трохи менше, вишикувалися у такому порядку: «УкрСиббанк», «Укрсоцбанк», «ВТБ Банк», «ПроКредит Банк», «Правекс–банк», «Креді Агріколь Банк». Міжнародна рейтингова агенція Fitch погіршила їх прогнози зі «стабільного» до «негативного». Думки експертів щодо причин і наслідків такого явища, утiм, розділилися. З одного боку, експертам нагадали, що й у них самих репутація далеко не безгрішна.

«Погіршення рейтингів, звісно, неприємна річ. Але, як свідчить досвід 2008 року, прогнози цього агентства є не завжди коректними і не завжди відповідають дійсності. Та пройшло трохи часу, все призабулося і висновки Fitch знову отримали довіру», — коментує «УМ» фінансист Сергій Яременко. Нагадаємо, що на початку світової економічної кризи Fitch упіймали на завищуванні рейтингів фін­установ із великою кількістю «токсичних» активів.

Але, з іншого боку, ніхто не стане й стверджувати, що хвацькi західні експерти всього лише намагаються оббрехати українську фінансову систему. Тим паче що напередодні рейтинг «негативний» отримала й Україна. Хоча раніше користувалися визначенням «стабільний». Майже паралельно таке саме зниження довіри зазнали і десять найбільших вітчизняних компаній. Найбільший удар прийшовся по бізнес–імперії Ріната Ахметова. Серед компаній — фірма «Лемтранс», що входить у групу «СКМ» Ріната Ахметова, дочірня компанія його ж, ахметовської, «ДТЕК», а також «дочка» «Метінвеста». Негативніше оцінюють експерти й перспективи української харчової промисловості: структури групи «Авангард», Миронівського хлібопродукту, агрохолдингів «Кернел» і «Мрія».

«Стосовно банківського сектору, то оцінка закордонних експертів близька до дійсності, — погоджується Яременко. — Українські рейтингові агентства подають усе завуальовано, прикрашаючи ситуацію, ніколи не б’ють на сполох. Саме тому в даному випадку українські й зарубіжні агентства йдуть у дисонанс. Ситуація, що склалася, дійсно загрозлива, та закриття філіалів, як спостерігалося в 2008–му, не очікується. Усі банки в однаковому стані. Єдине, що може їх спіткати, — це відплив інвесторських коштів».

Самі банкіри до подібного трактування поставилися цікаво. Основний лейтмотив — погано не лише у них, а й у конкурентів! «Звертаю увагу, що переглянуто рейтинги тільки тих банків, які уклали угоди з агенцією, — сказав для преси член правління «Креді Агріколь Банку» Вадим Ганах. — Це означає, що переглянуто рейтинг не тільки тих банків, які згадуються у прес–релізі, а й для всіх дочірніх банків міжнародних груп. Жоден банк у країні не може мати рейтинг більший, ніж сама країна».

«Погіршення прогнозів пов’язане з рейтингами самої України, — назагал погоджується з колегами експерт Сергій Кисельов. Але при цьо­му звертає увагу на можливі шляхи подальшого розвитку ситуації. — Після оприлюднення цього рейтингу банки відреагували. Іноземні капітали почали «відкочуватися» з України. Невдовзі ми можемо стати свідками закриття деяких філіалів через адміністративні витрати. Але в будь–якому випадку перед закриттям звертатимуть увагу на економічну доцільність».

Кредит з елементами безнадії

Голова правління «ПУМБ» Сергій Черненко знаходить ще одну причину для головного болю експертів. Ну і, звичайно, фінансистів. Ідеться про так звану безнадійну заборгованість. «За оцінками рейтингової агенції «Модіс», рівень безнадійних кредитів у фінансовій системі України становить 40%», — каже банкір. Експерти називають проблемними всі кредити, відтермінування виплат за якими перевищує 90 днів. Вважається нормальним, якщо таких кредитів у портфелі одного банку — не більше 14%. Зростання цього показника — додаткова загроза для функціонування банку. Навіть попри рейтинг держави, у якій він працює.

Найцікавіше у цій ситуації — точка зору регулятора. Так, Національний банк України з висновками Заходу не пого­джується і стверджує: безнадійних кредитів у його царині щонайбільше 9%. Розбіжність в оцінках у понад 4 рази неприємно насторожує.

За словами Сергія Кисельова, різке і незрозуміле зростання «безнадії» виникло тому, що більшість кредитів взято у валюті, а до її курсу є питання. І розмови про планову одноразову чи, ще гірше, обвальну девальвацію української національної валюти незалежні аналітики не вважають вигаданими. На відміну від українського уряду.

До речі, надто великий обсяг безнадійних кредитів, на думку аналітиків та учасників ринку, став головною причиною, яка змусила західний капітал продати свої активи в Україні та покинути наш ринок. «Високий рівень проблемної заборгованості став одним iз факторів, які змусили німецьких акціонерів банку «Форум» продати його», — ілюструє пресі загальну тенденцію директор департаменту корпоративних фінансів інвесткомпанії «Візум Кепітал» Денис Альошин.

Діловий журнал «Форбс» опублікував свій власний топ–7 банків із найвищим показником безнадійної заборгованості. На першому місці — «Укрсоцбанк» (безнадійні кредити, на думку «Форбса», становлять 14,9 млрд. грн.). На другому — «Приватбанк» (відповідно 12,5 млрд. доларів), на третьому — «Райффайзен Банк Аваль» (10,4 млрд. грн.). Далі йдуть «Укрексімбанк» (8,6 млрд. грн.), «ВТБ» (5,8 млрд. грн.), «Укргазбанк» (5 млрд. грн.) і замикає перелік «Ощадбанк» (4,6 млрд. грн.).

Але найнеприємніше навіть не це. Нещодавно стало відомо, що наші фінустанови наростили обсяг протермінованої заборгованості на 5 млрд. грн. У цьому контексті звертають на себе увагу результати роботи банківської системи України. До цього — упродовж семи місяців поспіль — вітчизняні фінансисти працювали, отримуючи прибуток. Але у травні цей приємний тренд раптом різко обірвався — і перетворився на збиток завбільшки у 3 млрд. гривень. Такого великого збитку в українській фінсистемі не було з квітня 2010 року. Тоді, нагадаємо, він становив 3,06 млрд. грн. У Національному банку негаразди пояснили м’яко — мовляв, трапилося «збільшення витрат банків у результаті оцінки кредитних операцій та формування під них резервів».

За Курченком не займати!

Ще одна, суто українська особливість роботи фінансової системи держави, має назву «фактор Курченка». Український бізнесмен, який скуповує у цій державі практично все: футбольний клуб, нафтопереробний завод, медіа–холдинг тощо, нещодавно виявив інтерес і до фінансової системи. Днями отримала офіційне підтвердження інформація, про яку до цього говорили кулуарно: Курченко купує «Брокбізнесбанк». Фінансову імперію братів Сергія та Олександра Буряків, які раніше були у команді Юлії Тимошенко, а потім почали активно працювати з «регіоналами», цим сміливим кроком, утім, врятувати не вдалося. 17 липня було підписано угоду, за якою власником 80% акцій «Брокбізнесбанку» стане Сергій Курченко.

Але, як кажуть, не «Брокбізнесом» єдиним. Кількома днями раніше акціонери невеликого харківського «Реал Банку» на позачергових зборах вирішили збільшити статутний фонд банку в 5,3 раза, в результаті чого його власний капітал зросте до 900 мільйонів гривень. Таке збільшення активів дає змогу банку ввійти в 20 найбільших фінустанов та збільшити кредитування постійного клієнта — групи «СЕПЕК». Власником якої вважають Сергія Курченка.

Кошти, залучені «Реал Банком» від розміщення додемісії, на 80% будуть використані на збільшення обсягів активних операцій, йдеться в повідомленні Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку. Інші 20% в рівних частках банк направить на розвиток мережі і «впровадження новітніх технологій». Капітал «Реал Банку» в результаті додаткової емісії досягне 900 млн. гривень, що дозволить банку наростити кредитний портфель до 9 млрд. гривень.

Потреба «Брокбізнесбанку» в докапіталізації становитимуть не менше 2,5—3,5 млрд. гривень. Основна проблема установи полягала в тому, що вона видавала значні кредити пов’язаним особам, і після цього вони постійно реструктуризувалися. Така ситуація склалася в тому числі через те, що податкова не перевіряла банк з 2006 року, а НБУ — з 2008 року.

Експерти розходяться у думках: скуповуватиме і далі пан Курченко інші українські банки чи ні і як це може вплинути на ринок. «На мою думку, з покупкою наступних фінустанов Курченко поспішати не буде. Ці банки він скуповував, щоб вдало вкласти кошти. Адже важко оцінити, яка справа не прогорить, а банки — найбільш правильне рішення. Крім того, наші бізнесмени вважають, що робота без власного банку неможлива», — каже Сергій Яременко.

«Ці банки використовують люди, наближені до влади, — політики та олігархи. Тобто люди, які мають змогу користуватися активами НБУ, — у розмові з «УМ» не зовсім погоджується з колегою президент Центру ринкових реформ Володимир Лановий. — Те, що банки скуповують, спотворює фінансову систему країни, шкодить їй, і взагалі призводить до загрози падіння. Інтерес Курченка до цих банків викликаний бажанням наживи. Людині, яка володіє активами НБУ, потрібні менші банки–посередники, щоб через них «перекачувати» гроші. Таку роль і виконують чи виконуватимуть «Реал Банк» та «Брокбізнесбанк».

Юрій ПАТИКІВСЬКИЙ,
Дарина АНДРЕЄВА

 

А ТИМ ЧАСОМ...

Ірак — на тлі України — квітуча держава!

Після проведення серії блискучих, виважених та грандіозних економічних реформ Україна суттєво збільшила ймовірність власного дефолту. Експерти ще одного рейтингового агентства, «Стандарт енд Пурс», оцінюють майже 50х50 можливість ситуації, коли наша держава відмовиться платити за свої борги. Якщо бути точнішим, то подібна ймовірність — 44,25%. Таким чином, Україна посiдає сьоме місце з десяти. Нагадаємо, у першому кварталі подібна вірогідність становила 34,8%.

Цікавим є сам перелік країн, які нині опинилися на межі прірви. Очолює список Аргентина, яка на 82% вже «у дефолті». На другому місці Кіпр — ймовірність дефолту 65%. На третьому — Венесуела (51%), на четвертому — Греція (48%), на п’ятому Єгипет (46%), тобто бідна країна, яка фактично перебуває на межі громадянської війни. Ще одна країна, справи якої трохи гірше, ніж у нас, — Пакистан (ймовірність дефолту 45,79%).

На цілих 14% кращі справи, ніж у нас, в ще одного європейського невдахи — Португалії (вірогідність дефолту 30%). Стабільніша, ніж в Україні, економіка Лівії, де нині фіксують випадки піратства (ймовірність дефолту 29%). І замикає сумний перелік, як не дивно, Ірак. Країна, яка щодня дивує світ повідомленнями про теракти, виявляється, суттєво стабільніша за нашу державу — ймовірність дефолту 28%.