«Таких пацієнток, як Анджеліна Джолі, у нас стає дедалі більше»

Побутує міф, що рак молочної залози (МЗ) — це вирок, смертельна хвороба, яка не піддається лікуванню. Тому багато жінок відчувають тривогу і страх перед профілактичними оглядами. І навіть виявивши у себе підозрілі симптоми, зволікають із візитом до лікаря. У багатьох слово «онколог» викликає панічний жах, а відвідування спеціалізованого лікувального закладу перетворюється на тортури. Але реальність така, що саме завдяки своєчасним обстеженням і регулярним візитам до лікаря–мамолога захворювання вдається виявити на тій стадії, коли воно легко піддається лікуванню, і тоді прогнози на одужання — оптимістичні. Статистика свідчить, що рак молочної залози посідає перше місце у структурі злоякісних захворювань у жінок: щороку у світі реєструють мільйон випадків раку молочної залози, в Україні — майже 16 тисяч за рік. Які причини такої тривожної тенденції, говоримо з завідувачем відділення Київської міської онкологічної лікарні, хірургом–мамологом Миколою Анікуськом.

«Якщо рак діагностувати вчасно, людина ставитиметься до нього, як до нежитю»

— Миколо Федоровичу, які фактори зупиняють жінку вчасно звернутися до мамолога?

— Найперше — страх. Проблема в тому, що рак молочної залози — це недуга, оповита міфами. Найголовніший з них, що рак — це фатум. Але життя показує: якщо недугу виявити своєчасно, вона успішно лікується. Другий міф говорить: рак — хвороба шкідливих звичок. Але у випадку з молочною залозою це не так. І третя «легенда»: як цю недугу не лікуй — не буде ефекту. Але це також помилкове твердження. Тож наше завдання — розвінчати ці міфи і подолати страх.

Зрештою, будь–яка недуга — небезпечна: якщо її ігнорувати, вона призведе до смерті. Високий тиск завершиться інсультом або інфарктом. Якщо не лікувати нежить, він викличе гайморит і як наслідок — енцефаліт. Проте при своєчасному зверненні до лікаря можна скоригувати спосіб життя, дієту, ставлення до себе. На жаль, у 95 відсотках випадків рак не турбує. А якщо не болить — жінка і не звертає увагу. А тим часом, на першій, нульовій стадії рак повністю виліковується. І якщо недугу діагностувати вчасно, людина справді ставитиметься до раку, як до нежитю.

— Нині багато говорять про мастопатію. Доводилося чути, що вона вражає майже 85 % жінок?

— Мастопатія є в більшості жінок, але не у всіх діагностована. Насправді не можна судити про недугу лише за структурними змінами в молочній залозі. Повинні бути ще й болісні ущільнення, відчуття дискомфорту, які заважають жінці нормально жити і працювати. Проте часто жінка думає, що це пов’язане з циклом, адже передменструальний синдром проявляється дискомфортним відчуттям у молочних залозах. Груди болітимуть і у випадку, якщо не настала овуляція — відповідно, в організмі немає прогестерону і біль у грудях з’явиться за два тижні до місячних.

Молочна залоза, як виноградне гроно, де ягідки — це залозки, які виробляють молоко, а гілочка — система протоків, якими молоко відтікає від «ягідок» до соска. Естроген впливає на цю «гілочку» — робить її більш пишною, діє на клітини, які вистеляють протокову систему. Адже жінка має в будь–який час бути готова до зачаття і наро­дження дитини. Під впливом естрогену кількість цих клітин збільшується, вони злущуються і можуть виділятися з соска у вигляді сіруватих чи жовтуватих виділень. Це свідчить, що в жінки немає раку, але є високий рівень естрогену, який вимагає корекції. Інакше це призведе до утворення кіст — локально розширених протоків. Патологічні виділення, які сигналізують про розвиток онкопроцесу, зазвичай прозорі або кров’янистого кольору.

«Жінка думає про кар’єру, менше народжує. Тому й здоров’я похитнулося»

— З чим пов’язане таке стрімке зростання мастопатії?

— Якщо почитати книги відомих хірургів Великої Британії та США ХІХ століття, звернемо увагу, що про мастопатію в ті часи справді так багато не говорили, як зараз. Та навіть до 1960—70–х років жінка була зовсім іншою, ніж нині. Сучасна жінка вже не займається родиною, як колись, а будує бізнес, думає про кар’єру. А це не зовсім правильно. Молочна залоза — орган репродуктивної системи, і на нього впливають гормони, які продукує жіночий організм: естроген і прогестерон. Найбільш небезпечний для жіночого здоров’я гормон першої фази циклу естроген, — саме він змушує клітину молочної залози ділитися, тож на тлі цього процесу легко виникає мутація, коли з клітини утворюється злоякісна пухлина.

Є таке поняття, як естрогенове вікно — це кількість місячних, які жінка переживає за своє життя: від першої менструації (12–13 років) до настання менопаузи (45–50 років). Що більше за цей час вагітностей, тим менше естрагонове навантаження на молочну залозу. Якщо порівняти жінку, в якої місячні припинилися в 45 років, із тією, в якої менопауза настала в 50–55, то в останньої в 2,5 рази ризик раку молочної залози вищий. Тому вагітність відіграє дуже важливу роль у жіночому здоров’ї.

— Але в сучасному житті жінка не часто думає про вагітності.

— Тому й жіноче здоров’я відчутно похитнулося. Раніше не було поняття контрацепції — жінка займалася сім’єю. Відповідно, естрагенове вікно у жінки, яка багато наро­джувала, було невелике. Згадайте Менделєєва, інших великих людей того часу: у родині народжувалося 14 і більше дітей. Звісно, не всі виживали, адже запалення легенів чи апендицит закінчувалися смертю. Не було антибіотиків, знеболювальних препаратів.

Зараз жінка впевнена, що її дитина виросте — високі можливості медицини, непогані економічні й соціальні умови. Жінка народжує «для себе» — одну, максимум двох дітей. Суспільство також диктує жінці модель поведінки: не поспішай. Мовляв, мусиш спочатку закінчити школу, отримати вищу освіту, влаштуватися на престижну роботу, зробити кар’єру. Але медична статистика свідчить: перші пологи до 25 років реально знижують ризик раку молочної залози порівняно з жінкою, яка не народжувала. Якщо перша вагітність настає у віці 25—35 років, то ризик онкопроцесу такий же, як у жінки, що не народжувала. А перша вагітність після 35 років — навпаки — збільшує ризик захворіти на рак молочної залози порівняно з жінкою, що не народжувала.

«Спадковий анамнез — привід відвідати генетика. Але жінка може стати й першою у цьому «ланцюжку»

— Миколо Федоровичу, що має знати жінка, аби не пропустити небезпеки? Наскільки важливою є самодіагностика молочної залози?

— Самодіагностика разом з клінічним обстеженням і мамографічним ­скринінгом — три кити раннього розпізнавання раку молочної залози. Самодіагностику слід починати відразу, як у дівчини сформувалися груди. Ніхто, крім жінки, не знає її краще. Тож треба привчити себе раз у місяць оглядати і порівнювати симетричні ділянки молочних залоз. Робити це краще перед дзеркалом, піднімаючи і опускаючи руки, повернувшись ліворуч, праворуч, дивлячись, чи немає зміни форми молочної залози, втягнення шкіри. Слід уважно оглядати чашечку бюстгальтера на предмет виділень. Добре робити самодіагностику, приймаючи душ, тоді легко оцінити будову молочної залози. Робити це найкраще в так званий холодний гормональний період — тиждень до місячних і тиждень після для цього не підходять.

Клінічне обстеження в лікаря–мамолога допомагає виявити пухлини від 4 і більше міліметрів. Його проводять раз у два–три роки, починаючи з 18–20 років, а з 30–річного віку — щороку. Мамолог може вивчити всі скарги, оцінити стан, дати певні поради.

І третій крок — інструментальна скринінгова діагностика. Сучасні апарати УЗД дають якісне обстеження. Його роблять з 30–річного віку — раз на рік. Мамографія — метод рентгенологічний і дає променеве навантаження, тож до 40–річного віку його не назначають. Але і ризик захворіти в цьому віці досить низький.

— Основний фактор ризику — вік?

— Статистика підтверджує, що так. Якщо до 30–річного віку рак молочної залози вражає одну з 1200 жінок, з 30 до 40 років — одну з 207 жінок, то в 40—59 хворіє одна з 24, а з тих, кому понад 60, — одна з 13. Отже, з 40 до 50 років мамографічні обстеження проводимо раз на рік. Але якщо немає підозрілих змін у структурі молочної залози, можна робити цей скринінг раз на два роки. А з 50 років — щорічно. На сучасних апаратах можна виявити найменші зміни, які стануть вузлами через 3–4 роки. Їх можна видалити хірургічно, і при такій формі раку ми даємо гарантію, що жінка повністю вилікується і проживе багато років. Мамографічний ­скринінг також дозволяє виявити агресивні форми — коли від моменту діагностики до можливої смерті пацієнтки минає рік. На жаль, є такі форми, особливо генетично обумовлені.

— Такі, як у випадку з Анджеліною Джолі? До речі, як ви розцінюєте її вчинок?

— Вона молодець — як людина публічна розуміє, що своїми діями несе певний суспільний месидж. Від 5 до 10 відсотків усіх раків молочної залози генетично обумовлені. У таких випадках недуга проявляється в молодому віці: 28–32 роки. Ця схильність передається певними генами, два з яких уже мають доказову базу: BRCA 1 і BRCA 2. До речі, в Києві кілька приватних лабораторій і референтних центрів уже роблять аналіз на наявність такого гену. Він нікуди не зникає протягом життя, і в 85% призводить до раку молочної залози, і в 65% — до раку яєчників. Анджеліна зробила аналіз, який підтвердив, що вона — носій цих генів. Генетичні форми раку зазвичай мають складний перебіг: від моменту виявлення пухлини розміром 1 мм до можливої смерті жінки минає рік, незалежно від лікування. Найкраща терапія може продовжити життя до півтора року. Для таких пацієнток розробляється кілька програм — з допомогою хіміотерапевтичних чи антиестрогенних препаратів, які знижують імовірність виникнення раку. І одна з таких методик — хірургічна профілактика, яку застосувала Джолі. Якщо жінка має спадковий анамнез: на рак молочної залози хворіли її мама, бабуся, тітка, їй краще зробити відповідний генетичний аналіз. На жаль, жінка може і не мати відповідного анамнезу, а бути першою у цьому ланцюжку.

— Чи проводять такі операції в Києві?

— Таких пацієнток, як Анджеліна Джолі, у нас дедалі більшає. Звісно, ми не пропонуємо цю процедуру всім — не маємо ні морального, ні юридичного права оперувати здоровий орган, замінюючи його імплантатом. Показанням має бути обов’язкова генетична консультація або виражені структурні зміни в молочній залозі, які небезпечно ігнорувати.

МАЙТЕ НА УВАЗІ

n— Це правда, що на здоров’я молочної залози впливає психоемоційний стан?

— Дуже сильно. Конфлікти на роботі та вдома, затаєні образи — все це позначається на жіночому здоров’ї. Диригує всім процесом гіпофіз, від якого залежить гормональний стан. Якщо людина не висипається, або працює у нічну зміну, чи постійно змінює часові пояси (як, скажімо, стюардеси, чиє життя пов’язане з перельотами), гіпофіз змінює свою функцію, відповідно, порушується гормональний стан.

Крім того, в жіночому організмі накопичуються шкідливі речовини. Скажімо, після тривалого використання оральних контрацептивів. Раніше ми, мамологи, були великими противниками гормональної контрацепції, але нині є препарати, які одночасно із запобіганням вагітності знижують ризик раку молочної залози. Водночас сьогодні великий відсоток молоді має серйозні гінекологічні проблеми, що викликані змінами в гіпофізі. Молодь має слабке здоров’я через постійні стреси, переживання і невпевненість у завтрашньому дні. Все це впливає на функцію яєчників, тож у багатьох молодих дівчат є порушення менструального циклу.

ДОСЬЄ «УМ»

Анікусько Микола Федорович, 43 роки

Лікар вищої категорії, хірург–онколог. Народився у Києві в родині лікарів. Пішов стопами батька, який присвятив своє життя онкології. Тісно спілкується і обмінюється досвідом з колегами зі США, Європи. Автор і співавтор понад 40 статей і 7 патентів на винаходи у сфері лікування онкологічних недуг.

Одружений. Має двох дітей.