Задзеркалля ефірів

19.07.2013

Усім відомо, що телеекран збільшує розмір тих, кого знімає камера, і додає їм віку — років 5–10. А ще існує безліч нюансів, які мають враховувати стилісти, вдягаючи телезірок, — колір, малюнок на сукнях і сорочках, освітлення. Точніше, дуже багато нюансів існувало, втім, з кожним роком їх кiлькiсть зменшується, хоча з’являються й нові. Про це, а також про телеобрази Алли Мазур, Наталії Мосейчук, Лідії Таран — наша розмова з головним стилістом каналу «1+1» Ілоною Намазовою та її правою рукою Юрієм Жуйковим.

 

Дрібні смужку і горошок можуть показати лише професійний оператор і сучасна техніка

— Ілоно, Юрію, підкажіть, які малюнки на одязі, кольори не любить телекамера? Особисто мене як глядача відразу насторожує чорне вбрання ведучих, незалежно від жанру програми і каналу, на якому вона виходить: Наталії Мосейчук — тільки–но вона з’явилася у студії «ТСН» після декретної відпустки, Оксани Марченко на сцені «Х–фактора», Анни Безулик на прем’єрі «Справедливості».

І. Н.: — Оператори не люблять, здебільшого, дрібні візерунки, чорний, білий кольори. Але все залежить від апаратури, якою знімають. Уже є камери такої чутливості, які дозволяють вдягати все: така техніка здатна чітко передати будь–яку картинку. Якщо ви дивитесь голлівудські фільми (можливо, ми ще до такого рівня не доросли), там герої вдягнені у найрізноманітніший одяг. Однозначно якіснішу картинку телеглядачам забезпечує цифрове зображення, на яке має скоро повністю перейти Україна. Хоча, зрозуміло, якість кадру залежить не тільки від техніки, яка передає телесигнал, а й від телевізорів–приймачів.

Узагалі, не можна казати однозначно: чорний одяг на екрані — це неприпустимо. Якщо Наташа Мосейчук сидить у чорній блузці на світлому тлі — це контрасно, вона не «провалюється». Це якщо чорне на чорному чи біле на білому, тоді у глядача виникає враження, що на екрані — тільки голова ведучого.

Ю. Ж.: — Залежить від кваліфікації оператора і якості апаратури, зможуть чи ні якісно показати дрібні смужку і горошок. Але вже минув час, коли існувало дуже багато табу для телекамер: не вдягати у кадр червоне–помаранчеве, біле, чорне і все, що рябіє в очах.

— Які фактори враховує стиліст, вдягаючи телеведучих? Скажімо, я була здивована, коли чорне плаття Лідії Таран — ведучої церемонії «Телетріумфу» кількарічної давнини — на телеекрані виявилося синім.

І. Н.: — Один із факторів, який може суттєво змінити картинку, — це світло. Над урочистими церемоніями, які транслюють канали, у залі працюють одні люди, а в ефір проект запускають інші. Коли ми працюємо над будь–якою програмою на каналі, то обов’язково проводимо фото– і відеотракти. Весь одяг, який ми купуємо чи шиємо, спочатку переглядаємо у студії — щоб зрозуміти, як усе це виглядатиме на екрані.

Ю. Ж.: — Зараз є майстри, які можуть «витягнути» будь–яку картинку. Йдеться про так звану «зеленку» — коли за допомогою комп’ютера можна домалювати будь–яке тло. Чому «зеленка»? Бо на зеленому можна знімати будь–який колір, крім власне зеленого. На ньому, скажімо, сірий може виглядати як синій. Усе залежить від освітлювачів, оператора і декорацій позаду. Саме той, хто виставляє світло, може або спотворити картинку, або зробити її ідеальною.

— Чи означає це, що працювати у прямому ефірі складніше, ніж над студійними проектами?

І. Н.: — Ми більше любимо прямі ефіри. Епізод показали — і все, рухаємося до наступного.

Ю. Ж.: — Ми скрупульозно готуємо й прямоефірні програми, і ті, що йдуть у запису. Втім, коли триває підготовка до прямого ефіру, як правило, всі швидко мобілізуються і концентруються: часу на «лажу» не вистачає.

— Як ви готували, наприклад, «Голос. Діти» чи дорослий «Голос»?

Ю. Ж.: — Від ефіру до ефіру — тиждень. Завдання нам ставили за 3–4 днi. Задіяна вся команда проекту: режисер–постановник, продюсер, у кожного з яких є своє бачення кінцевого результату; тренер, який постійно вносить правки, ми, стилісти. Всі до певного етапу намагаються «побороти» всіх, а потім доходять консенсусу. Після цього починався «відшив». Остаточно підганяли вбрання інколи в останні хвилини.

Особистий одяг — для повсякденного життя

— Наскільки багатий гардероб ведучих «1+1»? Яким чином торгові марки надають одяг? Чи надають вони його ведучим назавжди на безоплатній основі?

І. Н.: — З торговими марками працюємо по–різному. Скажімо, на «Голос країни» вибирали підрядника, з яким співпрацювали тільки над цим проектом. Ведучих «Сніданку» й новин вдягають торгові мережі, з якими канал уклав довгострокові договори. «1+1» орендує все вбрання, після зйомок ми його повертаємо у магазини. До речі, одяг можемо просто купувати, без зобов’язання рекламувати виробників чи продавців.

— Чи використовують ведучі «Плюсів» особистий одяг для зйомок?

Ю. Ж.: — Речі для повсякденного життя — це одне, а для екрана — зовсім інше. Слава Богу, фінансування дозволяє ведучим каналу не використовувати для зйомок особистий гардероб.

— З ким із вітчизняних дизайнерів працює канал і з яких причин не працює з іншими? Скажімо, Алла Мазур з власної ініціативи вдягається у сукні й костюми Анни Бублик?

І. Н.: — Після попереднього погодження з ведучою, як правило, співпраця з дизайнером виглядає так: спочатку я розповідаю, яким би ми хотіли бачити образ; потім дизайнер робить ескізи; уже після цього ми приїзджаємо з ведучою, щоб погодити запропоноване; вибираємо тканини і шиємо. Так було і з Аллою Мазур. Її образ у мене асоціюється з образом Джекі Кеннеді. З одного боку, стиль витриманий, діловий. Але одночасно — вишуканий і модний. Важливо, щоб ведуча довіряла і стилісту, і дизайнеру.

Ми працюємо чи працювали, здається, з усіма найвідомішими українськими дизайнерами: з Ксюшею Кіреєвою та Ірою Красильниковою — на «Голосі країни», над новинами — з Олею Навроцькою, вона вдягає Соломію Вітвицьку, й Анею Бублик, яка вдягає не тільки Аллу Мазур; iз Лілією Пустовіт, Лілею Літковською, Ірою Каравай. Чому працюємо, скажімо, з Анею Бублик? Я вважаю, що вона найкращий профі в Україні з пошиву класичного костюму з найкращих тканин.

Ю. Ж.: — Вибір того чи іншого дизайнера значною мірою залежить від можливості комфортно співпрацювати з ведучим. Йдеться навіть не про індивідуальну несумісність, а про неспівпадiння темпоритмів і графіків роботи, коли дизайнер не встигає прийняти клієнта, а ведуча постійно запізнюється на примірки.

«На чоловіків інколи витрачаєш значно більше нервових клітин...»

— Із ким із стилістів простіше працювати: з жінками чи з чоловіками? У чому особливості роботи з одними й іншими? Хто швидше погоджується на помітну зміну образу?

Ю. Ж.: — Із жінками простіше працювати, бо вони більше налаштовані експериментувати (хоча завжди працюємо у межах вибраного образу). Це дає змогу глядачам побачити помітні зміни. Чоловіки значно консервативніші, психологічно не готові до якихось нових рухів вправо–вліво. Можна працювати на нюансах — це цікаво, але особливо не розженешся. На чоловіків інколи витрачаєш значно більше нервових клітин, ніж на жінок. Не тому що сваришся чи з’ясовуєш стосунки, а тому що чоловікам інколи складніше вкласти у голову ідеї зміни образу.

І. Н.: — Для мене немає різниці, працювати з жінкою чи з чоловіком. Просто з жінками працювати цікавіше, є більший простір для творчості. Бо можна підібрати значно більше варіантів одягу, гратися з деталями.

— Хто, як правило, ініціює зміну образу ведучого: він сам, менеджмент каналу чи стилісти? Скільки часу витрачається на підбір варіантів одягу і зачісок?

І. Н.: — Узагальнено, для зміни образу мають значення рейтинги, індивідуальне сприйняття керівництва каналу, зміна топ–менеджменту і навіть коментарі в інтернеті (думаю, їх періодично моніторять). Інколи — просто настає час щось змінити.

— Вам, стилістам «1+1», додала роботи нова надсучасна студія. Навіть неспеціалісти помітили стрімку зміну яскравого і цікавого вбрання ведучих, відколи вони у ній працюють. Чому саме так потрібно тепер вдягати Лідію Таран, Марічку Падалко, інших?

І. Н.: — Для роботи це дуже складна студія. Вона просто перекреслила всі правила, за якими до цього працювали стилісти. Її освітлення, великі екрани буквально «з’їдають» ко­льори. У новинах, як правило, не використовують яскраві кольори; дотримуються ділового стилю і певного спектру гами (темно–синій, блакитний, коричневий). У нашій студії вони стають блідими. Якщо зараз у такі вдягти ведучих — матимемо немов чорно–білу картинку.

— Як ви вважаєте, чи достатньо на вітчизняному ТБ використовують епатажність образів ведучих? І якою має бути межа, за яку не варто переходити?

Ю. Ж.: — Епатувати образами можна на молодіжних, музичних каналах, у ранкових проектах. Щодо межі дозволеного. У наші дні уже показали, здається, все. Шокувати одягом, мабуть, уже неможливо. Вважаю, найгірше — якщо щось недоречно: коли серйозні новини озвучує ведуча з глибоким декольте або святковий репортаж веде дівчина, вдягнена в усе чорне.

— Був період, коли ведучі активно використовували деталі, наприклад, усі пам’ятають яскраві краватки Людмили Добровольської, яка була ведучою новин на «Плюсах». Чому зараз стилісти практично не «граються» подібними деталями?

І. Н.: — Ми, до речі, розглядали «метелики» з сорочками — як варіант образу Марини Леончук. Можна також доповнювати образи лаконічними брошками.

Ю. Ж.: — Ми живемо у період, коли у світі загалом і в моді панують мінімалізм і лаконічність. Тому основний акцент і в одязі телеведучих — на кольорах і крої, а не на доповненнях.

  • Сашко Лірник: Казку пропускаю через себе...

    Хто не знає Сашка Лірника? Виявляється, є такі. Та з кожним новим днем незнайків стає все менше: то книга з Лірниковими казками до рук потрапить, то диск хтось перепише й дасть послухати, то на телебаченні Лірникову вечірню казочку тато з мамою увімкнуть. Казкар постійно спілкується з читачами, слухачами й глядачами, їздить з волонтерською місією на Донбас, а також за кордон, до українців діаспори. >>

  • Розкадровані мандри

    Професійна мандрівниця Ольга Котлицька цього тижня у Києві збирає друзів, щоб нагадати: телепроекту про подорожі, автором і ведучою якого вона є, уже 20. Спочатку був «На перший погляд», потім він трансформувався у «Не перший погляд». >>

  • Сміятися з леді-боса

    Навіть якщо комедії не ваш улюблений кіножанр, варто подивитися на неперевершений талант однієї з найсмішніших сучасних коміків — американської акторки Меліси Маккарті у новій стрічці «Леді бос», що цього тижня виходить у прокат в Україні. >>

  • «За мною там Непал, Гімалаї сумують»

    Телеведучий Дмитро Комаров на каналі «1+1» показав Камбоджу, Індію, Кубу, Болівію та інші країни такими, як ніхто не здогадувався. Він «вивертає» світ і показує його з вражаючих сторін. У кабінеті Дмитра в офісі «Плюсів», де ми ведемо розмову, ніби зібрані шматочки екзотичних країн, у деталях. >>

  • У новинах немає змоги «погратися»

    Упродовж останніх років вибагливі телеглядачі, які цінують свій час, усе частіше відмовляються від перегляду ефірів так званих великих каналів, де навіть у новиннєвих блоках орієнтуються на «інформацію розваг» — інфотеймент. >>

  • Провокатори з мікрофонами

    У Донецьк прибула група з 20 представників російських ЗМІ, перед якими поставлено завдання «фіксації обстрілів мирного населення українськими військовими», а також «консультацій» з організації провокацій, — повідомили в групі «Інформаційний спротив». >>