Небезпечний «спадок»

17.07.2013
Небезпечний «спадок»

Знаючи про свої генетичні загрози, ризик захворіти можна значно знизити. Фото з сайта v–garmonii–s–soboi.ru.

Найчастіше ми довідуємося про свої недуги тоді, коли вже не можемо ігнорувати тривожні симптоми і, зазвичай, опиняємося в лікарняній палаті. У найкращому разі хворобу фіксують під час випадкового обстеження. Трапляється, людина живе щасливо, працює не покладаючи рук, а потім раптово потрапляє у лікарню — і виявляється, що хвороба розвивалася вже кілька років.

— Більшість недуг не з’являються зненацька. Іноді ми самі створюємо для них сприятливі умови, іноді не звертаємо уваги на загальновідомі й давно вивчені провісники (симптоми) хвороб, нерідко уникаємо профілактичних оглядів, коли діагноз можна поставити завчасно, — каже столичний лікар–імунолог Ігор Марченко. — Проте є випадки, коли від людини не так і багато залежить. Маю на увазі так звані спадкові (генетичні) хвороби, які передаються в родині з покоління в покоління. Серед загальної захворюваності населення вони становлять 15–25%.

Знаючи генетичні загрози, людина сама зорієнтується, до якої хвороби в неї може бути схильність, каже лікар. Скажімо, остеопороз, що викликає ослаблення кісток, трапляється в кожної третьої жінки й кожного 12–го чоловіка. У 80% випадків ця недуга генетично обумовлена. Якщо у ваших батьків фіксували це захворювання, ваш ризик захворіти зростає майже втричі. Тож подбайте про себе заздалегідь. «Фізичні вправи й раціональне харчування допоможуть зберегти кістки в доброму стані, — радить Ігор Якович. — Частіше піднімайтеся пішки на гору чи сходами будинку. Корисна дієта, збагачена кальцієм і вітаміном D, їжа, що містить фітоестрогени, наприклад соя й каші. Обов’язково обмежте споживання солі. Уникайте паління й алкоголю, які значно підвищують ризик остеопорозу».

Якщо у вашій родині був чи є діабет другого типу, то ви — в групі ризику. Що ближчий по крові родич із цим захворюванням, то вища ймовірність, що воно спіткає і вас. «Дослідження довели, що люди з генетичною схильністю до діабету можуть вийти з групи ризику, якщо знизять свою вагу на 10—15% і щодня 30 хвилин займатимуться фізичними вправами, — розповідає лікар–ендокринолог Валентина Рачинська. — Стежте за своєю вагою. Більше 80% пацієнтів із діабетом другого типу — люди, що мають зайві кілограми. Підвищена вага знижує інсулінову активність в організмі, а це пришвидшує розвиток діабету. Регулярні фізичні вправи змусять інсулін працювати ефективніше».

Звичайно, інфаркт може розвитися, навіть якщо у вас немає до нього генетичної схильності. Але спадковість значно збільшує ризик цієї проблеми. Особливо, якщо з вашим близьким родичем напад стався до 55 років — у чоловіків і до 65 — у жінок. Кардіологи нагадують: ви допоможете собі, якщо не куритимете, не вживатимете жирне й солоне. Натомість їжте більше фруктів і овочів, не забувайте про фізкультуру. Контролюйте артеріальний тиск і холестерин у крові.

Рак зустрічається в кожного третього. Проте лише 10—15% випадків цієї недуги виникають через генетичну схильність. У родині найчастіше зустрічається однаковий вид онкологічного захворювання. Скажімо, ризик розвитку меланоми зростає, якщо троє або більше близьких родичів (батьки, брати, сестри, діти) зіштовхнулися з цією проблемою. Якщо до 50–рiчного віку у вас розвився якийсь інший вид раку, то ця ж небезпека загрожуватиме вашим родичам. Медики дійшли висновку, що, скажімо, регулярні фізичні вправи і дотримання дієти зводять імовірність раку кишечнику до мінімуму. І радять віддавати перевагу продуктам, що збагачені харчовими волокнами — фруктам, овочам, зерновим. Вживайте менше солі, жирного й червоного м’яса. Уникайте надлишкової ваги.

Зверніть увагу на сімейні захворювання. Обережність може врятувати вам життя. Довідайтеся про серйозні недуги своїх родичів щонайменше у трьох поколіннях. Інформації про батьків, бабусь із дідусями, братів і сестер може бути недостатньо, тож не полінуйтеся довідатися й про більш далеку рідню. Однак не поспішайте приписувати собі захворювання лише на основі власних спостережень. Тільки лікар може сказати, до чого ви схильні, потрібно починати лікування чи можна обмежитися профілактикою.