А українська мрiя — потiм?

16 липня 1990 року Верховна Рада УРСР оголосила День прийняття Декларації про державний суверенітет святом — Днем незалежності, але в цій якості він відзначався один раз — 16 липня 1991 року. 24 серпня того ж року Верховна Рада УРСР прийняла Акт проголошення незалежності України, і саме ця дата стала новим святом — Днем незалежності України.

Однак навряд чи ті, хто приймав Декларацiю, міг уявити, в якому становищі опиниться країна через 23 роки, адже весь цей час різні політичні сили лише брали на щит принципи незалежності й суверенiтету, яких прагнуть українці, а не втілювали «українську мрію» в життя.

«Цей документ започаткував сучасний етап українського державотворення, став переломною віхою в історії нашого народу, — традицiйно пафоснi слова з привітання Президента зi святом. — Базуючись на принципах, проголошених у Декларації, ми будуємо модернізовану демократичну правову країну, в якій буде забезпечено гідне майбутнє кожному громадянинові».

«Передумова прірви, в яку нині скочується Україна, була закладена ще у часи об’єднання «рухівців» із Кравчуком, — відзначив у коментарі «УМ» представник «Народної ради» ВР першого скликання Яків Зайко. – Усе те, що пішло після Чорновола, — це все камуфляж щирості, народності і так званої демократії, — все об’єдналося».

Олександр Турчинов упевнений, що прагнення українського народу до незалежності за ці роки не могли змінитись. «Просто прийшов час змінити владу, яка ці прагнення хоче перекреслити!» — написав він учора у «Фейсбуці».