Кожен із нас бодай раз у житті стикається з цією неприємністю. Однак шанси наразитися на кишкові інфекції особливо зростають улітку. На думку лікарів, це пов’язано з тим, що нині ми частіше, ніж зазвичай, п’ємо некип’ячену воду, вживаємо свіжі овочі і фрукти, які не завжди ретельно миємо. Зрештою, навіть харчові продукти (насамперед м’ясо, молоко, риба) влітку псуються швидше, а помітити ознаки псування не завжди легко. А ще нехтуємо елементарними правилами гігієни — забуваємо мити руки. А якщо цього не дотримуються ще й кухарі, які готують їжу в громадських закладах харчування, продавці продуктів, небезпека зростає в кілька разів. Крім того, переносити заразу влітку допомагають мухи. Відтак «iз допомогою» води, їжі і брудних рук в організм людини потрапляють віруси і бактерії. Активно розмножуючись у шлунку і кишечнику, ці мікроорганізми продукують токсини, порушують проникність клітинних мембран і важливі біохімічні процеси, призводять до дисбалансу солей та мінеральних речовин, до втрати вологи. Гострі кишкові інфекції, як правило, мають епідеміологічний характер — викликають масове одночасне зараження людей.
— Кишкове отруєння дає про себе знати слабкістю, втратою апетиту, відчуттям тяжкості у шлунку, часто провокує головний біль, — розповідає «УМ» столичний лікар–терапевт Олександра Шидловська. — Пізніше настає блювання, діарея, болі в животі, висока температура. Від моменту потрапляння збудника в організм до появи цих симптомів минає від 6 до 48 годин.
Основна небезпека кишкових інфекцій — швидке зневоднення організму, каже лікар. Разом із блювотою і рідкими випорожненнями організм втрачає багато вологи, відтак порушений баланс іонів натрію і калію перешкоджає швидкому відновленню водних ресурсів. «Дисбаланс водного обміну — недопустимий: може спровокувати збій у роботі серцево–судинної системи, ускладнити функцію нирок. Для дітей і літніх людей кишкові інфекції особливо небезпечні, бо можуть мати летальний наслідок», — застерігає Олександра Геннадіївна.
Що ж робити? Невже все так безнадійно? Медики наголошують: наш організм має власні механізми захисту від інфекцій. Надійні ворота від проникнення інфекційних збудників — слина, яка має бактерицидні властивості. Тож, за словами лікарів, важливо ретельно пережовувати їжу, аби вона достатньо просочилася слиною — це не тільки знезаражує патогенні мікроорганізми, а й сприяє кращому травленню. Шлунковий сік і кислотне середовище також не сприяють розмноженню токсинів. Багато корисних мікроорганізмів є в кишечнику — створюючи сприятливу мікрофлору, вони перешкоджають розмноженню патогенів. Захисні механізми організму і здатність опиратися інфекціям залежать від нашого імунітету.
— Неправильне харчування, лікування антибіотиками, стреси — усе це послаблює наш природний захист, — пояснює лікар–терапевт. — Крім того, багато патогенних мікробів знаходять «обхідні» шляхи потрапляння в організм, проти яких наш природний захист безсилий.
Лікування від кишкових інфекцій, зауважує лікар, передбачає кілька важливих моментів: нейтралізація токсинів, відновлення водного балансу, знищення патогенних мікробів. «Блювота і діарея — своєрідні захисні реакції, так організм позбавляється шкідливих речовин, — каже Олександра Шидловська. — Саме тому не варто стримувати блювоту, а в деяких випадках навіть корисно її викликати. Також важливо промити кишечник за допомогою клізми».
— Кишкові інфекції — хвороби «брудних рук», застрахуватися від яких можна лише дотримуючись основних правил гігієни: обов’язково мити руки після відвідин туалету, перед приготуванням їжі, перед тим, як сісти за стіл. Недавній випадок отруєння сальмонелою в столичному дитсадочку — приклад того, коли хтось один нехтує санітарно–гігієнічними нормами, а страждають усі. Інфекції були, є і будуть. Позбутися їх повністю — нереально. Однак слід дотримуватися найважливіших принципів: не пропускати профогляди (особливо це стосується працівників кухні), ретельно вести санітарні книжки у дитячих закладах. Співробітники дитсадочків часто незадоволені, коли ми, лікарі, нагадуємо їм про регулярність медоглядів. Біля кожного відповідального працівника не поставиш наглядача — йдеться про питання внутрішньої культури і сумління. Але це резонансне кишкове отруєння, на жаль, ще раз показало: може статися спалах будь–якої іншої інфекції, якщо ігнорувати профілактичну вакцинацію.
* дотримуватися правил гігієни: мити руки перед їдою, після відвідання вбиральні;
* обов’язково мити кип’яченою водою фрукти та овочі, які не будуть піддаватися термічній обробці; інші можна помити звичайною водопровідною водою;
* пити тільки кип’ячену або бутильовану воду;
* продукти, які швидко псуються, зберігати в холодильнику;
* молочні, м’ясні продукти та кондитерські вироби купувати тільки в перевірених магазинах і від надійних постачальників;
* не купувати домашні консерви (м’ясо, птиця, риба, гриби).
Найскладніше для журналістів, що замірилися на інтерв’ю з чільником Національного інституту серцево-судинної хірургії імені Миколи Амосова, академіком Василем Лазоришинцем, — застати директора в кабінеті: він переважно в операційній або в місті в справах Інституту чи Академії медичних наук України. >>
Зміни в режимі сну з віком, як з’ясували вчені, пов'язані з меншими шансами на якісне старіння. >>
юдський мозок, як загалом й інші органи, старішає поступово, але цей процес часто залежить від генетики та способу життя. >>
Порівняно з одруженими – неодружені люди мають на 80% вищий ризик розвитку депресії. >>
Відтепер у Полтавській обласній клінічній лікарні ім. М. В. Скліфосовського пацієнти з гострим мозковим інсультом та іншими патологіями судинної системи зможуть отримувати набагато якіснішу, ніж раніше, медичну допомогу. >>
Прокурори Тернопільської обласної прокуратури скерували до суду обвинувальні акти у кримінальних провадженнях стосовно трьох лікарів та завідувача офтальмологічного відділення районної лікарні. >>
