Підставою для такого «подарунка» став проект Київської міськдержадміністрації, який передбачає повернення культових споруд релігійним громадам, прийнятий 27 червня цього року.
Олександр Бригинець, народний депутат від «Батьківщини», пояснив, що цим законопроектом будуть забрані права місцевих влад щодо надання згоди на передачу релігійним громадам культових споруд місцевого та національного значення. Законопроектом доповнюється ст. 17 закону «Про свободу совісті та релігійні організації», відповідно до якої тепер рішення щодо передачі культових споруд релігійним громадам прийматимуться не лише місцевими владами, а й Кабміном.«Тепер ніхто не питатиме у місцевої громади, чи хоче вона передати той чи інший релігійний об’єкт, що знаходиться на їхній території, релігійній громаді, чи ні, його долю вирішуватиме Кабмін», — пояснив пан Олександр.
11 липня Кабмін прийняв відповідне рішення, яким передав у безоплатне користування 75 об’єктів Києво–Печерської лаври чоловічому монастирю УПЦ МП. Проте, як заявив міністр культури Леонід Новохатько, «йдеться про нижню Лавру, а решта об’єктів заповідника залишаються у державній власності. Хочу підкреслити: йдеться лише про безоплатне користування майном, а не про відчуження».
Як повідомив «УМ» Дмитро Нікульшин, голова комісії Київради з питань культури та туризму, на сьогодні проблема полягає у тому, що є намагання повністю передати церковне майно у власність монастирям. «У зв’язку з тим, що міську владу повністю позбавляють можливості впливати на культурну спадщину міста, є загроза, що міністерство на цьому не зупиниться і надалі передаватиме у власність об’єкти культурної спадщини». Пан Дмитро вважає, що дані рішення не є законними, оскільки такі питання, як передача у безоплатне користування об’єктів Києво–Печерської лаври мали б обговорюватись і вирішуватись не лише в межах Міністерства культури.
Правовідносини між державною та релігійною громадою передбачені діючим законодавством, зокрема Господарським кодексом. Саме на таких умовах у Києві діють Фролівський жіночий монастир, Свято–Покровський монастир і церква Різдва Христового біля річкового вокзалу.
Також законодавство передбачає і зворотний шлях: держава може повернути майно, якщо релігійна громада неналежним чином його утримує. Проте як заявив пан Дмитро, влада у цьому аж ніяк не зацікавлена.
Згідно з нинішнім рішенням уряду, витрати на утримання майна тепер повністю покладаються на релігійну громаду.