Головне, аби не забагато

Аномально тривала зима і, як подарунок після неї, така ж аномально рання весна, як це не дивно, готують приємний подарунок для українців. За прогнозами, у нашій державі мають зібрати рекордний урожай за весь час незалежності — 58 млн. тонн. Це означає, що країна отримає достатній ресурс для внутрішнього споживання, зростання експорту, а значить, надходження такої необхідної валюти. Ну і, суто теоретично, хороші заробітки для фермерів, які це зерно вирощували. Останнє, втім, ніхто не гарантує.

І зберемо багато, і продамо теж!

Рекордна цифра «58» з’явилася нещодавно. Ще буквально місяць–півтора тому навіть оптимістично налаштоване аграрне міністерство вважало, що у підсумку країна збере близько 54 млн. тонн. Щонайбільше — 55 мільйонів, що саме по собі вже виглядало дуже пристойно, але таки не сягало рекорду дворічної давнини — 56 млн. тонн. Сьогодні експерти заявляють про 58 млн. як про цілком доконаний факт і при цьому натякають, що цей прогноз може суттєво зрости. Якщо палиці в колеса не спробує вставляти погода. Для порівняння, нагадаємо: торік українські аграрії зібрали на 12 мільйонів тонн менше. Тобто 46 млн. тонн збіжжя.

«Нині по Україні часто йдуть дощі, це дуже сприятливі умови для кукурудзи», — каже «УМ» аналітик аграрних ринків Центру транспортних стратегій Андрій Товстоп’ят. За словами експертів, подібна «хлібна» погода призводить до зростання обсягу врожаю буквально з кожним днем.

Для України, яка нині потерпає внаслідок економічної кризи, така щедрість рідних чорноземів — справжній подарунок долі. По–перше, не може бути й мови про якусь нестачу зерна для внутрішнього споживання. Тобто припиняться дуже невигідні для влади напередодні виборів розмови про подорожчання хліба. По–друге, з’явиться доступний за цінами корм для тварин — і передумови для розвитку тваринництва. Що у наших реаліях також важить немало. І по–третє, країна отримає джерело надходження валюти. Що особливо важливо з огляду на проблеми у металургії — коли через зниження експорту під загрозою опинилася вітчизняна грошова одиниця.

Влада до подібної ситуації ставиться з величезним ентузіазмом. Міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк порахував, яку кількість збіжжя ми зможемо експортувати додатково — наразі 3 млн. тонн. Якщо раніше це було 23 млн. тонн, то прогноз 2013–2014 маркетингового року — цілих 26 мільйонів. Схоже, що влада перестала грати у монополію на цьому ринку для отримання надприбутків — і вже не планує встановлювати обмеження для експортерів. «Уряду треба багато валюти, тому ми сподіваємося, що перешкод нам встановлювати не будуть», — заявляють представники великих трейдерських компаній. «Зростання обсягів експорту дає державі три великі плюси: імідж країни–постачальника зерна, завоювання нових ринків збуту, надходження валюти», — каже Андрій Товстоп’ят.

Лідери стали аутсайдерами. І навпаки...

Ситуація на полях тим часом продовжує вселяти оптимізм. У зоні степу збиральні роботи перетнули «екватор», тобто виконана більша половина. За всю історії аграрного сектору не було настільки ранніх жнив та масового дозрівання хлібів у червні місяці. «Ще ніколи ми не збирали стільки зерна до настання нового маркетингового року — майже 6 млн. тонн, — каже генеральний директор Української аграрної конфедерації Сергій Стоянов. — Наприклад, торік було 1,5—2 млн. тонн. У цілому по Україні врожайність ранніх зернових майже на 40% перевищує минулорічну».

Якщо ж уважно глянути на карту хліборобських регіонів, то нині вона стала ніби кадром з негативу: якщо раніше основний вал давали південні регіони, то зараз картина змінилася на протилежну. Чим далі на північ — тим кращі показники. «Це викликано нерівномірністю опадів та запасів вологи в ґрунті, — пояснює Сегій Стоянов. — Південь України через посушливі умови останім часом втрачає славу регіону–житниці, поступаючись лісостепу».

Цьогоріч у степу збирають озимої пшениці від 29 ц/га (Запорізька обл.) та до 36 ц/га (Кіровоградська обл.), у лісостепу — від 39 ц/га (Харківська, Сумська обл.) до 44 ц/га (Черкаська обл.). «Порівнюючи середню врожайність, можемо сказати, що в степу вона становить 26 ц/га, а у зоні Лісостепу — 38 ц/га», — каже гендиректор УАК. Цікаво, що з переліку рекордсменів нині випадає Крим та Херсонська область. Тут весняна посуха випалила великі площі і середня врожайність озимих усього 14—18 ц/га.

Експортний потенціал України при цьому становить 27—29 млн. тонн. Проте використати його на всі сто відсотків не вдавалося ще жодного разу. Причин для цього чимало. З одного боку, транспорт. «Необхідно розв’язати проблему із вагонами–зерновозами. Нині їх є в наявності 12 тис., а експлуатується 6–7 тис.», — каже Сергій Стоянов.

По–різному оцінюють експерти стан справ із забезпеченням аграріїв зерносховищами. Під час першого рекордного врожаю чимала кількість збіжжя втратила свою кондицію саме тому, що власники елеваторів або відмовляли селянам у збереженні зерна, або ставили непомірно високу ціну за свої послуги. «Сьогодні, за нашими прогнозами, проблема втратила свою гостроту, — вважає Андрій Товстоп’ят. — Останнім часом кількість зерносховищ в Україні зросла і тому ми не очікуємо подібних негараздів».

Сумна фермерська статистика?

У найбільш непевній ситуації нині залишилися тільки ті наші співгромадяни, які це рекордне зерно вирощують. Як відомо, зростання врожаю призводить до падіння цін. І для селянина, що зорав, посіяв і зібрав, рекордний врожай може виявитися зовсім небажаним. В Українській аграрній конфедерації навіть порахували: зниження закупівельних цін може призвести до втрати аграріями 15 млрд. гривень! А кожен другий землероб за підсумками року може спрацювати в мінус. Причина вся та ж — занадто високий врожай.

За даними УАК, світова ціна на продовольчу пшеницю упала з 300—360 до 240 доларів за тонну. Вартість кукурудзи знизилася з 280—320 до 195—200 доларів за тонну. «Таким чином, український селянин потрапляє у «цінові ножиці», — заявляє Сергій Стоянов. — Виробничі витрати на добрива, пальне, насіння, заробітню плату, оренду земель зростають щорічно на 10—15%, і вони не залежать від коливань цін на світовому й внутрішньому зернових ринках».

Гендиректор УАК навіть наводить власний варіант фермерського кошторису. «За таких цін «середній» аграрій iз Центральної України, який збере 7–8 т/га кукурудзи, повинен буде погодитися продати її на елеваторі за 1250—1300 грн./т. При цьому собівартість становитиме біля 1000 грн./т. Виходить, що рентабельність становить лише 25–30%. А враховуючи, що таких господарств у нас 1/3 від загальної кількості, то бачимо, що 2/3 частини господарств працюватиме у збиток, а в результаті збанкрутує, — каже Стоянов. І продовжує: — Що стосується пшениці — ситуація не краща. Для фуражної пшениці за ціни 1350 грн./т на елеваторі у Центральній Україні середнє господарство, яке збере 3 т/га, отримає збиток. Продаж продовольчої пшениці за сьогоднішніми цінами дасть заробіток 100 грн./т (7% рентабельності). Але такої пшениці і таких господарств дуже мало».

Аби пом’якшити ситуацію, громадська організація вимагає від держави зняти з ринку надлишкові пропозиції пшениці і таким чином підняти ціни. Ідеться про щонайменше 1 млн. тонн зерна. Ціна при цьому має бути хоча б на 100 гривень більшою, ніж та, яка існує на ринку. Вимагають також відшкодовувати ПДВ експортерам тільки грішми, а ніяк не векселями та іншими цінними паперами. Ну і пом’якшити норми оподаткування для аграрного сектору, хоча новий Податковий кодекс вимагає діяти у зворотному напрямку.

Чекаємо осінній «обвал» кукурудзи

Ініціативу УАК незалежні експерти оцінюють назагал позитивно. Але не вбачають при цьому аж настільки загрозливої ситуації, як її змальовують експортери. «Ціна продовольства на світових біржах і справді дещо знижується, — пояснює «УМ» Андрій Товстоп’ят. — Пов’язано це насамперед зi зростанням виробництва зернових. Торік, як відомо, через неврожай у Росії та США у світі був дефіцит збіжжя. Нині ж, за статистикою, маємо 8—10% приросту врожаю кукурудзи, 6% — пшениці, 3—5% ячменю».

«Надлишкове» зерно, відповідно до законів вільного ринку, тисне на ціни. Аналітики стверджують, що йдеться про формулу «помнож на два». Тобто 8—10% приросту продукції означають 16—20% зменшення ціни на неї. Таким чином, Україна опинилася у процесі, який бере початок далеко від наших кордонів і який контролювати ми просто не можемо.

Утім, за даними інших аналітиків, падіння вартості зерна зовсім не є таким обвальним. Скажімо, цифра 1300—1500 гривень за тонну — це радше виняток, який не відображає статистика. Назагал же ціни дещо вищі. «Вартість тонни продовольчої пшениці ІІ класу нині становить 2200 гривень, — каже Андрій Товстоп’ят. — Ячмінь «упав» на 100 гривень порівняно з квітнем, і нині його ціна становить 1900 гривень за тонну. Найбільша проблема у нас — із фуражною пшеницею. Її вартість знизилася на 100 гривень за тонну за останні два тижні — і становить нині 1900 гривень. Це дуже відчутне падіння».

Утiм експерт допускає, що найближ­чим часом ситуація може погіршитися. А що стосується кукурудзи, то вона погіршиться напевне! «Сполучені Штати нині зібрали рекордний урожай кукурудзи, — каже Товстоп’ят. — На світових біржах падають ф’ючерси, є спад і на спотовому ринку. На український ринок ця тенденція поки що не впливає. Але восени, як тільки на ринку з’явиться зерно нового врожаю, ті фермери, які цьогоріч зробили ставку на «царицю полів», можуть опинитися у збитку».

Тим селянам, які все ж відчувають на собі ціновий тиск, експерти радять найпростіше — триматися до останнього! Тобто не продавати зерно, поки ціни на нього не почнуть зростати. Втім дозволити собі таку розкіш можуть лише великі господарства, які не залежні від кредитів та мають у своєму розпорядженні власні добре обладнані сховища.

Юрій ПАТИКІВСЬКИЙ,
Дарина АНДРЕЄВА

А ТИМ ЧАСОМ...

Ящур — не транзитний пасажир!

Україна готується заборонити транзит російського зерна своєю територією — через загрозу ящура. Про це повідомив заступник голови Держ­ветфітослужби Віталій Башинський. «Україна нині вільна від ящура, — сказав чиновник. — І якщо до понеділка у нас не буде інформації про вжиті Росією заходи, то вже наступної п’ятниці ми підготуємо документи про заборону транзиту»