Позавчора пострадянський простір облетіла новина: президент Росії Володимир Путін, перебуваючи з візитом у Криму, в присутності колеги Кучми та провідних підприємців України й РФ запропонував спільні чемпіонати двох країн з футболу й хокею. «Це було б цікаво, і тоді б рівень спорту і в Росії, і Україні, безумовно, зріс би», — зазначив Путін на російсько-українському бізнес-форумі в Ялті. На його думку, інформує РІА «Новости», сьогодні немає суперництва, спортивний інтерес зникає. А тим часом «у Москві «Динамо» (Київ) приймали б на «ура». У Москві дуже люблять «Динамо» (Київ)», — сказав майстер політичного і спортивного дзюдо.
З огляду на пробивні здібності Володимира Володимировича та його здатність заштовхувати Україну в усілякі ЄЕПи до слів про спільний футбольний чемпіонат варто було б поставитися щонайменш насторожено. Адже ми пригадуємо, якими зусиллями український футбол виривався з лона Москви в період здобуття Україною політичної незалежності на початку 1990-х років. Окремий чемпіонат — це, якщо хочете, такий самий атрибут суверенітету, як власна валюта, президент, кордони; самостійний футбол — це як самостійна економіка, словом, «в своїй хаті — своя правда, і сила, і воля», і окрема «гра мільйонів», не схрещена з сусідньою і саме цим цікава. І ось на 13-му році незалежності сусідній самодержець ніби між іншим, для цікавості, пропонує насадити те, проти чого боролися.
Утім, якщо в спільному економічному просторі таки зацікавлені значні політичні й бізнесові сили в обох країнах, то в футбольному, є всі підстави вважати, — ні. Заява про «футбольний ЄЕП» — це, скоріше, дзеркало великої натури російського владики, аніж конкретна пропозиція, читай — погроза українським клубам. Зауважмо, що великодержавний експромт Путіна на футбольну тему народився після того, як депутат Верховної Ради України Григорій Суркіс із блаженною посмішкою на обличчі запропонував йому розглянути питання спільної заявки України та Росії на проведення чемпіонату Європи-2012. «Спорт і футбол часто йдуть поруч з економікою», — казав президент ФФУ. Досвід участі в таких конкурсах у Росії вже є (лише безрезультатний), а якщо виступити спільно, шанси підвищаться. Причини пропозиції один із чільних українських есдеків виклав щиро: ми пропонували Польщі, але та вже нібито відмовляється від такого проекту.
Саме тут і взяв слово гордий Путін, саме тут вирішив «умити» і українців, і поляків. «Я товаришую з президентом Кваснєвським, але Росія ніколи не буде «на підхваті» ні в Польщі, ні в якоїсь іншої країни. Що ви нам пропонуєте?!» — заявив глава Кремля.
Якраз на цьому місці явно обурений В.В.П. перейшов до пропозицій про спільний чемпіонат, а Суркіс, за спостереженням журналіста «Известий», усе ще заворожено посміхався, дивлячись в одну точку. На Самого. Не нашого.
P. S. А от у спільний із Росією хокейний чемпіонат наш єдиний клуб — «Сокіл» — міг би й заявитися. Це було б «крутіше», аніж участь у відкритій першості Білорусі-2004, до якої кияни схилилися на повному «безриб'ї»...