Попри те, що випускників цього року поменшало, приймальні комісії деяких ВНЗ усе одно не можуть забезпечити гідні умови для абітурієнтів, гаряча пора для яких прийшла разом зі спекою. Першого липня стартувала вступна кампанія. Біля будівель вишів iз самого ранку вишиковуються черги із сотень ще вчорашніх школярів. Так триватиме аж до закінчення прийому документів — 31 липня. Ті ж, хто збираються складати вступні іспити й творчі конкурси, мають поквапитися: здати документи слід до 20 липня. А вже з 21 до 31 липня (включно) триватимуть іспити.
Як і торік, вступник може подати одразу 15 заяв до п’яти вишів, але не більше, ніж на три спеціальності в кожному. Згідно з умовами прийому, для участі у конкурсному відборі абітурієнт повинен набрати з профільного предмета не менше 140 балів за зовнішнім незалежним оцінюванням, а з непрофільного — не менше 124 балів. Найбільший ажіотаж подання заяв на вступ до вишів триває зазвичай першi два тижні вступної кампанії. А поки що лідерами рейтингу університетів за кількістю поданих заяв, за підрахунками Міністерства освіти і науки, стали Київський університет ім. Шевченка, Національний технічний університет «КПІ» та Національний авіаційний університет.
Сам процес подання заяв зазвичай не викликає в абітурієнтів та їхніх батьків якихось труднощів. Усе, що потрібно зробити, це зібрати необхідні документи й завезти їх до приймальної комісії вибраного вишу. А вже тут — запастися терпінням, бо чекати найчастіше доводиться довго. Ті абітурієнти, які ще не визначилися з напрямом і подають заяви одразу на всі дозволені 15 спеціальностей, ризикують простояти в черзі півмісяця.
Київська політехніка майбутніх абітурієнтів приймає тепло. Уздовж вулиць розташовані десятки наметів, в яких студенти охоче діляться з бажаючими всією інформацією про той чи інший факультет та роботу університету загалом. Тож абітурієнти мають можливість з користю провести час, очікуючи в черзі.
Зіпсувати враження від привітних людей та затишної території університету можуть хіба що жахливі черги. Щоб подати документи на деякі особливо популярні серед абітурієнтів факультети, доводиться проводити біля корпусу по кілька годин. «Я приїжджаю сюди вже другий день поспіль. Подаю документи одразу на три факультети. Сьогодні сиджу в черзі вже півгодини. Але це ще нічого: вчора записалася в чергу о 10–й, а змогла здати документи лише о 18–й годині. До людей, які записувалися на кілька годин пізніше, ніж я, черга не дійшла взагалі. Я розумію, що бажаючих вступати багато, але в приймальній комісії мали б щось зробити! Це просто нестерпно сидіти тут у таку спеку», — обурюється абітурієнтка киянка Поліна.
У КПІ не можуть розібратися з чергами, зате безплатною водою напоять усіх бажаючих.
Чекати під одним із корпусів КПІ, допоки не назвуть твоє прізвище, доводиться не всім. Деякі напрями не надто популярні серед вступників, тому й процес подачі заяв тут проходить значно швидше. «Сьогодні подав документи на факультет інформатики та обчислювальної техніки, простоявши перед цим у черзі кілька годин, — розказує Сергій iз Білої Церкви. — А щойно відніс заяву на інженерно–фізичний факультет, де взагалі не було черги. Все залежить від факультету. На деякі спеціальності виникає ажіотаж, а на інших — недобір».
Щоб уникнути незручностей, пов’язаних iз чергами, і не їздити до кожного університету, майбутні студенти мають можливість подати заяву до вищого навчального закладу в електронній формі. Однак iз цим варто бути обережним. При поданні заяви в електронному вигляді неможливо врахувати право абітурієнта на першочергове зарахування або ж на пільговий вступ. Також система «Електронний вступ» не нараховує додаткові бали вступникам, які відвідували підготовчі курси при університетах.
Найчастіше проблеми виникають саме через це. «Ми iз сином приїхали з Черкас, — розповідає Людмила. — Спочатку подали заяву в електронній формі, але син мав додаткові бали за курси в КПІ, які не зарахували. На жаль, ми не ознайомилися з усіма умовами електронної подачі документів, тому були вимушені приїхати. Хоча на інші спеціальності, на які не нараховували додаткові бали, та в інші університети подали заяви через інтернет. Система працює нормально. Вже за добу прізвище мого сина було в рейтинговому списку».
Утім не всі абітурієнти та їхні батьки довіряють системі електронної подачі документів. У більшості випадків вступники намагаються самі приїхати до приймальних комісій вишів, які для них є пріоритетними, і лише про всяк випадок надсилають електронні заяви до інших.
Національний авіаційний університет цьогоріч увійшов до трійки лідерів за кількістю поданих заяв. Тому й приміщення приймальної комісії переповнене бажаючими подати документи. На відміну від деяких інших вишів, в НАУ не треба переходити з кабінету а кабінет, щоб подати документи на різні спеціальності. Все є в одному приміщенні. Щоправда, недоліків теж вистачає.
На перший погляд, здається, що приймальна комісія — це такий собі зал очікування, в якому від спеки не рятують і численні вентилятори. Лише згодом можна помітити вгорі таблички з назвами факультетів та напрямів. У більшості випадків в абітурієнтів досить швидко приймають заяви і допомагають з будь–якими проблемами та питаннями.
Однак, як і в інших університетах, тут теж є проблемні напрями. «Стою в черзі на англійську філологію вже з півгодини, — розповідає Анна. — Хоча чула, що минулого тижня людей було значно менше. Я й сама збиралася приїхати ще на початку вступної кампанії, але кілька днів поспіль не могла зайти на сайт Українського центру оцінювання якості освіти, щоб роздрукувати сертифікати ЗНО. Читала, що сайт не працював через перевантаження. Слава Богу, зараз уже все нормально».
Непокоїлися й ті абітурієнти, які через постійні зміни переліку потрібних сертифікатів ЗНО для вступу дізналися, які предмети необхідно складати, лише в приймальній комісії. «Коли я подавала документи, у мене виникла проблема — у всіх джерелах було вказано, що серед конкурсних предметів для вступу є російська мова, яку я склала дуже добре, — розповідає харків’янка Ольга. — Лише тут дізналася, що насправді потрібен сертифікат з англійської мови. Звісно, я була дуже засмучена, оскільки бал із цього ЗНО у мене значно менший. Дякувати, хоч жінка з приймальної комісії доступно все пояснила і допомогла із заповненням бланків. Так що все, зрештою, пройшло нормально. Хоча тепер на бюджетне місце в НАУ не дуже розраховую».
Не розраховувати на бюджетні місця радять і деякі працівники приймальної комісії. Траплялися випадки, коли, ще не побачивши бали абітурієнта, член приймальної комісії, немовби даючи пораду, намагався схилити вступника подати заяву на контрактну форму навчання чи переконати, що шанс вступити на бюджет мізерний. «Я прийшов подавати документи на журналістику, а у приймальній комісії мене почали відмовляти. Мовляв, вступити на бюджет важко, потрібно мати чи не максимальні бали з усіх предметів. Хоча цей «порадник» і не знав, які в мене бали зі ЗНО. Тож складалося враження, що мене намагаються схилити до контракту. Це, звісно, обурило, бо з української мови я маю 199», — скаржиться киянин Дмитро.
Тоді як сьогодні, отримавши навіть не найвищі бали, абітурієнти все ж мають шанси вступити на бюджет, адже, як йшлося вище, МОН дозволило подавати документи аж на п’ятнадцять спеціальностей.
У коридорах біля приймальної комісії в університеті Шевченка ані натовпу, ані черг. У всіх, хто хоче вступити, документи приймають за лічені хвилини. Навіть біля комісій таких популярних факультетів, як юридичний чи філологічний, людей небагато. Мама абітурієнтки Світлани дуже задоволена процесом подачі документів: «Тут усе відбувається швидко і чітко. Ми приїхали і одразу здали всі документи без черги. Хоча вже готували себе до того, що доведеться довгенько чекати. Дочка вступає на філологію, яка є досить популярною серед абітурієнтів. Ходять чутки, що у приймальних комісіях інших університетів чекають мало не весь день. А тут все дуже організовано».
За словами відповідального секретаря приймальної комісії Володимира Крижанівського, в університеті вже давно забули слово «черга» з трьох причин. По–перше, кількість людей, які працюють у приймальній комісії, становить понад 400 осіб. По–друге, прискорити процес подання документів дозволяє система «єдиного вікна». Тобто в одному відділі приймальної комісії можна подати документи одразу на три обрані напрями. Третім чинником, який дозволяє уникнути черг, є система електронних заяв.
«Це дуже позитивне та прогресивне явище, оскільки система значно економить час та гроші абітурієнтів. Ми постійно агітуємо людей скористатися такою можливістю. І з кожним роком вступники все більше довіряють саме цьому методу. Якщо говорити про динаміку, то позаминулого року лише 3% абітурієнтів подали заяви на вступ в електронному вигляді. Минулоріч таких виявилося 30%. На сьогодні приблизно половина вступників скористалися цією можливістю. Але все ж дехто ще не довіряє цій системі, хоч і ризику жодного», — запевняє Володимир Крижанівський.
У приймальній комісії КНУ стверджують, що цьогоріч кількість поданих заяв від абітурієнтів більша, ніж в 2012 році. На 9 липня на «бакалаврат» заяви подали понад 14 тисяч вступників. Хоча випускників зі шкіл менше, ніж було того року. Цьому сприяє не лише добра репутація вишу, а й те, що діти подають документи одразу на кілька спеціальностей.
Утім Володимир Крижанівський вбачає у цьому не лише позитивні сторони: «На жаль, є і зворотний бік медалі. Минулого року ми виносили пропозицію скоротити кількість напрямів, на які можна подавати документи. Бо, маючи великий вибір, абітурієнти та їхні батьки впадають в ейфорію від такого спектра можливостей і вчасно не подають документи, розраховуючи на інший варіант. Скажімо, дитина пройшла на бюджет в один університет у першу хвилю, але сподівається пройти ще й в інший — у другу чи третю. Якщо туди вона не проходить, то взагалі втрачає шанс вступити на бюджет. Минулого року в нас виникла ситуація, коли абітурієнт iз високими балами не вступив лише тому, що пропустив термін подачі документів. Батьки звинувачували у всьому університет, хоча насправді самі винні, бо не занесли документи у визначені терміни».
Побувавши у найпопулярніших вишах держави і порівнявши вступну кампанію з минулорічною, стає очевидним, що ситуація особливо не змінилася. Навіть у найкращих університетах не змогли бездоганно налагодити роботу приймальних комісій та розібратися з великими чергами. Залишилися непорозуміння з документами і сертифікатами.
Щоправда, систему електронного подання заяв справді удосконалили, якщо порівнювати з минулим роком. Однак поки що на висоті за якістю прийому документів залишається лише КНУ імені Т. Г. Шевченка. На жаль, керівництво інших вишів не зробило належних висновків, аби зробити процес вступної кампанії зручнішим. Тому й десятки тисяч абітурієнтів, які не мають іншого виходу, змушені чекати в чергах.
У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>
Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>
Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>
Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>
Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>
Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>
