Учора в український прокат вийшла друга частина анімаційного блокбастеру «Нікчемний Я». Оскільки першу серію «Нікчемного» прокатали не так уже й давно, всього лише три роки тому, можна припустити, що в залі нині буде чимало глядачів, яким героїв фільму представляти не потрібно. Серед таких обізнаних — і телеведуча Катя Осадча, яка із сином Іллею мультик дивилася багато разів. Але саме вона чи не найбільше хвилювалася на вчорашній прем’єрі, адже саме в цьому проекті телеведуча вперше спробувала себе в дублюванні мультиків. Після погодження з Голлівудом Катерині доручили озвучити секретного агента Люсі.
«Я не актриса і досвіду перевтілень у мене немає, — зізнається Осадча.— Тому перші години режисеру було нелегко, деякі фрази доводилося повторювати сотні разів, щоб досягти потрібної інтонації і правильного настрою. Але якою була радість, коли поставлене режисером завдання було виконане! Я дуже вимоглива до себе, тому на початку мені складно було сприймати свій голос iз вуст анімаційного героя, мені здавалося, що Люсі він абсолютно не підходить. Режисерам доводилося мене переконувати, що вони вже не уявляють Люсі іншою. Складним був старт, але варто було тільки вловити характер героїні, і робота пішла швидше. Це така магія, коли намальована англомовна дівчина з твоєю допомогою починає говорити українською!»
Партнером Осадчої у цьому проекті став ще один телеведучий, Павло Костiцин. Свого Ґру він озвучував і в першому сезоні, а тому обійшлося без особливого «притирання» до героя. Щоправда, нині Ґру кардинально змінився. Якщо в першому фільмі це — відвертий лиходій, що вкрав піраміду Хеопса, замінивши історичний пам’ятник Єгипту його надувною копією, то нині перед нами — турботливий, але буркотливий татусь трьох донечок... Зміна амплуа, звісно ж, аж ніяк не завадила йому разом iз помічниками–міньйонами закрутити карколомний сюжет.
Другу частину історії про лиходія Ґру так само, як і першу, знімали режисери П’єр Коффін і Кріс Рено.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
