Утриматися від проведення паралелей між «Об’єднаним турніром» та чемпіонатом СРСР важко. Суть порівняння — в тому, що титул переможця розіграють два найтитулованіші футбольні клуби Радянського Союзу — київське «Динамо» та московський «Спартак». Перед останнім туром саме цей дует команд посідає два чільні місця в турнірній таблиці. Тож в очному двобої, що відбудеться 7 липня на НСК «Олімпійський» о 19:00, вони й визначать першого тріумфатора «Об’єднаного турніру». Ви­грають спартаківці — Кубок поїде до Москви. Не програє «Динамо», яке після трьох турів залишається єдиною непереможеною командою ОТ, — трофей дістанеться «біло–синім». Кияни, нагадаємо, вигравали союзний чемпіонат найбільше — 13 разів; спартаківці — 12.

Після того, як у минулому році шотландець Енді Маррей виграв свій перший турнір «Великого шолома» — «Ю–Ес оупен», вся Велика Британія чекає від свого улюбленця перемоги на домашньому Уїмблдоні. Власне, Енді, посіяний під другим номером, небезпідставно вважається фаворитом трав’яного турніру, на якому минулого року він дійшов до фіналу.

Українська жіноча естафетна четвірка у спринті перебуває на провідних ролях уже три роки – після того як дівчата виграли «золото» чемпіонату Європи–2010 у Барселоні. Потім були бронзові медалі першості світу 2011 року та Олімпіади–2012, де українки стали найшвидшими з білошкірих атлеток. Одна з головних частин «української машини» — харків’янка Наталя Погребняк. Щоправда, наймасштабніший успіх цієї команди — «бронза» олімпійського Лондона — здобувався без Погребняк. Хоча дівчата й не хочуть виносити сміття з дому, але інцидент із невключенням Наталки до складу естафети на Іграх–2012 залишив неприємний осад не тільки в душі самої динамівки, а й її партнерок, які до останнього боролися за Наталчине місце в «основі». Втім сама спортсменка згадує ті дні з посмішкою й готується до підкорення нових вершин. Днями Наталка привезла чергове естафетне «золото» з командного чемпіонату Європи, а наприкінці літа знову має бігти на великій першості світу, яка відбудеться в Москві.