Чаюємо не «соломою»

Незважаючи на спеку, чимало людей втамовують спрагу чаєм. Щоправда, влітку гарячим і холодним п’ють здебільшого зелений різновид напою. Тому доречними будуть результати нещодавно проведеного дослідження Центру незалежних споживчих експертиз «Тест» 7 зразків зеленого чаю в пакетиках, які продають на полицях багатьох магазинів.

Приємні й цілющі

Про чудодійну силу справжнього листового чаю, незалежно від його кольору, відомо здавна: він тонізує, ­бадьорить і навіть дозволяє досить тривалий час не відчувати голод. Трійка найбільших виробників цього виду продукції — Індія, Китай та Шрі–Ланка (Цейлон).

Загалом будь–який чай — це сукупність понад 100 різних речовин і мікроелементів. Смак, колір і значною мірою аромат чаю визначають катехіни і таніни — складні органічні сполуки з групи дубильних речовин. Катехіни сприяють підвищенню еластичності, а отже, міцності, стінок кровоносних судин людини. Це робить чай дуже важливим для профілактики і навіть лікування однієї з найбільших бід сучасного людства — атеросклерозу. Якщо заварений чай терпкий на смак і має темне, інколи червоно–коричневе забарвлення, — це означає, що у ньому багато антибактеріальних танінів.

Тонізує і бадьорить чай, бо містить алколоїди: кофеїн, теофілін та теобромін. Й ефект цей не стрибкоподібний, як у кави, а поступовий. У переліку вітамінів, які містить чай, — В2,Р, С. До речі, останнього — аскорбінової кислоти — у зеленому чаї вдвічі більше, ніж у чорному. У чаї ще досить високий вміст фтору. Мінусом є лише те, що більшість людей п’є чай із солодощами, чим суттєво применшує сукупну користь для здоров’я організму.

І зелений, і чорний чай — з одних і тих же чайних кущів. Просто вихідну сировину по–різному обробляють. Щоб зробити чорний чай, листя зав’ялюють і ферментують. Менше технологічних маніпуляцій роблять із сировиною, коли виробляють зелений чай: обсмажують (китайський спосіб) або проварюють (японський). Така температурна обробка (процес називається фіксацією) потрібна для запобігання ферментації. А далі — підсушування, скручування і сушіння листя, сортування й упаковка.

Молоді листочки, що вище ростуть, корисніші

Справжні поціновувачі чаю не визнають ніякої іншої заварки, окрім як у різний спосіб обробленого (гранульованого, скрученого тощо) листя чи навіть бруньок­ чайного куща. Ті, хто може дозволити собі бути гурманами, порційно пакетовану продукцію називають «сміттям», «соломою» або «сіном». Не так радикально налаштовані ті, кому треба швидко, без зайвого головного болю зготувати напій і не витрачати багато часу на вичищання посуду. Раціональний підхід до використання чаю в пакетиках — зважати на його особливості.

Зважаючи на спеціальний держстандарт «Чай зелений байховий фасований», захисники прав споживачів у лабораторних умовах дослідили 7 різновидів зеленого пакетованого чаю за трьом показниками: вміст водорозчинних екстрактивних речовин, вологість і вміст таніну. Найперше — розберемося з термінами. Екстрактивні — це ті речовини, які в процесі заварювання з чайного листя переходять у настоянку. Вони відповідають за зовнішній вигляд напою, його міцність та насиченість, а також аромат і смак. Чим кращий чай і вищий його сорт, тим більше в ньому має бути екстрактивних речовин: від 35 відсотків для сорту «Букет» та «Вищого» і до 30 відсотків — для чаю третього сорту. Всі протестовані зразки мали високий вміст екстрактивних речовин: найменше їх, у порівнянні з іншими, — 38,1% у Curtis Original Green Tea, 45% — у Greenfield Flying Dragon і ще трішечки більше 45,2% у — Dilmah Green tea natural. Решта учасників тесту (Ahmad Tea, Akbar, Qualitea The Golden Range, Lipton Green tea Classic) за цим показником — між ними.

Другий показник — вологість — відповідає за те, чи не буде при зберіганні псуватися чай. Вона в усіх протестованих зразках не перевищувала встановлених 8 відсотків.

Вміст таніну Держстандарт не нормує, але саме ця речовина визначає якісні показники будь–якого чаю. Найбільше таніну в кожному молодому дво– і трилисті верхівки гілочок — з них, вважається, виходить найкращий чай. Якщо проілюструвати математично, то в першому листочку — 18,2 відсотка таніну, а у шостому — тільки 11 відсотків. Ще одна закономірність: чим вище у горах росте чай, тим вищий вміст таніну має. Середні показники таніну в зеленому чаї — 12—25 відсотків, у чорному — 8—18 відсотків. У протестованих зразках пакетиків зеленого чаю виявили мінімальні для цього дослідження 10% у Dilmah і максимальні 21,2% — у Lipton.

Споживачів завжди цікавить ціна. Якщо перевести вартість пакетованої продукції у вартість за 100 г, то найдорожчим у тесті виявився Lipton — 38,83 грн., найдоступнішим — Akbar — 21,01 грн. Смак і запах усіх протестованих зразків дегустаторам сподобався. З усіх вирізняється легкими квітковимим нотами Curtis; терпкіші — Lipton та Greenfield.