Із фасаду поліклініки на вулиці Ризькій вже навіть вивіска зникла... Фото автора.
Кілька тисяч підписів зібрали мешканці столичного мікрорайону Сирець під листом–зверненням до Президента, міністра охорони здоров’я, голови КМДА, столичного управління охорони здоров’я, депутатів Київради. Звертатися в усі можливі інстанції киян змусило рішення Київради щодо злиття чотирьох поліклінік (із них — двох дитячих), розташованих на Сирці та Нивках. Ще 17 квітня цього року Київська міська рада ухвалила документ про створення 26 медичних закладів нового типу по всьому Києву. Згідно з ним, амбулаторно–поліклінічні заклади Голосіївського, Деснянського, Оболонського, Печерського, Подільського, Святошинського, Солом’янського та Шевченківського районів столиці будуть об’єднані та перетворені в комунальні некомерційні підприємства — центри первинної медико–санітарної допомоги (ЦПМСД) та консультаційно–діагностичні центри (КДЦ). Тобто медична реформа, ефективність якої так і не було доведено в пілотних регіонах, уже незабаром охопить увесь Київ.
Згідно з вищезгаданим рішенням Київради, дві поліклініки на Сирці — №3 по вул. Ризька, 1 та дитяча поліклініка №3 на вул. Ольжича,16 — будуть об’єднані з поліклініками на Нивках — №5, що по вул. Щербакова, 72 та з дитячою №5 по вул. Салютна, 23. На основі поліклініки №3 на Ризькій буде створено Центр первинної медико–санітарної допомоги. А в решті нинішніх поліклінік прийматимуть сімейні лікарі.
«Виходить так, що тепер для проведення багатьох обстежень, оглядів треба буде всім мешканцям району звертатися до цього діагностичного центру, одного на весь район. Таке враження, що йде не реформа, а економія бюджетних коштів , економія на здоров’ї соціально незахищених громадян та «оптимізація» приміщень під маркою законодавства», — пишуть мешканці Сирця у своєму зверненні.
«Планується, що після цього об’єднання один лікар обслуговуватиме і дорослих, і дітей, — каже Лариса Маняченко, секретар органу самоорганізації населення «Сирецьке джерело». — Наші педіатри і терапевти стануть сімейними лікарями. А до вузьких фахівців мешканцям Сирця та Нивок доведеться звертатися в клініко–діагностичний центр на вулицю Саксаганського. Це — за 10 кілометрів від нашого житлового масиву, добиратися туди досить проблематично, адже поруч iз центром на Саксаганського немає станції метро, туди не доїдеш громадським транспортом, тільки «маршруткою», яка ходить нерегулярно. Як долати такі відстані людині літнього віку? Та й узагалі незрозуміло, як медики того центру будуть обслуговувати таку кількість людей — і Нивки, і Сирець, і центральну частину міста. Тому ми просимо, аби наш медичний комплекс — поліклініку і лікарню поряд із нею — не руйнували. Адже Сирець — це було селище будівельників, наші діди й батьки якраз і будували ту поліклініку, якої нас сьогодні хочуть позбавити».
Голова органу самоорганізації населення «Сирецьке джерело» Тамара Лісовець пояснює, які вимоги ставлять мешканці житлового масиву: не руйнувати амбулаторно–поліклінічну мережу; не забирати з Сирця діагностичні прилади (УЗД, флюорограф, кардіо– та рентгенобладання і лабораторії для здійснення розширених аналізів, кабінети ЛФК, масажні кабінети); зберегти в штаті закладів охорони здоров’я на Сирці педіатра, дитячого кардіолога та ендокринолога; не допустити небезпечного змішування потоків пацієнтів в амбулаторіях та центрах первинної медико–санітарної допомоги; для громадян похилого віку забезпечити постійний прийом вузькопрофільних лікарів на масиві Сирець. «А головне — мешканці мікрорайону просять призупинити проведення медичної реформи в Києві, поки за участі експертів і незалежних громадських організацій не буде здійснено аналіз фінансово– економічного ефекту, статистичних та соціальних результатів медичної реформи, яку проводили до цього часу в пілотних областях та районах Києва», — наголошує Тамара Лісовець.
Чиновники ж від медицини радісно рапортують про плюси медичної реформи. На сайті КМДА 5 червня було оприлюднено звіт робочої групи щодо реформування системи охорони здоров’я в Києві. Нагадаємо, пілотний проект iз 2011 року реалізується тут у Дарницькому та Дніпровському районах. Як зазначають чиновники, у пілотних районах упродовж останнього року «відбулося покращення якості та доступності медичної допомоги». В чому те покращення? Наприклад, на 6% збільшилося виявлення хворих на туберкульоз на первинному рівні, на 4% зменшилася кількість непрофільних викликів та до хронічних хворих, на 12% знизився рівень госпіталізації до стаціонарів, а кількість викликів невідкладної допомоги зменшилась на 5%. Також на 23–30% зменшилась кількість пацієнтів, направлених на консультацію до вузьких фахівців. Як підсумок — за результатами опитування, на 7% збільшилася кількість пацієнтів, задоволених якістю послуг первинної медико–санітарної допомоги.
Але результати медичної реформи райдужно виглядають поки що тільки у звітах чиновників. Киянин Ігор, мешканець мікрорайону Позняки, розповідає про свій досвід «спілкування» із сімейною медициною.
— Пригадую, підхопив кишкову інфекцію, піднялася висока температура, викликав додому лікаря. Замість мого сімейного на виклик прийшла незнайома лікарка, бо моя просто фізично не встигає на них ходити, адже за нею закріплено 2800–2900 мешканців! Медик написала діагноз... ГРВІ, виписала сильний антибіотик та лікарняний. І — бувайте здорові. Чому ГРВІ? Тому що кишкова інфекція потребувала б направлення до вузького спеціаліста або в стаціонар. А сімейним лікарям це невигідно, оскільки безпосередньо впливає на зарплату! Або інший випадок: дружина хотіла здати аналіз крові. При нашій амбулаторії роблять забір раз на два тижні, ще й записатися заздалегідь треба. Та за цей час елементарно вмерти можна, так і не дочекавшись аналізу! Мрія сімейного лікаря — це здорові пацієнти, бо чим менша захворюваність на дільниці, тим більше вони отримують. Як на мене, то цією реформою ми лише угробимо вітчизну медицину. Особливо у випадку, коли показники напряму залежать від зарплати лікаря. Припускаю, що всі оті «позитивні тенденції», про які радісно трублять чиновники від медицини, не мають нічого спільного з реальною ситуацією. Адже лікарю вигідніше приховати показники захворюваності, аби не втратити в грошах...
Українська медицина сьогодні працює за системою Семашка. У 80–х роках минулого століття її було визнано найкращою у світі. Чому ж сьогодні її взялися руйнувати?
«Зараз нам нав’язують систему, яка притаманна, наприклад, Англії, — каже Лариса Маняченко. — Але там розвинені маленькі міста й медицина замикається на сімейному лікарі. Проте вона є невдалою для такого гіганта, як наша столиця. Бо це — і величезні відстані до консультаційно–діагностичних центрів, де прийматимуть вузькі фахівці, і черги під їхнiми кабінетами, бо таких центрів буде небагато. Так, можливо для західних країн, де працює страхова медицина, захворюваність населення нижча, рівень життя вищий, а пропаганда здорового способу життя і відповідального ставлення до свого здоров’я ведеться постійно, схема сімейної медицини підходить. Але вона зовсім неприйнятна для нас. Сьогодні навіть не вирішено, скільки людей має щодня приймати сімейний лікар, звучала цифра — сто. Я вважаю, що це невдалий жарт, адже цифра просто нереальна, з огляду на те, що на кожного хворого лікар має витратити щонайменше 12–15 хвилин».
...На поліклініці №3, що по вулиці Ризькій, вже зникла навіть вивіска. Незабаром це буде зовсім інша юридична структура — комунальне підприємство. А раз комунальне підприємство, значить, зможе й платні послуги запроваджувати, і площі в оренду здавати...
«Нас запевнили, що лікарів нашої поліклініки майбутні пертурбації не зачеплять — усі залишаються на своїх місцях і працюють, як зазвичай. Змінюється лише вивіска нашого закладу, — розповів «УМ» лікар поліклініки на Ризькій, який попросив не називати його ім’я. — Скорочення якщо і буде, то лише вузькопрофільних фахівців. Усі працівники закладу вже написали заяви на звільнення з 29 липня, навіть головний лікар, бо з серпня це вже буде зовсім інша структура. У будь–якому разі вважаю: яку назву нам не придумали б, але на такому масиві, як Сирець, із населенням 40 тисяч мешканців поліклініка має бути. Бо сімейні лікарі сімейними, а можливість додатково проконсультуватися, уточнити діагноз у пацієнта повинна бути». Важко з цим не погодитися, адже в точності діагнозів у нас сьогодні нерідко помиляються й профільні фахівці. А сімейний лікар тим більше не може бути універсальним, адже його цього не вчили і за півтора місяця курсів навряд чи навчать.
«Ми ходили до школи на вулиці Лагерній, де стояли тільки бараки. Вона була огороджена колючим дротом, це ж був післявоєнний час. У нас тут автобус ходив раз на дві години, — згадує мешканка Сирця Ніна Пахомова. — Але щось же мало з тих часів змінитися! Невже ми знову повертаємося в лагерний район, на Лагерну вулицю? Ми що, гетто? Я живу в районі приватного сектору, звідки літнім людям, особливо взимку, проблематично добратися до найближчого магазину, щоб купити хліба. А тепер їм пропонують шукати вузькопрофільних лікарів аж на вулиці Саксаганського! Медична допомога сьогодні не ближчає до простої людини, вона, навпаки, віддаляється»...
Протистояння навколо можливої ліквідації Вінницького обласного протитуберкульозного диспансеру №2 відбувається у кількамісячному вимірі. Працівники диспансеру просять передати з обласної комунальної власності у міську цілісний майновий комплекс, щоб і майно, і приміщення залишились на місці, а колектив працював там і надалі. Вони згодні на реорганізацію чи оптимізацію, аби лише тубдиспансер не ліквідували. >>
До 30% антибіотиків орального застосування продаються у США за неправильно виписаними рецептами. Помилкова діагностика на невідповідний рецепт на антибіотики є головною причиною виникнення резистентної стійкості мікроорганізмів на антибіотики, випливає з дослідження, результати якого подані в «Журналі Американської медичної асоціації» (Journal of the American Medical Association). >>
Кліщі вже прокинулися, активізувалися і готові атакувати. Під прицілом їхніх укусів — не лише любителі влаштовувати пікніки в лісі, а й ті, хто звик просто прогулюватися в міському парку чи сквері. Лікарі звертаються увагу, що з кожним роком кількість людей, яких покусали кліщі в місті, зростає. >>
«Хворіти сьогодні особливо дорого, навіть не враховуючи вартості ліків, на звичайний похід у поліклініку зараз потрібно викласти мінімум 300 гривень», — такими враженнями діляться між собою українці в бесідах те-а-тет, такими повідомленнями нині завантажена чи не вся інтернет-мережа. >>
Улюблений вітчизняний спосіб заговорити тему: спростовувати неіснуюче або почати планувати давно існуюче. Триває п’ятий рік експерименту з реформи охорони здоров’я у пілотних регіонах країни: на Вінниччині, Дніпропетровщині, Донецькій області (там зараз не на часі) та Києві. І що ж маємо реально? >>
