Джекпотові пристрасті

За даними видання «Форбс–Україна», обсяг національного ринку лотерей — 4 млрд. грн. на рік. Час від часу над ним нависає зрима загроза. Ще рік тому Верховна Рада у другому читанні прийняла закон, який забороняв недержавні лотереї. Але закону було дано задній хід, і недержавний лотерейний бізнес знову отримав зелене світло. Водночас, як писав «Форбс», є дані, які вказують на те, що лотерейний бізнес в Україні може припинити існування як «шкідливий». Хоча, дивлячись на наслідки «заборони» в Україні грального бізнесу, можна зробити висновки й про перспективи лотерейного: мабуть, знову йдеться про перерозподіл жирного шматка ринку...

Існують, хоч і не процвітають

Загалом лотереї — важливий елемент економіки всіх цивілізованих країн. Водночас вони цілком можуть стати першим кроком залежності людини від азартних ігор. Але якщо все законно і йдеться про заповнення білетів та регулярні розіграші — чому б і ні? Принаймні так вважають у США, де річний обсяг лотерейного ринку — близько $30 млрд. на рік, у Німеччині — $6 млрд. тощо.

Зараз на ринку лотерей працюють три приватні оператори — «МСЛ», «Патріот» і «Українська національна лотерея». Ліцензія є й у державного «Ощадбанку», але він нею не користується. Як писав «Форбс» ще у квітні, проблема приватників, які займаються лотереями, полягає в тому, що термін дії ліцензій у них завершився, а Міністерство фінансів, яке видає такі дозволи, подовжувати їх не збирається. Уряд в особі міністра фінансів Юрія Колобова вносив до ВР законопроект, який пропонував накласти мораторій на ліцензування «лотерейників». Обґрунтування було таке: лотереї — це різновид азартних ігор, заборонених в Україні влітку 2009 року.

У законі про бюджет на 2013 рік було передбачено, що доходи казни від проведення лотерей за рік скоротяться мінімум у 270 разів. Утім «приватники» працюють і досі — вирішення питання відкладено. Хоча, очевидно, не процвітають.

Принаймні такий висновок можна зробити з того, що з сьогоднішнього дня вартість однієї ігрової комбінації «Суперлото» — головної лотереї від УНЛ — зростає з 6 до 8 грн.

В УНЛ не змогли надати «Україні молодій» коментар iз цього приводу, однак знаючі люди стверджують, що таким чином підприємство прагне компенсувати зниження інтересу до своїх лотерейних продуктів — мовляв, затяті гравці все одно купуватимуть квитки, хай навіть по 8 грн. за варіант із шести цифр.

«До лотерей перейшов після заборони ігрових автоматів»

Загалом, варто розрізняти великі дер­жавні лотерейні компанії, де все законно, і ті зали ігрових автоматів, на яких красується «лотерейна» вивіска, а насправді це лише прикриття забороненого в Україні грального бізнесу. Однак посилення залежності «затятих» від лотерей — це вже питання не до економістів і планувальників держбюджету, а до психологів.

«Перед тим як купувати лотерейний квиток, пересвідчіться, що ви не маєте азартної залежності і зможете вчасно зупинитись, тому що наслідки можуть бути різними», — радять спеціалісти. Не один психолог вказує на те, що схильність до лотерей може мати наслідком зростання азартної залежності, психологічні проб­леми та довготривале лікування.

«Я щотижня купував лотерейний білет. Його вартість була мінімальною, але це підбадьорювало мене і давало надії отримати все, чого я бажав. Спочатку я купував лотерейні білети лише через бажання задовольнити свою цікавість і не дозволяв собі на це витрачати багато грошей. Але потім я почав грати практично щодня. Деколи спускав усю свою зар­платню і просто не помічав, що вже не маю чим заплатити за житло. Навіть якщо я вигравав певний куш, то все одно продовжував грати. Я не міг відмовитися від задоволення, яке переживав у мить виграшу. Так я потрапив у тенета азарту і нічого не міг iз цим вдіяти. Моїм єдиним бажанням було придбати лотерейний квиток», — розповідає киянин Павло, який перебував на лікуванні у зв’язку з азартною залежністю. Він — талановитий музикант, але на його ігрову залежність згодом наклалася ще й алкогольна. До лотерей він перейшов після заборони ігрових автоматів. Також багато грався зі ставками на спортивні події в букмекерських конторах, які також лишаються доступними. Іноді Павло крав гроші у близьких, аби зробити ставку. Допомогти вилікуватися від азартної залежності йому допомогли родичі та спеціалісти — закодували.

Загроза двом відсоткам

Психологи стверджують, що в Україні серед тих, хто систематично грає саме в лотерею, — всього 2% залежних. Але азартна залежність прирівнюється до алкогольної, і залежність від азартних ігор може передаватися від батька до сина.

Як розповіла «УМ» психолог, спеціаліст із залежності Тетяна Полоскова, в Україні з кожним роком зростає кількість тих, хто потрапляє в лотерейну й ігрову залежність, і це неодмінно потрібно якось регулювати, оскільки є випадки, коли людина програє все, і лише тоді усвідомлює, що трапилось. «Лотерейна залежність існує, і цього не можна заперечувати. Проявляється вона спершу у незначних діях, докупці квитків під час очікування розіграшу, у витрачанні надмірної суми грошей. Найскладніше вже регулювати, коли людина бере кредити, гроші в борг, під застави в ломбардах або ж краде у родині. Якщо такі люди програють — вони заперечують свій програш і намагаються всебічно відігратися. Варто пам’ятати, що залежні люди рідко визнають себе хворими», — каже Полоскова.

«Людина, як і в будь–якій залежності, поки не програє, не проп’є або ж не викраде все до останньої нитки, навряд чи зупиниться. І лотерейна залежність не є винятком», — додає психолог київської поліклініки №2 Тетяна Ященок.

Джерело, яке не замулюється

Основна проблема лотерейних ігор — це ставлення до них як до бізнесу, а не до соціальної діяльності. І це відрізняє українську систему від американської чи європейської, де відсоток гравців набагато більший за Україну. В Європі та Америці азартні ігри — це соціальна діяльність держави. Власне, так було і в СРСР, де величезну популярність здобуло «Спортлото», з якого кошти йшли на підтримку масового спорту. Як каже в коментарі «УМ» президент юридичної компанії Jurimex Данило Гетманцев, «у Європі лотерея — це безпечне задоволення азарту, що дозволяє захистити гравця від негативного впливу азартної гри. В Україні, на жаль, не кожен оператор ставить собі за пріоритет чесну і незалежну гру. Часом бізнесові питання стають головними у порівнянні з людськими».

Бізнесове вирішення лотерейного питання, як бачимо, зависло в повітрі. Ініціатива Мінфіну вочевидь має дуже мало спільного з вирішенням проблем «ігроманії» і якщо й свідчить про якусь залежність, то — про грошову залежність діячів нинішнього уряду. А загалом, знаючі люди подейкують, що до нинішніх головних лотерейних операторів причетні, зокрема, й політики з опозиції. Й наміри уряду вплинути на цей ринок можуть свідчити про грошові «розборки» саме в такій площині.

Надто живуче джерело прибутків, пов’язане з індустрією азарту. «Я проводила певні дослідження і консультувалася зі співробітниками, тому маю певну статистику і можу сказати: вже протягом чотирьох років в Україні гральний азартний бізнес заборонений, але кількість залежних від нього зросла. Люди шукають будь–які способи, щоб втамувати свій азарт, і лотереї є не останньою інстанцією для цього», — каже психолог Тетяна Полоскова.

Питання самоконтролю

Самі лотерейні оператори кажуть, що намагаються протистояти негативним явищам, які спричиняє їхній бізнес. Так, «МСЛ» створив систему, яка контролює, скільки учасник витратив коштів під час гри, скільки квитків було придбано. У центральній системі оператору надходить сигнал — «яку ставку зроблено і на яку суму». І якщо в цей момент оператор помічає аномальні дії — як–то надходження грошей на великі суми, постійне збільшення ставок, то центральна система блокує даний термінал, менеджер зв’язується з місцем розповсюдження квитків і з’ясовує ситуацію.

«У зв’язку з цими нововведеннями ми готові не отримати певні кошти, які вкладає гравець. Ми хочемо допомогти йому не ввійти в цю ігрову залежність, бо розуміємо її небезпеку. Тому і створили цю систему», — пояснила «УМ» Вікторія Цомая, директор із маркетингу компанії «МСЛ». Її лотерейна компанія нещодавно одержала європейський «Сертифікат відповідності стандартам відповідальної гри». Лотерейні «приватники» визнають, що доля лотерей в Україні під питанням, але вважають, що «в українського лотерейного бізнесу є майбутнє і розвиток». Про це, зокрема, говорить у коментарі «УМ» генеральний директор «МСЛ» Євген Власенко.

ЦИФРА

Найбільший джекпот в історії українських лотерей — 14 мільйонів гривень.

ДЛЯ ПОРІВНЯННЯ

Якщо порівнювати лотерейний бізнес в інших країнах з Україною, то відмінність полягає в тому, що в Європі середня частка участі громадян у лотереї — не нижче 45%. Для прикладу, в таких країнах, як Греція, час від часу грають у лотереї 80%, а на Кіпрі — взагалі 95% громадян. В Україні ж цей відсоток набагато менший навіть за 30%. Можливо, це пов’язано і з тим, що з проголошенням незалежності довіра до лотерейного бізнесу впала. Причиною було масове зростання нелегального лотерейного бізнесу — так, лише на початку 1990–х років з’явилося близько 500 нелегальних лотерейних операторів.