Півстоліття на весільні вінки

Півстоліття на весільні вінки

Наталці Незнайомій із села Горошова Борщівського району, що на Тернопільщині, — 84 роки. Але вона чи не єдина знає всі тутешні весільні звичаї. Без бабці Наталки не обходиться майже жодне весілля в селі, адже ніхто краще за неї не вміє сплести вінок iз барвінку — чи не основний атрибут весілля. Вінки пані Наталка плете вже 50 років.

Запашним зіллям і Божим спасінням

Запашним зіллям і Божим спасінням

Обрядовість Зелених свят здавна знаменувала завершення весняного і початок літнього календарного циклу. В основі її лежали культ дерев та рослинності, магія закликання майбутнього врожаю. Напередодні зеленої неділі, у суботу, що називалася клечаною, обов’язково прикрашали подвір’я та господарські будівлі клечанням — зеленими гілками клена, верби, липи, акації, ясеня, горіха, дуба тощо. Забороненим деревом подекуди вважали осику, на якій, за повір’ям, повісився Іуда. Гілки встромляли в стріху, на воротах, біля вікон, за ікони. Підлогу або долівку в хаті встеляли запашними травами: осокою, любистком, м’ятою, пижмою, ласкавцями, татарським зіллям.

Всі статті рубрики