Експонат iз криноліном

Опинитися у позаминулому столітті, загубитися у вихорі яскравих, розшитих бісером суконь та розмаїтті капелюшків, відчути себе героїнею улюбленого роману та просто поринути у світ дамської світської моди — все це можливо під час прогулянки виставкою «Музей історії моди» Марини Іванової.

«Музей історії моди» — це унікальна колекція дамського одягу та аксесуарів, зібрана киянкою Мариною Івановою за тридцять років. Тут представлений одяг 1820—1920–х років, виготовлений у різних регіонах Західної Європи та США. Урочисте відкриття виставки відбулося днями у Київському планетарії. Марина Іванова зібрала майже 80 модних ансамблів, які колись належали європейським та американським модницям минулих століть. Тут і костюми для прогулянок, і сукні для візитів та подорожей, і розкішне весільне та щоденне вбрання, дитячий одяг та безліч аксесуарів, без яких комплект тогочасної світської дами був би неповним. Також у відвідувачів є унікальна можливість зазирнути під криноліни та шовкові спідниці дам і побачити, якою була білизна європейських модниць майже у позаминулому столітті.

«Двісті років тому жінка була зовсім іншою: загадковою, казковою, витонченою, — говорить Марина Іванова. — Зараз ми втратили багато елегантних речей: капелюшків, брошок, мереживних рукавичок, а раніше наші прабабусі не уявляли собі щоденного вбрання без цих аксесуарів! Але одна річ лишається незмінною — жінка завжди лишається прекрасною. Тож ласкаво просимо!»

Відкривав виставку незвичайний «Перфоманс із перевдяганням», який складався із трьох історій одягу наречених. Першою вбиралася у весільний стрій наречена з українського села кінця ХІХ ст., за головний убір якій слугував вінок із квітів. Другою була молода з міста в елегантних білих рукавичках та в білосніжній фаті. Третім перед публікою з’явився наречений часів Булгакова у традиційному циліндрі та маніжці. Колекція вражає — від суконь аж подих перехоплює. Мимоволі дійсно забуваєш, що знаходишся у Київському планетарії, а не десь у Ніцці чи Канні. Легкі шлейф минулих століть підтримують фотографії тих часів, старі телефони, праски, валізи, розвішані на стінах оригінали французьких журналів мод 1870–х років... Марина Іванова також розповіла про створення своєї колекції, яку вона збирала кілька десятиліть iз великою любов’ю та присвятила їй немало часу і зусиль: «Усе почалося ще з дитинства — моя бабуся навчила мене тримати в руках голку з ниткою, навчила шити та любити цю справу. Як думаєте, ким ще я могла вирости? Я почала збирати ще сукні прабабусі, ніколи не вважала їх антикваріатом. Потім заохочувала своїх друзів та рідних до пошуків суконь минулих століть, дуже багато з яких привезені з різних куточків світу. Кожна сукня — оригінал, у ті часи вона шилася впродовж одного–двох років та коштувала дуже дорого. Наприклад, найдорожча — бальна сукня з чорним мереживом 1904 року. До суконь докуповували багато різних речей: білизну, рукавички, сумочку, парасольку...Коли збирається стільки одягу й аксесуарів, починаєш думати, куди б їх подіти? Звичайно, влаштувати виставку, показати людям свою колекцію!»

«Стільки розкiшних та унікальних речей в одному приміщенні я ще не бачила ніколи, — визнає одна з відвідувачок. — Звичайно, трохи сумно стає від розуміння того, наскільки просто ми вдягаємося зараз. Напевно, кожна дівчина хоч раз у житті мріяла мати в гардеробі красиву сукню, з криноліном та прозорими рукавичками, прогулятися Єлисейськими полями під мереживною парасолькою...».

Виставка одягу з колекції Марини Іванової триватиме до 19 вересня.

Аліна ШЕВЧЕНКО