Володар кілець, він же пан або пропав

Від Атланти до Афін

      Головне в Олімпіаді — все ж перемога, а не участь, бо саме медалі, до того ж не «прості», а насамперед золоті, є визначальним чинником спортивної міці держави, елементом її іміджу. Іноді цей імідж не проти перебрати на себе й державні керівники.

      Згадаймо: вперше на головних стартах чотириріччя — літніх Олімпійських іграх — окремою командою Україна виступила в 1996 році в Атланті й доволі несподівано посіла 9-те місце в загальнокомандному заліку — 23 нагороди, з-поміж яких 9 — найвищої проби, 2 срібні й 12 бронзових. Цей результат було сприйнято як визначний успіх, свідчення того, що «є така держава — Україна» (козирна фраза Леоніда Кравчука, який, утім, на той час уже здав президентський пост), неабияк пишався і новий гарант Леонід Кучма. Але при цьому всі розуміли, що такий дорогоцінний ужинок здобуто значною мірою завдяки ще радянському багажу. Реальну потугу незалежного спорту мала виявити Олімпіада-2000 в Сіднеї. І краще б вона цього не робила, бо українська збірна в Австралії хоча й розжилася на 23 медалі (як і чотири роки перед тим у США), однак лише 3 з них були золотими, по 10 срібних і бронзових. Екзотичні африканські країни відтіснили нас аж на 21-шу позицію в підсумковому медальному реєстрі. І могло ж бути ще гірше, якби до двох перемог плавчихи Яни Клочкової в «Акватік-центрі» не додалося нсподіване «золото» снайпера Миколи Мільчева. Провал, криза — не найрізкіші визначення щодо українського спорту найвищих досягнень після Ігор зламу тисячоліть. Чи подолала Україна цю кризу, має показати Олімпіада, яка стартує вже менш як за три тижні, 13 серпня, в Греції.

«Мані» від Віті

      Мірилом турботи про майбутні високі результати на аренах батьківщини Олімпіад визначено вічну цінність — гроші. Саме їх брак спричиняє недостатність рівня спортивної інфраструктури, низьку кваліфікацію та віддачу тренерів і спортсменів. Звісно, «найголоднішим» у фінансовому плані для нас було чотириріччя 1992—1996, яке парадоксально завершилося тріумфом в Атланті, але, як уже було сказано, та команда — від В'ячеслава Олійника до Володимира Кличка — висотувала соки ще з радянського грунту. Після цього на випаленій спортивній землі й виріс, мовляв, наш бідненький урожай Олімпіади-2000. Перемагати не завдяки, а всупереч українці вже не могли, тож і визначили наріжним каменем для наступних олімпійських перемог потужнішу державну підтримку. Благо, новий Прем'єр-міністр Віктор Янукович, мабуть, щось передбачаючи з прицілом на президентські вибори, до своїх регалій додав головування в Національному олімпійському комітеті. Ну чим не ще один приклад уподібнення до Білорусі, де НОК всупереч звичаям цивілізованого світу очолює керівник виконавчої влади, «бацька» Лукашенко?

      Маємо підстави припускати, що Олімпіада-2004 стане лакмусом для Януковича як патрона великого спорту. Відповідь на питання «пан чи пропав» щодо Віктора Федоровича дадуть результати афінських баталій, передусім кількість «золота», яке Україна вивезе у вересні з Греції.

      Наразі час виборчої кампанії охопив і «спортивний сектор» команди «єдиного кандидата від влади», котра позиціонує лідера Партії регіонів як найуспішнішого главу уряду за весь час існування незалежної України. Між рядків і прямим текстом, у спортивних і загальнополітичних виданнях офіційна пропаганда фактично протиставляє Кабмін Януковича урядові його попередника Ющенка. На відміну від нинішнього лідера «Нашої України», чий уряд забезпечував «свою» Олімпіаду без зайвих реляцій (вибори відбулися за рік до того), нині глава Кабміну перетворив підготовку до Ігор на потужний елемент піару й напередодні виборів прагне до результатів citius, altius, fortius також на спортивних ристалищах Афін.

      Що змінилося в передолімпійській організації порівняно з попереднім терміном? «Змінилося багато чого, передусім фінансування. Зараз воно стало стабільним насамперед завдяки Прем'єр-міністру України, президентові НОК Віктору Януковичу. На засіданні оргкомітету з підготовки до Ігор він дав завдання Міністерству фінансів скласти графік забезпечення Держкомітету, його виконання під контролем віце-прем'єр-міністра Миколи Азарова. Починаючи з квітня минулого року, ми маємо повне фінансування», — заявляє в інтерв'ю газеті «Команда» голова Держкомспорту Микола Костенко. За його словами, «нині зусиллями Віктора Януковича НОК дуже зміцнів, і зараз на його рахунку 16 мільйонів гривень, а не 5-6, як було раніше». Про те, що державна влада не просто виконує передбачену держбюджетом програму фінансування великого спорту в Україні, а робить акцент на додаткових вливаннях, свідчать і такі слова голови спортивного відомства: «у період груднево-січневого затишшя у фінансуванні НОК виділив 2 мільйони на базову підготовку», «наприкінці минулого року до стовідсоткового фінансування ми отримали додатково 20 мільйонів гривень на матеріально-технічне забезпечення — це унікальний випадок!», «відрадно, що перед Олімпіадою нам додали ще 45 мільйонів гривень».

      Ну просто грудки сиру в маслі, а не олімпійці. Дооснащено 12 баз олімпійської підготовки, низку цих об'єктів реконструйовано, в першу чергу в Криму, де кліматичні умови ідентичні афінським, дообладнано висококласною апаратурою допінг-лабораторію. Тепер збірні команди повністю виконують план підготовки до Ігор навіть без залучення коштів із місцевих бюджетів. Мовляв, тренуйся і не май жодних інших проблем. Бо ж навіть зв'язок для нашої делегації в Греції забезпечує «Київстар».

      Спортивні чиновники дякують, відзначаючи, що зрушення справді є. Втім доводиться виявляти обережність і не казати «гоп», адже, зауважує хоча б той самий Костенко, «хотілося б мати в запасі перед Олімпіадою шість-вісім років».

Грецький лакмус

      Проте, мабуть, ми все ж таки не помилимося, якщо виходитимемо з того, що президент НОК і Прем'єр України Янукович, роблячи такі високі гривневі ставки на спорт, значною мірою кладе на кін Олімпіади й себе самого. Адже навіщо тоді було б надувати імідж «батька» українських спортсменів і позувати перед телекамерами із будь-ким, зокрема й з невідомим ще напередодні Віктору Федоровичу володарем Кубка Стенлі? До чого тоді всі ці зустрічі зі олімпійцями та їхніми тренерами в Кончі-Заспі? Зрештою, на цій темі роблять акцент і владні політтехнологи та «темники», коли організовують і забезпечують висвітлення засідань спортивної громадськості на підтримку Януковича як «рятівника» вітчизняної фізкультури й спорту. Як до подібних заходів ставляться самі спортсмени і, зокрема, зірки нинішні та минулих років, запрошені на ролі «весільних генералів», то інша справа. Прикметною в цьому плані виглядала розмова журналістів із відомим баскетболістом Олександром Волковим на тему, що саме він робить на «зборах за Януковича». «А чого ви запитуєте?» — насторожено відповів питанням на питання колишній олімпійський чемпіон, головний спортсмен країни часів раннього Прем'єра Ющенка, а нині керівник БК «Київ». — «Ну, ви ж сюди прийшли, сидите, значить, маєте якусь позицію». — «Ну то чого ви запитуєте?».

      Питань справді майже немає. Хоча ні, трохи є. За умов такої фінансової розкоші порівняно з кінцем ХХ століття спортивні начальники, підносячи до небес щедру владу та її уособлення Віктора світ Федоровича (чому не дорогого Леоніда Даниловича, зрозуміло), не поспішають обіцяти кращого виступу українських олімпійців в Афінах, аніж у Сіднеї. Говорять не про «золото», а про медалі загалом, сподіваючись на кількісно не менший ужинок, ніж у 2000-му. Утім таки побачив світ близький до офіційного прогноз керівництва Держкомспорту: за минулотижневим зізнанням першого заступника Костенка Анатолія Домашенка, Україна на Іграх у Греції розраховує отримати 5 нагород найвищої проби і посісти таким чином місце в п'ятнадцятці провідних спортивних держав світу (загалом буде розіграно 301 комплект медалей). Слід гадати, що саме цей результат буде доказом успішної діяльності на незвичній посаді президента НОК екс-начальника АТП, аргументом на користь вливання у спорт рекордних для нової України сум. Тоді як менші цифри у графах про нагороди стануть свідченням провалу спортивної політики «єдиного кандидата від влади». І у вересні — на початку вирішальної битви за електоральні симпатії — доведеться в такому разі коригувати рейтинг з урахуванням олімпійського мінуса.

      Констатуємо це «або-або» як наступний факт і почекаємо завершення Олімпіади. Бо прогнози, зокрема і в спорті, — річ невдячна. І ворожити на кавовій гущі, чи додадуться до двох майже гарантованих золотих нагород Яни Клочкової перші місця нових «мільчевих», ми не будемо. Може бути, ще якесь «золотко» намиється в афінському басейні під відкритим небом? Чи щось не надто сподіване метнеться на перше місце в легкій атлетиці? Вибіжиться на середній дистанції в суперництві з двожильними африканцями? Вибореться на татамі чи фехтувальній доріжці? Підніметься зі штангою? А може й не бути. Не всі ж Олімпіади такі фартові, як в Атланті. До того ж, скажімо, в боксі ми самі собі створили проблеми: нового Кличка, як у 1996-му, не виростили, а «мухачі», що вистрілили непоганим срібно-бронзовим залпом у 2000-му, декваліфіковані через тривалий розкол у Федерації боксу. Спричинений, до речі, ставлеником Донецька Єлісєєвим.

Пасажири останнього рейсу?

      Хоч як би там було, «великий дон» особисто поїде на свято спорту й миру в Афіни, уболіватиме за наших й очікуватиме від них належної віддачі. Що цікаво: оскільки 10-денний тур з України на грецьку Олімпіаду для кожного бажаючого коштує 4 тисячі доларів, сподіватися на значну підтримку вболівальників «синьо-жовтим» в Афінах не доводиться. І діаспора там значно менша, ніж в Австралії. Аби якось виправити становище, Віктор Янукович прийняв рішення про акредитацію на Іграх так званих гостей НОК. Це буде спеціалізована група в складі 200 чоловік, і в неї увійдуть глави державних адміністрацій, народні депутати, інші чиновники, представники спонсорів тощо. Можна уявити, яку жваву підтримку забезпечать нашим спортсменам міністри транспорту Георгій Кірпа, економіки — Микола Деркач, закордонних справ — Костянтин Грищенко, праці та соціального захисту — Михайло Папієв, освіти — Василь Кремень, голови областей Євген Кушнарьов (Харківська), Анатолій Засуха (Київська), Анатолій Близнюк (Донецька), Володимир Щербань (Сумська), Володимир Яцуба (Дніпропетровська), Валентин Мельничук (Чернігівська), Сергій Гриневецький (Одеська), голова Верховного Суду Василь Маляренко (мабуть, стежитиме, аби наших спортсменів не засуджували несправедливо) та керівник Управління з питань помилування Володимир Сліпченко, глава АП Віктор Медведчук чи його заступник Василь Базів...

       До речі, апарату Адміністрації Президента випала честь делегувати загалом 21 «спортивного туриста». Ще по 20 достойників засилають на трибуни Кабінет Міністрів і Верховна Рада. Всі вони житимуть на фешенебельному теплоході «Роттердам», який буде пришвартовано в аванпорті Афін — порту Пірей, й обійдуться явно не в малу копійку з державної скарбниці. Втім, як уже було сказано, Янукович цього року шикує. Окрім самого Віктора Федоровича з рідними та почтом, за повідомленням газети «Високий замок», в Афінах передбачено місця також для Президента Леоніда Кучми, Голови Верховної Ради Володимира Литвина, віце-прем'єр-міністра Дмитра Табачника, які вирушать на береги Егейського моря разом із дружинами та під пильним оком чотирьох охоронців. Щоправда, за домовленістю з греками, без табельної зброї.

      Армада, яка переїздить двома змінами з київських та регіональних владних коридорів під олімпійське сонце, буде кількісно найбільшою за всю історію не лише незалежної України. Можливо, нинішнє вище чиновництво, наче Фокс у «Місці зустрічі...», вирішило гульнути в останній раз?

      На Іграх в Афінах у складі збірної України виступлять 243 спортсмени. Це на 9 більше, ніж на попередній Олімпіаді в Сіднеї. Крім того, до Греції їде 147 тренерів, лікарів, масажистів, 18 співробітників штабу української збірної, 10 суддів. Також заплановано підтримку спортсменів двома наразі не названими українськими артистами.

      На відміну від Ігор-2000, де українці не були представлені в жодному командному виді спорту, цього разу на головні старти чотириріччя пробилася наша жіноча збірна з гандболу.

      Честь свого прапора українці захищатимуть у 27 видах спорту з 28, представлених у програмі  Олімпійських ігор-2004.

 Лідери медального заліку («золото», «срібло», «бронза»):

ХХV Олімпійські ігри. Барселона (1992)

169 країн-учасниць

1. СНД      45    38    29

2. США      37    34    37

3. Німеччина      33    21    28

4. Китай    16    22    16

5. Куба     14    6     11

 ХХVI Олімпійські ігри. Атланта (1996)

197 країн-учасниць

1. США      44    32    25

2. Росія    26    21    16

3. Німеччина      20    18    27

4. Китай    16    22    12

5. Франція  15    7     15

...9. Україна     9     2     12

 ХХVIІ Олімпійські ігри.  Сідней (2000)

199 країн-учасниць

1. США      40    24    33

2. Росія    32    28    28

3. Китай    28    16    15

4. Австралія      16    25    17

5. Німеччина      13    17    26

...21. Україна    3     10    10

 ХХVIІІ Олімпійські ігри. Афіни (2004)

201 країна-учасниця

~15. Україна      ~5    ~9 ~10

(узагальнений прогноз спортивного керівництва)

ОЛІМПІЗМИ

      Стало відомо, що в церемонії відкриття Олімпіади-2004 візьмуть участь 8 тисяч чоловік. Учасниками грандіозного театралізованого шоу 13 серпня будуть добровольці-волонтери, які готують програму тривалістю 3,5 години. Сценарій тримається в найсуворішому секреті. Організатори лише повідомили, що метою вистави буде показ історичної традиції Олімпійських ігор, які зародилися на території Греції, і її зв'язок із сучасним олімпійським рухом.

* * *

      У п'ятницю в небо над Афінами нарешті запустили дирижабль, який будуть використовувати для спостереження за порядком під час Олімпіади, повідомляє РІА «Новини». Старт «цепеліна» відкладали кілька разів — спочатку грецькі власті виявили, що не встигли належним чином навчити пілотів, а потім з'ясувалося, що пристрій не може літати при вітрі силою понад 5 балів. 59-метровий літальний апарат обладнано сучасними камерами стеження, дані з яких надходитимуть у спеціальний центр обробки інформації.

* * *

      Чебурашка — герой відомого мультиплікаційного фільму, створеного за сценарієм Едуарда Успенського, — став офіційним талісманом олімпійської команди Росії на Іграх в Афінах.