Охоронець черешні

«Цього року черешні вродили не лише на моїй дачі, а й на сусідських. От тільки шпаки життя не дають, оббивають ягоди», — скаржиться «УМ» 68–річний Микола Білик, який живе на дачі неподалік Черкас цілий рік. Тож, аби врятувати урожай черешень, чоловік і винайшов новий метод боротьби з нахабними шпаками.

«Знаєте, які вони розумні, ці шпаки? Оце дивлюся з вікна, летить до двору ціла зграя, спочатку сяде на отій акації і, якщо мене немає у дворі, — миттю на черешню», — розповідає чоловік. Ягоди на своїй черешні він зберіг, бо сторожував їх ледь не день і ніч. Каже, тільки чорна пташина «хмара» з’являлася на горизонті, відразу ж брався за мітлу та біг iз нею до черешні, аби відігнати непроханих гостей. А от на сусідську черешню, яка росте під його тином, зізнається, шкода було дивитися. Бо шпаки, зрозумівши, що в його господі їм не вдається вдосталь посмакувати ягодою, перебралися до сусідів.

«Мої сусіди приїжджають тільки на вихідні з трьома малими онуками. Торік через шпаків вони змогли зібрати лише літрову банку черешень. Дивлюся, й цьогоріч те саме буде, хоча сусіди свою черешню клейонкою, наче стрічками, заквітчали і дисків комп’ютерних туди начіпляли, сподівалися, що їх блиск відлякає крилату компанію», — веде далі пан Микола. А їм байдуже!

Чоловік зазначає, що не раз кидався у птахів грудками та дрючками. Шпаки злетять, пересидять на акації, а як побачать, що його у дворі нема, — знову сусідську черешню обліплять. А якось Микола Білик помітив, що птахи злітають iз дерева, як тільки почують котяче нявчання. Й придумав вихід: цілий тиждень примощував на дереві рибальський кошик із кошеням. «Спочатку кошик iз кошеням прив’язав усередині дерева, але хоч воно й нявчало, та шпаки на те не особливо зважали. Тоді довгим дрючком підсадив кошик вище, щоб вони бачили його. Шпаки літали, а сідати не ризикували», — пояснює пан Микола. Каже, щоранку перед «службою» добре годував кошеня і лише тоді ніс сторожувати. Знімав iз висоти і в обід, щоб поїло й води попило. Зміна у пухнастого сторожа закінчувалася ввечері, як тільки починало сутеніти. Так пан Микола за кілька днів і відбив шпакам ягідний апетит.

«Завдяки сусіду ми зібрали два відра ягід, — тішиться господиня черешні Валентина Шевченко. — І наші онуки ласували, і сусіда з дружиною пригостили. А кошеня отримало за сторожування торбинку сосисок».