«...Як розбалансований оркестр»

«Маю підвищений артеріальний тиск, який з допомогою медикаментів завжди регулюю, — розповідає 65–річна Ганна Ольшанська з Полтавщини. — Але в таку спеку навіть ліки не рятують. Два дні тому пішла на город зібрати огірки — ледве до хати повернулася. Мусила викликати «швидку», лікарі діагностували гіпертонічний криз».

Медики застерігають пацієнтів із серцево–судинним захворюваннями без особливої потреби виходити в спеку на вулицю. «Таким людям варто бути уважнішими до власного здоров’я, — каже київський кардіолог Валентин Савчук. — Про город — навіть мови немає. Гіпертонікам і тим, у кого проблеми з серцем, раджу більше відпочивати і якомога менше бувати на сонці. Як свідчать європейські дослідження, при високих температурах у кілька разів зростає ризик серцево–судинних порушень, зокрема інфарктів та інсультів».

Доктор медичних наук, науковий керівник столичної Клініки здорових судин Уляна Лущик зауважує: у спеку людям, у яких хворі судини, часто стає зле. А більшість українців, на думку лікаря, нині мають ослаблені судини. «Здорова людина не повинна чути, як б’ється серце й міняється тиск, хоча він може змінюватися кожні 5 хвилин залежно від погоди, — пояснює пані Уляна. — Якщо на погоду набрякають ноги, людина відчуває втому і їй докучає головний біль — без сумніву в організмі не все гаразд. «У вас дистонія», — чує такий пацієнт від лікаря. Це може бути першим кроком до інсульту. За нашими спостереженнями, чверть інсультів починається з дистонії».

Вегето–судинну дистонію пані Уляна порівнює з хаосом в організмі. Це схоже на оркестр, який грає не в унісон. «Як запідозрити дистонію? У людини мерзнуть щоки, вуха, німіють пальці. Кров не доходить до найменших капілярів, тканини організму залишаються «голодними». З віком судини втрачають еластичність, забиваються. Причиною може бути погана пульсація серця. В одному органі судини можуть розширитися, в іншому — спазмуватися. Варикоз, тромбофлебіт — також наслідок хвороби судин».

Судинні недуги за останні 10 років, каже лікар, значно змінилися, їх важче діагностувати. Однак, крім сучасної медичної техніки, лікарю ще потрібно мати достатньо знань, щоб зрозуміти, що відбувається в організмі пацієнта. «Той же гіпертонічний криз у кожної людини має свою причину виникнення. Також треба враховувати особливості організму, хронічні недуги. Нехтуючи цими моментами, лікарі часто призначають препарати, які хворому зовсім не потрібні. Тож і виходить: лікуємо, а кількість хворих не зменшується».