Хвали мене, моя губонько

19.06.2013

Партія регіонів, як відомо, скромністю ніколи не відзначалася. Та щоб аж так заносило її представників, особливо в Галичині, де провладна політична сила під час виборчих кампаній традиційно пасе задніх, а Віктор Янукович має найнижчий в Україні рівень довіри, й пригадати важко. Напевне, івано–франківські вожаки ПР не одну ніч просиділи в роздумах над назвою майбутньої книги про діяльність своєї парторганізації в краю Черемоша й Прута, поки вродили екстравагантний «Феномен прикарпатських регіоналів (Партія регіонів на Прикарпатті: витоки, здобутки, обрії)».

Презентація шикарно виданого фоліанту відбулася в Коломиї за участі тамтешніх «синіх» активістів. У їх присутності керівник обласної філії ПР, екс–депутат Верховної Ради Василь Чуднов не скупився на єлей. «Людина, яка вступила в Партію регіонів, — просторікував він, — це вже, як на мене, індивідуум, це особистість, яка має свою думку, має свої переконання, яка ні під ким ніколи не ходила й ніколи не буде ходити. І ці люди варті того, аби ввійти в історію краю та в історію партії».

Головний прикарпатський «регіонал» чомусь не зауважив, що чимало «цих людей», його земляків, вступили в ПР винятково з меркантильних політичних інтересів: аби отримати «хлібну» посаду чи втриматися на ній при перерозподілі виконавчої влади після інавгурації Віктора Януковича. Приміром, один із нинішніх «стовпів» місцевих «регіоналів», голова облдержадміністрації Михайло Вишиванюк поповнив лави ПР лише в грудні 2011–го, а до того розбудовував Аграрну партію України, Народну партію Литвина та виборчий блок «Відродження».

Окрім самовихваляння, неможливо зрозуміти, в чому ж полягає феномен політичних аутсайдерів на Прикарпатті. Зате упорядники в стилі соцреалізму рясно «пересипали» об’ємне видання фрагментами виступів Віктора Януковича та його афоризмами (звісно, не про Анну АхмЕтову та «великого українського поета» Антона Чехова).