Полуничний запах Батьківщини

19.06.2013
Полуничний запах Батьківщини

Депутати казали: «Туфту робиш, нічого не буде»

У селі Лосятин, неподалік Почаєва на Тернопільщині, відзначили свято першого врожаю полуниці. Лосятинський кооператив — перший в Україні, де вирощують цю ароматну ягоду. Торік нею засадили 10 гектарів поля, з яких уже цього сезону планують зібрати 150 тонн полуниці. Проект «Розвиток полуничних кооперативів» впроваджують міжнародна благодійна організація «Добробут громад» і компанія «Данон». До 2014 року вони планують профінансувати молочні та полуничні кооперативи в Україні на суму майже 4 мільйони євро.

«Головую сьомий рік, — розповідає сільська голова Лосятина Надія Залевська. — У нас тут не було ні дороги, ні клубу. Село занепадало. Люди не мали роботи, поневірялися по заробітках за кордоном. Тож мусили придумувати проекти, щоб якось «оживити» ситуацію. 2009 року — під час реалізації першого проекту — роздавали людям худобу і зернові. З кооперативом — це моя ініціатива. Хоча спочатку в успіх ніхто не вірив. Депутати райради казали «Туфту робиш, нічого з того не буде».

Люди в Лосятині завжди вирощували полуницю, малину і продавали на дорозі. Всі присадибні ділянки ними засаджені. «Якщо виростять і здадуть у кооператив — це більш прибуткова справа, ніж коли перекупщик забере все за половину вартості й перепродасть, — міркує пані Надія. — Люди у нас працьовиті — треба їм тільки трохи допомогти».

У компанії «Данон» зацікавлені, аби не тільки члени кооперативу — кожен охочий житель вирощував і продавав їм свою продукцію. Але умова така — перейти на нові технології.

...Плантації кооперативу засаджені пізнім сортом полуниці «Полка». Ягоди великі, добірні, соковиті. «Щоб досягти максимального ефекту зволоження, ми в лютому три гектари накрили білим агроволокном, — пояснює директор проекту «Розвиток полуничних кооперативів» Андрій Галяс. — Тож нині тут ягоди вже червоні, а на інших полях вони тільки достигають. Так краще керувати процесом збору. Збудували резервуар для води, насосна станція постачає рідину до магістралі, а звідти вода по крапельках стікає прямо під кущі. Міжряддя застеляємо соломою — аби ягоди не бруднилися під час дощу. Не використовуємо ніяких хімічних добрив».

«Раніше працювала в Польщі, а тепер — вдома, біля дітей...»

Генеральний директор компанії «Данон Україна» Даріо Маркетті пригадує: все почалося з молочних кооперативів. «2009 року ми задумали перейти в зборі молока від індивідуальних виробників до кооперативів. Цю ідею ніхто не підтримував, усі вважали нас божевільними, називали комуністами, — посміхається директор. — Але з часом побачили, що задум добре працює. Нині 20 українських кооперативів постачають нам своє молоко. Тож були певні, що такий підхід виправдає себе і у випадку з полуницями. Щороку інвестуємо 20—30 мільйонів євро, переважно у виробничі потужності. Але за останні 4 роки інвестували майже 10 мільйонів євро в кооперативи, бо такі проекти дуже інтенсивні».

Увесь цьогорічний урожай полуниці Лосятинського кооперативу надійде у вінницьку «Аграну». «Ця фірма переробляє ягоди для фруктового наповнювача, який постачає для наших йогуртів, — каже Даріо Маркетті. — Але наступного року ми збільшимо площу насаджень до 20 гектарів. Це дасть змогу експортувати полуницю — спочатку до Польщі та Росії».

Із відкриттям кооперативу в Лосятині офіційно працевлаштувалися 65 жителів. Уже цього сезону на полуничних плантаціях трудитиметься понад 100 людей. Згодом планують дати роботу 500 людям iз Лосятина і сусідніх сіл. Середній заробіток — 3800 гривень. «Другий рік тут працюю, — говорить Тетяна Наконечна з села Крутнів. — Торік лише виса­джували кущі. За 10 робочих годин у день мали 120 гривень. Я колись працювала на полуниці в Польщі. Там було важче, бо їхала з дому, а зараз — біля дітей. Як закінчується сезон, ставлять на біржу, бо офіційно відпрацювала півроку. Ще отримую соціальну допомогу на малих. І чоловіка цього року до полуниці залучила».

«Збираємо ягоди 75% стиглості, з білим кінчиком, — показує Андрій Галяс. — Така полуниця добра для транспортування. Її заморожують «шоковим» методом: подрібнюють на кубики при температурі мінус 40. Тоді перевантажують в авто і везуть на переробку». Холодильну камеру й автомобіль Лосятинському кооперативу спонсори проекту передали просто на святкуванні першого врожаю.

— Тепер беремося за наступний проект — проООНівський, — ділиться планами Надія Залевська. — Хочемо закупити машини для сушки і робити чипси, фіточаї з полуниці, малини. В Почаївську лавру приїжджає багато паломників, тож людина радо купить пакет сушених полуниць, аніж якусь «хімію».

Для успіху необхідна співпраця

Даріо Маркетті зізнається: легше знайти кошти, ніж управляти таким проектом. «Свого часу нам довелося закрити три кооперативи, бо керівники не були достатньо віддані справі. Для успіху потрібна співпраця місцевої громади з державною владою та неурядовими організаціями. Ми обрали це село, оскільки наш партнер, компанія «Добробут громад», знав цю громаду. Друга причина — місцевість і клімат. Третя — підтримка місцевої влади».

— Так зване реформування аграрного сектору на початку 2000–х, що передбачало створення агрохолдингів, у 10 разів скоротило на Тернопільщині кількість працівників у цій сфері: зi 120 тисяч до 12 тисяч, — розповідає заступник голови Тернопільської облдержадміністрації Василь Гецько. — Як наслідок — безробіття, масовий виїзд земляків за кордон. Тому це чи не перший приклад соціально відповідального бізнесу, коли компанія думає не лише про прибуток, а й про людей.

«Завдяки проекту збережуться сім’ї, бо люди вже не виїжджатимуть на заробітки за кордон, діти ростимуть біля батьків, — радіє Надія Залевська. — Недавно завершили ремонт дитячого садка, організували сільський хор. Якщо село співає — значить живе».

 

ДОВІДКА «УМ»

Проект «Розвиток полуничних кооперативів» виконується на базі Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу (СОК) «Лосятинське молочне джерело» у селі Лосятин Кременецького району Тернопільської області. Кооператив надає своїм членам послуги з вирощування, зберігання та збуту полуниці як на спільному полі так і на власних ділянках. Упродовж 2012—2014 років інвестиції спрямовують на поступове збільшення площ насаджень полуниці до 50 га.

 

ДО РЕЧІ

За словами Даріо Маркетті, чотири роки тому «Данон Україна», працівниками якої переважно є українці, вирішила зосередитися на трьох основних соціальних напрямах. Перший пов’язаний iз перетвореннями у сільському господарстві (розвиток молочних кооперативів і сімейних ферм). «Друга соціальна ініціатива — марафон «Пробіг iз вірою у серці», завдяки якій допомагаємо дитячим кардіологічним відділенням і центрам придбати необхідну апаратуру. І третій — заохочення маленьких українців до занять спортом : проводимо дитячий чемпіонат із футболу «Кубок націй «Данон». Загальна мета цих ініціатив — збільшити середню тривалість життя українця, довести її до такого ж рівня, як у сусідніх країнах — Польщі, Болгарії».

  • І хліб, і до хліба

    Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>

  • Японський трактор у лізинг

    Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>

  • Аграрна арифметика

    Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>

  • Наша риба впіймала шхуну

    Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>

  • Росіяни хочуть солі?..

    Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>