Євросоюз в окремо взятому господарстві

Швейцарія в поміч

У мальовничому Городнянському районі на Чернігівщині Олег Жуковський п’ять років тому купив кілька господарств. Тоді він ще не був фермером, просто мав сім’ю, дітей і займався бізнесом, далеким від сільськогосподарського. Та коли народжувалася третя донечка, він з дружиною, як і будь–які свідомі батьки, задумався над якістю харчів, якi вживають усі українці. Добавки, підсилювачі смаку, замінники, ГМО — все, що викликає непередбачувані наслідки для здоров’я, а значить, ставить під питання майбутнє не тільки власних дітей, а й нації, породило ідею виробництва чистих від «хімії» продуктів. Так виникло українсько–швейцарське підприємство «ЕтноПродукт» із замкнутим циклом виробництва органічної сільськогосподарської продукції, у якому Олег Жуковський став головою наглядової ради.

Швейцарці саме поширювали проект «Розвиток органічного ринку в Україні», метою якого було інтегрувати малі та середні підприємства України у міжнародну торгівлю через сертифіковану продукцію. Проект розрахований до 2016 року і сприяє розвитку конкурентоспроможності українського харчового сектору. Впроваджується він Дослідним інститутом органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія) у співпраці з зацікавленими організаціями українського органічного ринку і Міністерством аграрної політики та продовольства України. Фінансує його Швейцарська Конфедерація. Окрім грошової підтримки, швейцарці надають і велику консультаційну допомогу.

Ознаки органічних продуктів

Олег Жуковський скористався працюючим проектом і запросив сертифікаційну компанію, щоб перевірити, чи, бува, немає радіації у його господарстві. Радіації не було. Але, за євростандартами, ґрунт, на якому вирощуються органічні сільськогосподарські культури, протягом трьох років повинен зберігатися чистим від будь–яких хімічних речовин. Тому пройшов час, поки його сертифікували. На наступну весну підприємство отримало сертифікат на органічне молоко, ще через зиму — на м’ясо. Сертифікаційні документи, що дають право визначати продукт як органічний, треба підтвер­джувати щороку, окремо кожний вид. Відтак в органічних молоці, м’ясі, яйцях не повинно бути антибіотиків, гормонів та синтетичних консервантів. Органічні крупи, борошно, олія мають бути вільними від агрохімікатів, синтетичних мінеральних добрив та пестицидів. Органічні овочі і фрукти — також без пестицидів, гідропоніки та інших неприродних речовин. Органічний мед не може містити антибіотиків, акарицидів, парафінів та цукру, органічні соки, джеми не можуть мати барвників та смакових добавок.

На 4000 га органічних пасовищ господарства «Етно­Продукт» випасається дві тисячі голів великої рогатої худоби. Пасеться вона майже цілодобово, якби не вовки, корів би лишали й ночувати просто неба. Безприв’язний метод утримання худоби дає можливість їй правильно харчуватися тією травою, яка їй до вподоби, не мати хворих кінцівок і ратиць, що неминуче вкриваються виразками на бетоні при стійловому утриманні, зменшує кетоз (жирове переродження печінки) та максимально забезпечує здорове вим’я. До того ж корови виступають одночасно і як удобрювачі пасовищ, і як сіножатки, що самі собі добувають їжу. За правилами органічного утримання, кожній худобині потрібно півгектара «житлоплощі» на луках. А взимку її раціон складається із сіна та сінажу, вирощених без агрохімії, і не генномодифікованих. Тут не застосовують примусову відгодівлю, гормонів росту, збудників апетиту. Телят випоюють лише органічним молоком власних корів.

Переваги «чистого» молока

А ще корів не водять на доїння далі, ніж за півтора кілометри. Мобільні доїльні установки імпортного виробництва привозять до пасовища. Зранку й увечері стадо приходить до них. Корови шикуються у чергу до хромованих установок, бо на них чекають ясла зі смачним кормом.

Вим’я їм миють рушником, змоченим чистою водою, без усіляких мийних засобів, і зразу ж підключають до апарата. У цьому господарстві кількість соматичних клітин у корови — не більше 200 тисяч на сантиметр кубічний, при європейській нормі до 400 тисяч. Цей показник вважається навіть важливішим за показник жирності молока, він свідчить про стан здоров’я домашніх тварин: чим соматичних клітин менше, тим корова здоровіша. Сире органічне молоко одразу після доїння охолоджують до 4 градусів у холодильнику, що стоїть поруч із пересувною доїльною «залою», це подовжує термін його зберігання. Жирність сирого органічного молока лишається природною у межах 3,2–4,2 відсотка і залежить від пори року та періоду лактації. Свідченням жирності є характерне відшарування вершків. Таке молоко може не скисати до чотирьох–п’яти днів, а коли й скисне — виходить смачний домашній кисляк. Голландські (та й данські) вчені дослідили, що в органічному молоці у порівнянні з традиційним на 75% більше бетакаротину, на 50% більше антиоксидантів, утричі більше кислот Омега–3.

Органічне — значить сертифіковане

Усі виробничі процеси господарства сертифіковані відповідно до вимог Євросоюзу. Тому кінцевий органічний продукт (молоко, кефір, сметана, м’ясо) по–особливому маркується. В Україні, як і в Євросоюзі, його позначають «євролистком» і друкують на упаковці. Під листком — кодовий номер органу контролю, ще нижче — країна походження сировини. У нас уже існує більше 700 точок продажу, в яких можна купити українські органічні продукти. Їх вартість вища від традиційних продуктів на 20–30 відсотків, та важливо усвідомлювати, що ця ціна — не маркетинговий хід, а результат дотримання дуже високих вимог, які пред’являють до органічних продуктів. Якщо вірити Вікіпедії, «у Китаї, наприклад, ціни на еко–продукти можуть перевищувати ціни неорганічних продуктів до 700%». Олег Жуковський вважає: не мине й п’яти років, як сертифіковані органічні продукти перейдуть у преміальну цінову категорію.

На території України сьогодні працюють 12 іноземних та один український сертифікаційні органи. Український «Органік стандарт» має міжнародну акредитацію на проведення сертифікації, він визнаний Єврокомісією та Швейцарською Конфедерацією, там працюють вітчизняні дипломовані біологи та агрономи. Їм належить функція контролю та інспекції над органічним ґрунтом, умовами догляду за тваринами, якістю кормів, правилами зберігання продукції, її транспортуванням, продажем. Ще три роки тому український ринок органічної продукції був у стадії ембріона, сьогодні, хоч і немає офіційної статистики на дер­жавному рівні, як немає і відповідного закону, з’являються все нові й нові виробники органіки. Це дуже відрадно, тому що підтверджується теза про те, що здоров’я людини та суспільства не може існувати окремо від здоров’я екологічної системи.

За допомогою швейцарців на європейський ринок експортуються органічні зернові та бобові з України. Москва і Санкт–Петербург також закуповують їх, як і інші продукти, бо в Росії ще немає своїх сертифікаційних компаній. Трохи краща ситуація у Білорусі, у них сертифіковані «дикороси». Молдова розпочала першою в СНД, її органіка вже на пристойному рівні, є свої сертифікаційні центри.

Нішовий ринок

Окрім того, що «ЕтноПродукт» вирощує і переробляє з органічного молока безпечну та смачну продукцію (з побудовою молокозаводу під Борисполем також допомогли швейцарці), господарство дає роботу двом сотням сільських мешканців на Чернігівщині. Це і є та соціальна політика в дії, про яку тільки й говорить уряд, але яку зовсім не фінансує. Органічне поле не може жити без гною, без розумної та нелегкої праці селянина. Якщо у місті куплять органічний продукт, це і буде підтримка тим, хто живе і працює на фермі, щоб виростити органічну рослину.

Сьогодні в Україні органічна сертифікована продукція включає зернові, бобові, олійні культури,овочі та зелень, баштанні, фрукти та ягоди, ефіроолійні культури, молоко, м’ясо, яйця, гриби, горіхи, мед, хлібобулочні вироби, крупи, борошно, джеми, соки, соуси — майже все необхідне для здорової життєдіяльності людини, але цього мало на внутрішньому ринку. До слова, у Європі органічні продукти становлять 1–7 відсоткiв загального харчового ринку. «Органіка» — найменш корумпований ринок України, бо надто витратний. Проте це — найбільш усвідомлений сектор сільського господарства, який займає окрему нішу і який протидіє страшній загрозі дисбалансу обміну речовин, ожиріння, безпліддя, раку, діабету.

Коментар спеціаліста

Ерік Майлі (Швейцарія),
експерт молочного напрямку:

— Оскільки я практикуючий фермер, то тримаю 10 підсосних корів, виробляю яловичину і напряму продаю її споживачеві. Усі фермери східної Швейцарії носять знак нашої гільдії — золоту сережку–корову. А оскільки я ще й наполовину американець, то одягаю й ковбойську краватку, на якій зображені корова з телям. Так от, усі ми глибоко переконані, що органіка — правильний шлях, який єднає нас із природою.

«Органічна» корова — щаслива корова, вона наповнює шлунок і лягає на полі, їй не треба концентрованих кормів, їй потрібна трава, яку вона їсть на пасовищі. Мої корови майже цілий рік на свіжому повітрі, навіть узимку, при мінус 25 градусів, вони їдять на вулиці.

В органічному господарстві ми імітуємо природу: даємо можливість «знайти» корові затишне, закрите місце, де вона може отелитися. Пасемо стадо цілий рік, щоб тварини рухалися і тим самим запобігали будь–яким хворобам, що виникають при статиці. Профілактика — основний спосіб лікування. За шість років я не втратив жодного теляти і корови. Мені подобається бачити у стаді бичка, я — за природну репродукцію, але тримати бика на фермі для мене дорого, тому я час від часу його орендую.

Стосовно порід корів в Україні: голштинська порода — молочна, але їй необхідно багато концентрованих кормів, що порушує норми органічного утримання. Тому я переконую українців вирощувати симентальську породу. Заробляють не ті господарства, що мають більше надоїв, а ті, що менше витрачають на один літр молока.