Нокаутом — по дефіциту

Учора платіжна система «Веб Мані» на своїй сторінці у «Фейсбуці» заспокоювала численних клієнтів. «Наразі відновлено контроль «на верхній палубі». Але і це — наша маленька перемога. Всі наші зобов’язання перед тими, хто так довго чекав, будуть виконані», — пообіцяли у компанії.

Спецназ «наїхав» віроломно...

...«В’язали» офіс віртуальних грошей ще минулого тижня. Штурмували його податківці за всіми правилами бойового мистецтва. Звинувативши «Веб Мані» у махінаціях iз платіжними картками та відмиванні грошей, фіскали заблокували на їхніх рахунках 60 млн. гривень. Звинувачення серйозні. Якщо, скажімо, перша стаття передбачає штраф у розмірі 10 тис. доларів, то друга — позбавлення волі до 15 років із конфіскацією майна.

Унаслідок «масок–шоу» виникли збої у роботі українського сектору компанії. Утiм, за словами представників компанії, вони швидко відновили фінансові процеси — на час верстки цього номера, проблеми стосувалися тільки переказу коштів на пластикові карти.

Непрості стосунки «Веб Мані» з державою Україна тривають з 2010 року. Важко сказати, чим саме структура не сподобалася Національному банку, але той чомусь відмовився узгоджувати правила їхньої роботи. Але що на велику компанію нацькують податківців, не могли передбачити навіть експерти. Тим паче звинувачувати структуру в «розстрільних» злочинах. «Веб Мані» не надають фінансових послуг, а просто пропонують клієнтам програмно–апаратне устаткування для їх здійснення, — пояснює адвокат Валерія Тарасенко. — При здійсненні трансакції «Веб Мані» передає право вимоги грошей, розміщених на банківському рахунку, від платника до продавця товару чи послуги. А скористатися цими правами має сам банк. Тим паче віртуальна валюта «Веб Мані» (в Україні це так звані «wmu») можна прирівняти до «додаткових життів», які використовують в онлайн–iграх. І які користувач також може придбати за справжні гроші».

Про популярність «Веб Мані» свідчать дані аналізу російського ринку електронних грошей (в Україні подібних опитувань не проводилося). За даними дослідників, користуються послугами структури 10% населення Росії. За популярністю вона ділила друге місце з «Ківі–гаманцем», а лідирують на російському ринку «Яндекс.Гроші». Цікаво, що російські «Гроші» хоча й задіяні на українському ринку, але жодних претензій iз боку регулятора не отримували.

Самі працівники «Веб Мані» вважають конфлікт навколо своєї фірми непорозумінням. Мовляв, усі проблеми — від складнощiв у роботі державних механізмів та правового нігілізму окремих чиновників. І сподіваються, що в найближчому майбутньому всі негаразди вдасться врегулювати.

Порятуємо бюджет електронними грішми

Натомість незалежні експерти оцінюють ситуацію трохи песимістичніше. «Веб Мані» стали жертвою бажання урядовців будь–якою ціною наповнювати бюджет, — каже «УМ» експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. — Навіть більше: подібних фірм в Україні чимало, але про них ніхто не знає. Ситуація ж на «Веб Мані» стала відомою тільки тому, що ця структура публічна, її послугами користуються багато людей, а тому приховати ці події не вдалося».

На підтвердження своїх слів Жолудь наводить динаміку дефіциту державного бюджету. «Сьогодні вже стали поганою традицією регулярні дефіцити державного бюджету, які фіксуються за результатами кожного місяця, — каже експерт. — Це нове явище, адже зазвичай на початку року в попередні роки фіксувався профіцит держбю­джету, і лише потім, ближче до зими, країна отримувала дефіцит. Нині ж виходить, що 2013 рік ми розпочали з дефіциту».

На думку аналітиків, ситуація у державі критична. Через стагнацію економіки «дірка» у кошторисі країни постійно збільшується. І жодних реальних зусиль для того, аби полегшити ситуацію, урядовці вперто не роблять. «Замість того, аби зменшувати видатки чи, наприклад, реформувати економіку, влада намагається діяти простим методом — наповнювати бюджет, використовуючи ресурси компаній, які успішно працюють», — каже аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень.

Реформа ринку: готуйтеся платити більше...

Питання «Хто переможе у нерівному двобої?» — міжнародна компанія чи «орли Клименка» — наразі залишається відкритим. Якщо фіскалам вдасться перемогти вже у першому раунді, то це буде прецедент — і стосуватиметься він не лише ринку електронних грошей в окремо взятій країні. Назагал же аналітики переконані, що перемога, найімовірніше, буде за владою. І цілком можливо, що нокаутом.

«Аналізуючи законопроекти вітчизняних урядових структур, законодавчу ініціативу народних депутатів, можна помітити, що влада має серйозні наміри радикально змінити ситуацію на ринку електронних грошей, — стверджує Жолудь. — Ми вважаємо, що йдеться про єдиного національного оператора, який прийде на зміну всім компаніям, що працюють тут сьогодні».

Точка зору експерта чудово пояснює дивну, на перший погляд, поведінку Національного банку. Регулятор, як відомо, вже кілька років наполегливо розглядає документацію компанії «Веб Мані», але не може визначитися з приводу поданих нею документів. І справді, навіщо давати формальний дозвіл на роботу структури, яку навпаки намагаються витіснити з ринку?

Тиск на «Веб Мані», до речі, — не перше намагання показати зарубіжним гравцям, хто є справжнім хазяїном на українському ринку електронних платежів. Так, свого часу влада «щемила» компанію «Ківі» — ту саму, яка у Росії ділить другу сходинку із «Веб Мані».

Що означають подібні новації для споживача — пересічного українця, який вслід за цивілізованим європейцем хоче дешево переказувати свої кошти — зрозуміти також нескладно. «Поява на ринку монополіста завжди призводить до зростання ціни за товар чи послугу», — резюмує Жолудь. Причому абсолютно неважливо, в яку «обгортку» загорне влада свої старання. «Формально це може бути, наприклад, кіпрська компанія», — каже експерт. Але належати чи представляти інтереси вона може чиї завгодно. Як відомо, «австрійська компанія», яка феєрично приватизувала «Укртелеком», грала на користь Ріната Ахметова, а у її структурі нібито були особи, близькі до керівника президентської адміністрації Льовочкіна.

Тож цілком логічно, що ринок електронних грошей, до якого, на думку аналітиків, має нездоровий інтерес влада, зачищають не просто так, а для структури «Х». Яка може мати або патріотичну національну символіку, або бути черговим «австрійцем». Кошти від її діяльності тектимуть у «правильному» напрямку, а всім нам доведеться платити більше. На всяк випадок зафіксуймо тарифи, які існують сьогодні: за переказ електронних грошей ми наразі платимо 0,8%...

А ТИМ ЧАСОМ...

Підготуватися «Форексу»?

Після того як цей матеріал був готовий до друку, стало відомо, що влада знайшла черговий об’єкт докладання своїх реформаторських зусиль — компанію «Форекс Клуб». За словами першого заступника голови Національного банку України Бориса Приходька, на цьому ринку є «десятки мільйонів доларів, які виводяться не зовсім офіційними схемами за допомогою брокерів і працюють на економіку інших держав». «Десь до кінця року ви побачите активні дії Нацбанку в цьому напрямi», — пообіцяв Приходько.

Думки аналітиків із приводу, що саме мали би означати дії фінансового регулятора, розділилися. «Я би не став ототожнювати ситуацію навколо «Веб Мані» та «Форекса», — каже Олександр Жолудь. — Хоча би тому, що справою «Веб Мані» займається податкова, а «Форексом» — НБУ». Утiм люди у масках увірвалися до офісу «Веб Мані» після її затяжного «непорозуміння» саме з фінансовим регулятором. І тому не виключено, що держава обрала саме таку схему боротьби з конкурентами на цьому ринку.

Подібну точку зору підтримує президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко, який прямо пов’язує два «наїзди». «Щоби працювати у «Форексі», людині треба було перераховувати гроші в офшор, а це незаконна операція, яку НБУ не може контролювати. Після того, як перевірили інформацію на серверах, одразу взялися за «Форекс», — каже експерт.

Член ради НБУ Василь Горбаль наводить третю версію події. Боротися хочуть, мовляв, не із самим «Форексом», а з «псевдофорексними структурами». «В інтернеті можна знайти чимало оголошень нібито від «Форекса» з обіцянками мало не 100% річних, — каже Горбаль. — Звичайно, що це неможливо і незаконно. Нацбанк проводитиме перевірки до повного виходу подібних структур iз тіні».

Сам «Форекс» до можливих неприємностей ставиться надзвичайно спокійно. «Так, ми знаємо, що будуть перевірки, але жодних занепокоєнь у нас вони не викликають», — прокоментував керівник інформаційно–аналітичного центру компанії Микола Івченко.