Таки дівчатка для биття

Вирушаючи на чемпіонат Європи до Франції, жіноча збірна України не мала чіткого завдання на цей турнір. Одні називали нашу збірну «темною конячкою», інші — «дівчатками для биття». Зрештою, рацію мали останні.

«Для нас важливо нікого не боятися: поважати — так, боятися — в жодному разі. Ми повинні вигравати в кожного опонента, з яким будемо зустрічатися. Ставитимемо перед собою нереальні цілі, щоб досягти максимуму», — в настановах головного тренера жіночої збірної Вадима Чечуро відчувалася стривоженість та брак упевненості в майбутньому результаті.

Зрештою, хоч як намагався наставник зарядити своїх підопічних, їхній виступ на ЧЄ у Франції вийшов «холостим». Програвши всі три поєдинки у своєму квартеті, українки завчасно попрощалися з Євробаскетом, потрапивши до числа чотирьох найгірших збірних країни. Прикро, адже для виходу до другого групового етапу підопічним Чечуро було достатньо виграти один–єдиний матч. Проте «синьо–жовтим» не підкорилися ані чинні віце–чемпіонки континенту — туркені, ані значно скромніші словачки з чорногорками.

Якщо в поєдинку зі срібними призерками попереднього Євро від українок перемоги ніхто не очікував, то дві інші поразки відверто засмутили вболівальників, котрі мали змогу відстежувати матчі в ефірі каналу «Х–спорт» (колишній «Хокей»). І, що найголовніше, неприємним виявися не стільки результат, як сама гра українок.

Коментуючи поразку словачкам — основним опоненткам «синьо–жовтих» за третю сходинку в групі — наставник збірної України відзначив: «Нам знову не вистачило агресії. Як і багато чого іншого — швидкості, комбінаційності, взаєморозуміння».

Попри те, що наші збірниці готувалися до Євробаскету практично впродовж місяця, злагодженості в їхніх діях так і не з’явилося. Відсутність командної гри не змогли компенсувати й окремі виконавиці. Великі сподівання покладали на Аліну Ягупову, якій перед стартовим поєдинком на турнірі вручили нагороду як кращій молодій баскетболістці Європи 2012 року. Однак самотужки витягнути дорослу збірну хвацька 21–річна виконавиця не змогла.

У першому матчі на ЧЄ Ягупова набрала лише шість очок. Надалі Аліна «розкидалася» (зі Словаччиною — 17 очок, учора з Чорногорією — 21), але її снайперських потуг для загального успіху виявилося замало. Молодій дебютанці намагалася підспівувати ветеран — Олександра Курасова, однак травма правого коліна не дозволила їй зіграти на повну.

За великим рахунком, голов­ною бідою наших баскетболісток стала проблема з мобілізованістю. У кожному з трьох поєдинків команда Чечуро провалювала одну з 10–хвилинок. Так, доля гри з Туреччиною вирішилася в третій чверті, яку «синьо–жовті» віддали з рахунком 8:22. У протистоянні з рівною нам за силою Словаччиною українки «заснули» в другій десятихвилинці — 9:24. А у відносно рівній грі з чорногорками знову не вдалася третя частина матчу — 13:22.

Відтак жіноча збірна України, сформована в переважній більшості з легіонерок, повертається додому із цілком закономірним «бубликом». Думається, доки на Батьківщині наших збірниць на повну потужність не запрацює внутрішній чемпіонат, говорити про якісь здобутки на міжнародній арені буде марно.

ТАБЛО

Жінки. Чемпіонат Європи (Франція). Перший груповий раунд. Група А.

1–й тур. Україна — Туреччина — 52:78 (11:24, 21:16, 8:22, 12:16; Мірчева, Курасова (по 8) — Холлінгсворт (15), Каглар (11)), Чорногорія — Словаччина — 77:63.

2–й тур. Словаччина — Україна — 75:68 (20:28, 24:9, 17:14, 14:17; Лукавіцова (23 + 9 підб.); Купчикова (18 + 8 подборов) — Ягупова (17), Курасова (12)), Туреччина — Чорногорія — 66:57.

3–й тур. Чорногорія — Україна — 72:60 (16:19, 15:11, 22:13, 19:17; Ягупова (21), Курасова (12)).

Турнірне становище: Чорногорія — 5 (3 матчі), Туреччина — 4 (2), Словаччина — 3 (2), Україна — 3 (3).

А ТИМ ЧАСОМ...

НБА. Фінал (серія до 4 перемог). «Сан–Антоніо» — «Маямі» — 114:104 (Паркер (26), Жинобілі, Грін (по 24); Данкан (17 + 12 підб. + 3 блок–шота), — Уейд (25), Джеймс (25), Аллен (21); рахунок у серії — 3:2).

Як свідчить майже півсторічна історія «Сан Антоніо сперз», «шпори» не програли жодного із чотирьох фіналів, у яких вони брали участь. А вигравши позавчора у чинних чемпіонів НБА з Маямі п’ятий матч «золотої» серії — 114:110, колектив Грега Поповича впритул наблизився до здобуття п’ятого комплекту чемпіонських перснів (рахунок перемог — 3:2 на користь «СА»). Після трьох поспіль поєдинків у Сан–Антоніо команди–фіналісти переїхали до Флориди, де «шпорам» потрібно виграти один із двох матчів, що залишилися.

Непідкупна статистика каже, що з 1985 року, коли чемпіонські роз’їзні серії почали проходити за схемою «2 матчі в гостях — 3 на виїзді — 2 вдома» (для команди з вищим номером посіву), сіяний колектив лише двічі виходив переможцем із незручної ситуації, поступаючись 2:3.

Свій останній чемпіонський титул «Сан–Антоніо» здобув у 2007 році. Як і шість років тому, лідерами «шпор» залишаються нев’янучі ветерани Тім Данкан та двоє його помічників — Тоні Паркер та Емануель Жинобілі. Однак нинішній успіх команди Грега Поповича був би неможливий без старань 25–річного Денні Гріна, який у п’яти матчах проти «Маямі» відзначився 25 точними «трюльниками». Це новий рекорд фінальних серій НБА за показником влучності три очкових кидків. Попереднє досягнення Рея Аллена встановив у 2008 році у складі «Бостона».