Найкращий спосіб не мати проблем iз відтягуванням дітей від телевізора радикальний — позбутися цього «друга сім’ї». Утім від такого рішучого кроку багатьох батьків стримує не лише власна залежність від «зомбоящика», а й бажання якимось чином якнайдовше утримати доньку чи сина під наглядом. Бо вулиця, дуже часто, — це ще більше зло. Хоча все щоденно переплітається: спочатку дитина всмоктує у себе різну словесно–візуальну дурню з телеекрана, а потім копіює телеобрази у своїй компанії поза домашніми стінами.

Найоптимальніший варіант — не створювати для дитини атмосфери тяжіння до категорично забороненого телевізійного плоду і показувати особистий приклад того, що від будь–якої картинки на екрані у будь–який момент можна відірватися. Бо реальне життя (навіть прохання бабусі принести води) — важливіше і цікавіше.